Рішення № 8350290, 18.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" лютого 2010 р. Справа № 15/1683

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Поштар Т.П. - представник за довіреністю №5367 від 28.12.2009р. (булаприсутня в судовому засіданні 27.01.2010р.),

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Славівське" (с. Славів Черняхівського району)

за участю третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ставрів-Агро" (с.Ставрів Малинівського району Рівненської області)

про стягнення 38155,42 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 38155,42грн., із яких 34930,44 грн. основного боргу, 2051,96грн. пені, 289,91грн. - 3 % річних, 287,07грн. інфляційних, 596,04грн. штрафу.

До суду 17.02.2010р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 16212грн., серед яких 14222,76грн. основний борг, 437,90грн. пеня, 58,09грн. - 3% річних, 3,16грн. інфляційні та 1490,09грн. штраф.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення позовних вимог, вказані уточнення до позовної заяви не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушують чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймаються судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судове засідання 18.02.2010р. не з'явився. До суду 17.02.2010р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про розгляд справи за наявними в ній матеріалами з врахуванням наданих уточнень позовних вимог. Уточнені позовні вимоги представник позивача підтримує у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судові засідання 15.12.2009р., 19.01.2010р., 27.01.2010р., 18.02.2010р. не направив, вимоги ухвал суду від 13.11.2009р., 15.12.2009р., 27.01.2010р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: 12331, Житомирська область, Черняхівський район, село Славів, вул.Черняхівська, 14.

Третя особа повноважного представника в судові засідання 15.12.2009р., 19.01.2010р., 27.01.2010р., 18.02.2010р. не направила, вимоги ухвал суду від 13.11.2009р., 15.12.2009р., 27.01.2010р. не виконала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: 35132, Рівненська область, Малинівський район, с. Ставрів.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставрів-Агро" (третя особа у справі) було укладено договір фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А (а.с. 27-38).

Відповідно до п. 1.1. договору фінансового лізингу, предметом даного договору є надання лізингодавцем (позивачем) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (третій особі) предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) – далі за текстом договору –"майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно із додатком №2 від 02.04.2008р. до договору № 080402-10/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 02.04.2008р. (Специфікація) предметом лізингу є п’ять автомобілів марки DAEWOO-FSO 2008 року випуску, модель TF69Y, вартістю 48033,33 грн. кожен без ПДВ. Загальна вартість майна на момент укладення договору складає 288200,00грн. з ПДВ (а.с.41).

Майно є власністю лізингодавця протягом усього строку дії даного договору (п. 1.2. договору фінансового лізингу).

Пунктом 2.1. договору фінансового лізингу встановлено, що строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 (шістдесят один) місяць з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3. даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Відповідно до п. 3.1. договору фінансового лізингу, лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору) та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору.

29.05.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ставрів-Агро" було укладено додаткову угоду до договору фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А (а.с.46-51).

У пункті 1. додаткової угоди від 29.05.2009р. сторони, у тому числі погодили, що з моменту підписання цієї додаткової угоди під словосполученням "Графік сплати лізингових платежів (додаток №1 до цього договору)" сторони по тексту договору розуміють разом (сукупно) графік сплати лізингових платежів №1 (додаток №1 до цієї додаткової угоди), графік сплати лізингових платежів №2 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди), графік сплати лізингових платежів № 3 (додаток №1 до цієї додаткової угоди), графік сплати лізингових платежів №4 (додаток №1 до цієї додаткової угоди) та графік сплати лізингових платежів №5 (додаток № 1 до цієї додаткової угоди).

Згідно із пунктом 2. додаткової угоди від 29.05.2009р., сторони погодили, що з моменту підписання цієї додаткової угоди під словосполученням "Специфікація (додаток №2 до цього договору)" сторони по тексту договору розуміють разом (сукупно) Специфікація №1 (додаток № 2 до цієї додаткової угоди), Специфікація №2 (додаток № 2 до цієї додаткової угоди), Специфікація № 3 (додаток № 2 до цієї додаткової угоди), Специфікація №4 (додаток № 2 до цієї додаткової угоди) та Специфікація № 5 (додаток №1 до цієї додаткової угоди).

