Рішення № 8350891, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 10/485/07-33/29126.11.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій

області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Українсьно - Ізраїльське

підприємство «ДБС Групп»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) приватне підприємство «Омела-2006»

2) Атаманчук Тетяна Сергіївна

про розірвання договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року

За участю представників сторін:

від позивача: Тетенко В.В.– представник за довіреністю № 01/8 від 30.01.2009 р.;

від відповідача: Черненко О.А. - представник за довіреністю № б/н від 05.11.2009 р.;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) не з’явився;

2) не з’явився.

встановив :

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Омела-2006»та Атаманчук Тетяна Сергіївна про розірвання договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року, відповідно до п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупцеві об’єкт незавершеного будівництва –16-поверховий монолітний житловий будинок, який знаходиться за адресою: 69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3 на земельній ділянці розміром 0,9 га, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти об’єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі.

До вартості об’єкта незавершеного будівництва входить вартість виконаних будівельно-монтажних робіт згідно з актом обстеження будівельного майданчика.

До договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року була укладена додаткова угода № 466/1054-3 від 05.09.2006 року, відповідно до якої сторонами п. 5.2.3. договору викладено у наступній редакції «завершити будівництво та ввести об’єкт в експлуатацію в термін до 05.09.2007 року.

На виконання п.135 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», 19.07.2007 працівниками РВ ФДМУ за участю представника прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя була проведена поточна перевірка виконання умов договору, результати якої зафіксовані в акті № 71.

В ході перевірки було встановлено, що зобов’язання щодо добудови об’єкта і введення його в експлуатацію покупцем не виконується.

На момент перевірки будівництво не проводилось. Стан добудови об’єкту з моменту попередніх перевірок не змінився. Об’єкт налічує вісім поверхів, як і на час огляду об’єкта при проведенні приватизації.

Так, у відповідності до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п.п.5.2.2., 7.3., 11.3., 11.4. договору у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного майна він підлягає розірванню, а об’єкт приватизації підлягає поверненню до державної власності.

Зважаючи на обставини, викладені вище, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.08.2007 року порушено провадження у справі № 10/485/07 та накладено арешт на обєкт незавершенного будівництва –16-поверхорвий монолітний житловий будинок, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.10.2007 року справу № 10/485/07 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2007 року прийнято справу до свого провадження суддею Мудрим С.М та присвоєно їй № 10/485/07-33/291. Розгляд справи призначено на 08.11.2007 року.

У судове засідання 08.11.2007 року з’явились представники сторін. Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.10.2007 року, у відповідності до якої просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.10.2007 року у справі 10/485/07-33/291 скасувати, та в судовому засіданні наполягав на відправлення справи до Київського апеляційного господарського суду.

Суд відклав розгляд справи до вирішення по суті апеляційної скарги КАГС та повернення справи до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2007 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»залишено без розгляду, а матеріали справи надіслано до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2007 року розгляд справи №10/485/07-33/291 призначено на 15.01.2008 року.

18.12.2007 року відповідач звернувся до Вищого Господарського суду України з касаційною скаргою у відповідності до якої просить ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26.11.2007 року скасувати.

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 22.02.2008 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько - Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 26.11.2007 року у справі 10/485/07-33/291 до провадження Вищого Господарського суду України, справу повернуто до господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2008 року розгляд справи № 10/485/07 призначено на 24.03.2008 року.

У судове засідання 24.03.2008 року зявився представник позивача, через загальний відділ діловодства подав заяву про залучення у якості співвдповідачів по справі Атаманчук Тетяну Сергіївну та приватне підприємство «Омела-2006».

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення від 18.10.2007 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 07.04.2008 року.

25.03.2008 року представник відповідача подав касаційну скаргу на ухвалу Вищого господарського суду України від 22.02.2008 року по справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Верховного суду України від 24.04.2008 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвали Вищого господарсього суду України від 2.02.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

07.04.2008 року представник відповідача подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.03.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2008 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.03.2008 року по справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2008 року розгляд справи призначено на 28.07.2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 року відмовлено у прийнятті скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»на ухвалу господарського суду м. Києва від 01.07.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Постановами Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»в особі голови ліквідаційної комісії Петренка А.С. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 року у справі № 10/485/07-33/291 повернені без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року відмовлено у прийнятті касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Газета «Біржа»на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2008 року у справі № 10/485/07-33/291 до провадження Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва призначено розгляд справи №10/485/07-33/291 на 27.10.08 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2008 року задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного підприємства «Омела-2006»та Атаманчук Тетяни Сергіївни. Зобов'язано сторін вдруге виконати вимоги ухвали суду від 10.10.2008 року.

