Рішення № 8350980, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/63118.01.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»

до           відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

про           зобов’язання перерахування коштів по платіжним дорученням № 53, 54 від 27.01.2009 року

За участю представників сторін:

від позивача: Харченко Л.І. - представник за довіреністю № 6682 від 25.12.2008 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»про зобов’язання перерахувати кошти по платіжним дорученням № 53, 54 від 27.01.2009 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між УМГ «Черкаситрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року.

Згідно з п. 1.1. договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року, банк відкриває клієнту (позивачеві) поточний рахунок № 26004000083001 (далі –рахунок) у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року № 492. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

П. 2.3.3 договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року, передбачено, що банк бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

19.05.2004 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк».

Згідно з п. 1.1. договору № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк»від 19.05.2004 року, клієнт доручає, а банк бере на себе зобов’язання виконання розрахункового обслуговування поточних рахунків клієнта, відкритих в банку, (надалі –розрахункові послуги) з допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк»в обсязі:

-          створення і передача в банк платіжних документів,

-          перегляд платіжних документів,

-          перегляд виписок.

Відповідно до п. 2.2.1. договору № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк»від 19.05.2004 року, банк зобов’язується виконувати розрахункові операції по рахунку клієнта в установлені законодавством і нормативними актами НБУ терміни, за умови дотримання клієнтом вимог даного договору.

Позивач надав відповідачеві для виконання платіжні доручення:

№ 53 від 27.01.2009 року на суму 130 000,00 грн.

№ 54 від 27.01.2009 року на суму 225000,00 грн.

Банком кошти було знято з рахунку позивача, що підтверджується банківською випискою від 27.01.2009 року.

20.03.2009 року платіжні доручення № 53 на суму 130 000,00 грн., № 54 на суму 225000,00 грн., були повернені банком з відміткою «Возврат не проведеної суми», відповідно до банківської виписки від 20.03.2009 року.

Повідомленнями про невиконання розрахункового документу від 12.03.2009 року за № 215, 214 відповідач повідомив позивачеві що не виконав відповідно платіжні доручення № 53, 54 від 27.01.2009 року у зв’язку з тим, що недостатньо коштів на кореспондентському рахунку і банк (відповідач) узяв платіжні доручення для обліковування за позабалансовим рахунком 9804.

Зважаючи на обставини, викладені вище, 10.06.2009 року позивач направив відповідачу вимогу № 2907/02 про перерахування коштів в сумі 355000,00 грн. на розрахунковий рахунок № 26009895200001 в Київській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 04694614. Дана вимога була залишена без розгляду та задоволення.

Станом на 21.09.2009 року переказ грошових коштів згідно платіжних доручень № 53, 54 від 27.01.2009 року не виконаний, кошти на розрахункові рахунки одержувачів, не надійшли.

У зв’язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі № 33/631, розгляд справи призначено на 30.11.2009 року.

У судове засідання 30.11.2009 року представники сторін з’явились, представник позивача частково подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.10.2009 року.

Представники сторін подали суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 18.01.2009 року для надання доказів по справі.

У судове засідання 18.01.2009 року представник відповідача не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив зобов’язати перерахувати кошти на виконання платіжних доручень № 53 від 27.01.2009 року на суму 130 000,00 грн. та № 54 від 27.01.2009 року на суму 225000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. стягнути з відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між УМГ «Черкаситрансгаз»ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно з п. 1.1. договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року, банк відкриває клієнту (позивачеві) поточний рахунок № 26004000083001 (далі –рахунок) у національній валюті для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені інструкцією «Про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах», затвердженої Постановою Національного банку України від 12.11.2003 року № 492. Операції за рахунком здійснюються після отримання від клієнта повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

П. 2.3.3 договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року, передбачено, що банк бере на себе зобов’язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

19.05.2004 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»було укладено договір № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк».

Згідно з п. 1.1. договору № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк»від 19.05.2004 року, клієнт доручає, а банк бере на себе зобов’язання виконання розрахункового обслуговування поточних рахунків клієнта, відкритих в банку, (надалі –розрахункові послуги) з допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк»в обсязі:

-          створення і передача в банк платіжних документів,

-          перегляд платіжних документів,

-          перегляд виписок.

Відповідно до п. 2.2.1. договору № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк»від 19.05.2004 року, банк зобов’язується виконувати розрахункові операції по рахунку клієнта в установлені законодавством і нормативними актами НБУ терміни, за умови дотримання клієнтом вимог даного договору.

Позивач надав відповідачеві для виконання платіжні доручення:

№ 53 від 27.01.2009 року на суму 130 000,00 грн.

№ 54 від 27.01.2009 року на суму 225000,00 грн.

Банком кошти було знято з рахунку позивача, що підтверджується банківською випискою від 27.01.2009 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

20.03.2009 року платіжні доручення № 53 на суму 130 000,00 грн., № 54 на суму 225000,00 грн., були повернені банком з відміткою «Возврат не проведеної суми», відповідно до банківської виписки від 20.03.2009 року.

Повідомленнями про невиконання розрахункових документів від 12.03.2009 року за № 215, 214 відповідач повідомив позивачеві що не виконав платіжні доручення № 53, 54 від 27.01.2009 року у зв’язку з тим, що недостатньо коштів на кореспондентському рахунку і банк (відповідач) узяв платіжні доручення для обліковування за позабалансовим рахунком 9804.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до п. 2.2.1. договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року, клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження права розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

10.06.2009 року позивач направив відповідачу вимогу № 2907/02 про перерахування коштів в сумі 355000,00 грн. на розрахунковий рахунок № 26009895200001 в Київській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 04694614. Дана вимога була залишена без розгляду та задоволення.

Таким чином, суд встановив, що Відповідач умови договору не виконав.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору банківського рахунку № 45/04 від 19.05.2004 року та договору № 20-05-04 КЛБ про надання розрахункових послуг в системі «Клієнт-Банк», тому позовні вимоги в частині зобов’язання перерахування коштів на виконання платіжних доручень № 53 від 27.01.2009 року на суму 130 000,00 грн. та № 54 від 27.01.2009 року на суму 225000,00 грн., визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Кім того, постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов’язань за договором.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача перерахувати кошти на виконання платіжних доручень у сумах, зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, статті 80 та частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати кошти на виконання платіжних доручень № 53 від 27.01.2009 року на суму 130000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп. Управлінню державного казначейства м. Черкаси, рах. № 33214800700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 та № 54 від 27.01.2009 року на суму 225000 (двісті двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. Соснівському районному відділенню Пенсійного фонду рах. № 256053121732 в філії Черкаської обл. № 10023 ВАТ «Ошадбанк»м. Черкаси, МФО 354507, код 21367650 дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, п/р 26003040647300 в ЧУ ЦРД АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 04694614).

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; 18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, п/р 26003040647300 в ЧУ ЦРД АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 04694614) витрати по сплаті державного мита у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 15.02.2010 року.