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди від 29.05.2009р., сторони виклали п.3.1. договору фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А у наступній редакції:

"3.1. Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіків сплати лізингових платежів №№1-5 (додаток №1 до договору) за користування частинами майна, зазначених у специфікаціях №№1-5 (додаток №2 до цієї додаткової угоди) відповідно та пунктів 3.4.1.-3.4.5. договору. Лізингові платежі включають:

3.1.1 платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

3.1.2. винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5 договору".

Крім того, пунктом 5. додаткової угоди від 29.05.2009 року, сторони передбачили, що у якості додаткового забезпечення виконання лізингоодержувачем перед лізингодавцем умов за цим договором, лізингоодержувач зобов’язаний забезпечити укладення договорів поруки між лізингодавцем, як кредитором та, у тому числі, з Приватним сільськогосподарським підприємством з орендними відносинами “Славівське” код ЄДРПОУ 13551807 ( по зобов’язанням по сплаті лізингових платежів згідно графіка сплати лізингових платежів № 4 додаток №1 до договору) як поручителем, по зобов’язанням лізінгоодержувача.

На виконання умов пункту 5 додаткової угоди від 29.05.2009р. до договору фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р., між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіАйБі Лізінг" (кредитор), Приватним сільськогосподарським підприємством з орендними відносинами "Славівське" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ставрів-Агро” (боржник) було укладено договір поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р. (а.с.44-45).

Згідно із пунктом 2 договору поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р. за цим договором поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником грошових зобов’язань за контрактом по сплаті лізингових платежів згідно графіків сплати лізингових платежів №№3,4 (додаток №1 до контракту) та пунктів 3.4.1 –3.4.5. контракту, а саме:

- сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки та на умовах, передбачених контрактом (в тому числі погашення існуючої на момент укладення договору заборгованості по лізингових платежах) за автомобілі DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ, в сумі 41668,64 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят вісім грн. 64 коп.) гривень.

- сплату кредитору пені за затримку сплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів №№3,4 (додаток №1 до контракту) та пунктів 3.4.1 –3.4.5. контракту, яка передбачена контрактом, яка виникла після підписання цього договору.

- сплату кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту при користуванні автомобілів DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ, які виникли після підписання цього договору.

Позивач звертаючись з позовом до господарського суду посилається на те, що ТОВ “Ставрів-Агро” не виконує взятих на себе зобов’язань за договором фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. та додаткової угоди від 29.05.2009р., внаслідок чого за період з травня 2009 року по жовтень 2009р. виникла заборгованість в сумі 34930,44грн. Крім того, у відповідності до п. 11.2.1 договору позивачем нараховано пеню в сумі 2051,96грн. за період з 03.06.2009р. по 21.10.2009р., штраф в сумі 596,00грн. у зв’язку з невиконанням умов п. 8.2.1 та п. 11.2.3 договору, а також 3% річних в сумі 289,91грн., інфляційні в сумі 287,07грн. за період з 03.06.2009р. по 21.10.2009р. Нараховані суми основного боргу та штрафних санкцій позивач просить стягнути на свою користь з Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами “Славівське”, яке є поручителем, згідно з договором поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р., за виконання зобов’язань ТОВ “Ставрів-Агро” перед позивачем.