Також через загальний відділ канцелярії позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої повідомлено, що 16-поверховому монолітному житловому будинку, який знаходиться за адресою: 69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3 було присвоєно розпорядженням голови Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради № 2065р. від 02.07.2007 року поштову адресу: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б.

Розгляд справи відкладено на 10.11.2008 року.

У судовому засіданні 10.11.2008 року суд відклав розгляд справи до вирішення по суті апеляційної скарги відповідача КАГС та повернення справи до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду м. Києва від 27.10.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року призначено розгляд справи на 16.12.2008 року.

01.12.2008 року представник відповідача подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.10.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду м. Києва від 10.10.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

15.12.2008 року представник відповідача подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.12.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу суду м. Києва від 02.12.2008 року у справі № 10/485/07-33/291.

Ухвалами Вищого господарського суду України касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»в особі ліквідатора Петренка А.С. на ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року, 24.12.2008 року та 18.11.2008 року у справі № 10/485/07-33/291 повернуті скаржнику.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 року призначено розгляд справи №10/485/07-33/291 на 31.03.2009 року.

Ухвалами Вищого господарського суду м. Києва від 17.03.2009 року виправлено технічні описки у вступній частині ухвал Вищого господарського суду України від 04.02.2008 року у справі №10/485/07-33/291, а саме: датою винесення ухвали вважати 04 лютого 2009 року.

24.03.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року.

Ухвалою Верховного суду України від 02.04.2009 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду ухвал Вищого господарського суду України від 04 лютого 2009 року у справі №10/485/07-33/291.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2009 року товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.12.2009 року та апеляційну скаргу повернено скаржнику.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2009 року призначено розгляд справи №10/485/07-33/291 на 09.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року розгляд справи відкладено до 20.07.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року розгляд справи відкладено до 21.09.2009 року у зв'язку із неявкою представників відповідача та третіх осіб в судове засідання та необхідністю дослідження та оцінки доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 року розгляд справи відкладено до 09.11.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.

Судове засідання, призначене до слухання на 09.11.2009, у зв'язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено до 26.11.2009 року.

У судове засідання 26.11.2009 року з’явились представники позивача та відповідача.

Представники третіх осіб в судове засідання не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача підтримав заявлені клопотання про забезпечення позову.

Суд відмовив у задоволенні клопотань представника позивача про забезпечення позову у звязку з їх необгрунтованістю.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив розірвати договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року, повернути об’єкт незавершеного будівництва 16-поверховий монолітний житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б, судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року, відповідно до п. 1.1. якого продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупцеві об’єкт незавершеного будівництва –16-поверховий монолітний житловий будинок, який знаходиться за адресою: 69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3 на земельній ділянці розміром 0,9 га, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти об’єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі.

До вартості об’єкта незавершеного будівництва входить вартість виконаних будівельно-монтажних робіт згідно з актом обстеження будівельного майданчика.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року була укладена додаткова угода № 466/1054-3 від 05.09.2006 року, відповідно до якої сторонами п. 5.2.3. договору викладено у наступній редакції «завершити будівництво та ввести об’єкт в експлуатацію в термін до 05.09.2007 року.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Ч. 8 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»від 06.03.1992 року N 2171-XII передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

На виконання п.135 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», 19.07.2007 працівниками РВ ФДМУ за участю представника прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя була проведена поточна перевірка виконання умов договору, результати якої зафіксовані в акті № 71.

В ході перевірки було встановлено, що зобов’язання щодо добудови об’єкта і введення його в експлуатацію покупцем не виконується.

На момент перевірки будівництво не проводилось. Стан добудови об’єкту з моменту попередніх перевірок не змінився. Об’єкт налічує вісім поверхів, як і на час огляду об’єкта при проведенні приватизації.