Позивач в уточненнях до позовної заяви (а.с. 96-98) вказує на те, що згідно з п. 2 договору поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р. поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання боржником грошових зобов’язань за договором в тому числі погашення існуючої заборгованості в сумі 41668,64грн. (за два автомобілі, які вказані в договорі). Позов подано про стягнення заборгованості за лізинговими платежами по одному автомобілю DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ (графік сплати лізингових платежів №4). При цьому, позивач зазначає, що у відповідності з умовами п. 4 договору поруки №090603-34/П від 03.06.2009р. у зв’язку з невиконанням боржником зобов’язань по сплаті лізингових платежів поручителю (відповідачу) було направлено вимогу №3318 від 10.07.2009р., яка була ним отримана 17.07.2009р. Враховуючи викладене, позивачем нараховано 21334,36грн. основної заборгованості з якої 19602,34грн. борг не погашений станом на 24.06.2009р. та 1732,02грн. черговий лізинговий платіж; 437,90грн. пеня за період з 31.05.2009р. по 06.07.2009р.; 3% річних в сумі 58,09грн. за період з 31.05.2009р. по 06.07.2009р.; інфляційні в сумі 3,16грн. та 1490,09грн. штрафу. З урахуванням здійснених проплат в розмірі 7111,60грн. (4211,60грн. (раніше сплачена сума) + 1500,00грн. (оплата 31.07.2009р.) + 1400,00 (оплата 07.09.2009р.)), позивач просить стягнути з відповідача 16212,00грн. з урахуванням штрафних санкцій.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення зобов'язань відповідача перед позивачем є договір поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р.

Стаття 553 Цивільного кодексу України визначає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Як уже зазначалося, договір поруки №090603-34/П від 03.06.2009р. було укладено з метою забезпечення виконання зобов’язань ТОВ "Ставрів-Агро" перед ТОВ “ВіЕйБі Лізінг” за договором фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. та додаткової угоди від 29.05.2009р. до договору фінансового лізингу.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про фінансовий лізинг” відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за договором фінансового лізину №080402-10/ФЛ-Ю-А, в межах позовних вимог, виконав належним чином. Зокрема, відповідно до акту прийому-передачі від 23.04.2008р., ТОВ "ВіЕйБі Лізінг" передало ТОВ "Ставрів-Агро" у користування (лізинг) автомобіль DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ (а.с.76).

Натомість, ТОВ "Ставрів-Агро" розрахунки за договором фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. та додаткової угоди від 29.05.2009р. до договору фінансового лізингу, зокрема в частині сплати лізингових платежів за автомобіль DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ, своєчасно не проводило. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 03.06.2009р. (день укладення договору поруки), у ТОВ "Ставрів-Агро" перед ТОВ "ВіЕйБі Лізінг" існувала заборгованість по лізинговим платежам за автомобілі DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ, в сумі 41668,64грн.

У зв’язку з невиконанням ТОВ "Ставрів-Агро" зобов’язань по сплаті лізингових платежів, позивач просить стягнути заборгованість за лізинговими платежами по одному автомобілю DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ (графік сплати лізингових платежів №4) з поручителя - Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами “Славівське”.

Частинами 1,2 статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст.543 ЦК України визначено, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 3. договору поруки № 090603-34/П сторони погодили, що при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов’язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов’язань за контрактом, зазначених в п. 2 цього договору, як від боржника так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Відповідно до пункту 4. договору поруки №090603-34/П, у випадку невиконання, або неналежного виконання боржником зобов’язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель зобов’язаний виконати таке зобов’язання перед кредитором за боржника протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора.

10.07.2009р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу (претензію) про сплату заборгованості в сумі 19112,00грн. з урахуванням пені, штрафу, інфляційних нарахувань та 3% річних. Зазначену вимогу відповідачем було отримано 17.07.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням №0423952 (а.с.74-75).

Із розрахунку суми претензії (додаток № 1 до претензії від 10.07.2009р.) (а.с. 73) вбачається, що станом на 31.05.2009р. у ТОВ "Ставрів-Агро" перед ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" існувала непогашена заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 19602,34грн.

Обґрунтовуючи зазначену суму заборгованості представник позивача вказав, що згідно до пункту 2 договору поруки №090603-34/П від 03.06.2009р., сторонами було зафіксовано, що на момент укладення договору поруки, заборгованість по лізингових платежах за автомобілі DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ, становить 41668,64 гривень. Дана сума заборгованості складається із сум прострочених платежів за два автомобілі DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ. Водночас, заборгованість по сплаті лізингових платежів лише за автомобіль DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ, станом на 03.06.2009р. визначена позивачем у сумі 19602,34 грн.

Крім того, ТОВ "Ставрів-Агро" не було сплачено черговий лізинговий платіж за автомобіль DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ згідно графіку сплати лізингових платежів №4 в сумі 1732,02грн., правомірність нарахування якої підтверджується довідкою про нарахування лізингових платежів від 24.06.2009 р. (а.с.19).