Зважаючи на обставини, викладені вище, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року.

Стаття 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»14.09.2000 року N 1953 передбачено, що обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; заборона відчуження об'єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, до завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обгрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу аби договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

П. 7.3. договору передбачено за невиконання в строк зобов’язань, обумовлених у пунктах 5.2.3., 5.2.5., 5.2.6. договір підлягає розірванню в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 11.3 договору у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимоги другої сторони згідно чинного законодавства.

Згідно з п. 11.4. договору у разі розірвання договору об’єкт приватизації повертається покупцем у державну власність шляхом оформлення акту прийому-передачі.

Так, у відповідності до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п.п.5.2.2., 7.3., 11.3., 11.4. договору у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу державного майна він підлягає розірванню, а об’єкт приватизації підлягає поверненню до державної власності.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 4 статті 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до клопотання представника позивача та розпорядженням голови Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради № 2065р. від 02.07.2007 року, яке знаходиться в матеріалах справи, 16-поверховому монолітному житловому будинку, який знаходиться за адресою: 69114, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3 було присвоєно поштову адресу: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б.

В матеріалах справи наявний лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 20.08.29007 року за № 685, відповідно до якого повідомлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку № 3 по пр. Ювілейному, виданого на підставі договору будівельного підряду ЗАТ «Інкомпані», анульовано приписом № 51 від 09.07.2007 року і за переоформленням дозволу на повний обсяг будівельно-монтажних робіт не зверталось, проектна та дозволяючи документація до інспекції держархбудконтролю не надавалась.

Представником позивача стверджується, а відповідачем не спростовано, що умови договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року відповідачем протягом встановленого строку не виконано, а саме не завершено будівництво та не введено об’єкт в експлуатацію в термін до 05.09.2007 року.

Оскільки відповідачем не виконано взятих на себе зобов’язань протягом строку, встановленого у договорі і позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, отже відбулось істотне порушення договору відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та беручи до уваги факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань протягом строку, встановленого у договорі, суд розриває договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та товариством з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп».

У зв’язку з розірванням договору в судовому порядку суд вирішує питання щодо наслідків його розірвання.

Відповідно до ч.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

В матеріалах справи наявний лист Запорізького міського бюро технічної інвентаризації від 17.11.2009 року за вих.. 13055, відповідно до якого повідомляється, що у сховищі інвентаризаційних справ ОП ЗМБТІ інвентаризаційна справа на об’єкти нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 3 відсутня.

Відповідно не проводились: - технічна інвентаризація об’єктів нерухомості за вищевказаною адресою; - реєстрація права власності на об’єкти нерухомості за вищевказаною адресою.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, хоча було укладено договір купівлі продажу, реєстрація про передачу об’єкту з державної власності не проводилась.

Згідно ч.5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Окрім того, зважаючи на приписи до ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п.п. 7.3., 11.3., 11.4. договору суд зобов’язує відповідача провернути об’єкт приватизації, набутий відповідно до договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б, до державної власності.

Відповідно до ч.2 статті 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Частина 4 статті 49 ГПК України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до постанови КМ України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»щодо господарських справ для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів – на момент подання позовної заяви, за ставкою 118 гривень.

Враховуючи вищезазначене, оскільки вимога позивача про зобов’язання вчинити певні дії є немайновою вимогою то відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2, 4, 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та товариством з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп».

3. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17; р/р 26008000980001 в ЗФ АТ «Укрінбанк» м. Запоріжжя, МФО 313184, код ЄДРПОУ 31230290) повернути об’єкт приватизації, набутий відповідно до договору купівлі-продажу № 466 від 11.06.2001 року, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, 24-б, до державної власності.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17; р/р 26008000980001 в ЗФ АТ «Укрінбанк»м. Запоріжжя, МФО 313184, код ЄДРПОУ 31230290) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31110095700011 Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ««Українсьно-Ізраїльське підприємство «ДБС Групп»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17; р/р 26008000980001 в ЗФ АТ «Укрінбанк»м. Запоріжжя, МФО 313184, код ЄДРПОУ 31230290) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31213259700011, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, Банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 26077968, код економічної класифікації доходів: 22050000) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 02.02.2010 року.