Таким чином, станом на 06.07.2009р. заборгованість ТОВ "Ставрів-Агро" по сплаті лізингових платежів становила 21334,36грн.

Як вбачається з розрахунку суми претензії, позивачем при виставленні вимоги відповідачу було враховано здійснений платіж в сумі 4211,60грн., який також враховується судом при встановленні правомірності позовних вимог. Крім того, з наявної в матеріалах справи банківської виписки (а.с.82) вбачається, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості, перерахувавши 31.07.2009р. позивачу 1500,00грн. та 07.09.2009р. - 1400,00грн. (загалом 2900,00грн.).

Таким чином, згідно встановлених вище обставин, на момент звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість ТОВ ”Ставрів-Агро” по сплаті лізингових платежів перед позивачем становить 14222,76грн., яку позивач правомірно просить стягнути на свою користь з Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами “Славівське”, як поручителя, згідно з договором поруки №090603-34/П від 03.06.2009р.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідач доказів погашення заборгованості в сумі 14222,76грн., станом на час розгляду справи, суду не надав.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14222,76грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків, зокрема платежу в сумі 19602,34грн. та чергового лізингового платежу в сумі 1732,02грн., позивачем на зазначені суми було нараховано пеню в сумі 437,90грн., 3% річних в сумі 58,09грн. за період з 31.05.2009р. по 06.07.2009р., а також та інфляційні в сумі 3,16грн. (а.с.97-98). Зазначені суми заявлені позивачем до стягнення з відповідача.

Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.

Як уже зазначалося, умовами пункту 2 договору поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р., сторони передбачили обов’язок поручителя сплатити кредитору пеню, передбачену контрактом, за затримку сплати лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів №№3,4 (додаток №1 до контракту) та пунктів 3.4.1 – 3.4.5. контракту, яка виникла після підписання цього договору, та штрафні санкції, збитки та усі інші виплати, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту при користуванні автомобілями DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випусків, реєстраційні номера АА2167НЕ та АА2146НЕ, які виникли після підписання цього договору.

Зважаючи на встановлені договору поруки № 090603-34/П від 03.06.2009р. умови, правомірними є вимоги позивача до відповідача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних лише в частині, що була нарахована за період після підписання сторонами договору поруки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У статті 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов’язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, з урахуванням встановлених пунктом 2 договору поруки №090603-34/П від 03.06.2009р. обсягів відповідальності відповідача, господарський суд встановив, що правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 54,87грн., нарахованих за період з 04.06.2009р. по 24.06.2009р. на суму заборгованості 19602,34грн., та за період з 25.06.2009р. по 06.07.2009р. на суму заборгованості 21334,36грн. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3,22 грн. - 3% річних є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення 3,16 грн. інфляційних господарський суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.

У відповідності з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р., господарський суд встановив, що правомірним є нарахування інфляційних в сумі 215,62грн., нарахованих за червень 2009року на суму боргу 19602,34грн. Разом з тим, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума 3,16 грн. є меншою за правомірно нарахований розмір інфляційних, а також зважаючи на приписи ст.55 ГПК України, позов щодо стягнення інфляційних підлягає задоволенню саме у сумі, заявленій позивачем.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 11.2.1. договору фінансового лізингу № 080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. передбачено, що за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. договору та графіком сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором – пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов’язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 (п'ять) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені з урахуванням встановлених судом вищевикладених обставин справи та умов договору фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. і договору поруки №090603-34/П від 03.06.2009р., господарський суд визнає правомірним нарахування до стягнення з відповідача 414,24грн. пені, а саме:

за період з 04.06.2009р. по 24.06.2009р. (21день) розмір пені, нарахованої на суму заборгованості 19602,34грн. становить 259,93грн.,

за період з 25.06.2009р. по 06.07.2009р. (12днів) розмір пені, нарахованої на суму заборгованості 21334,36грн. становить 154,31грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 414,21 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення 23,66грн. пені є безпідставним та задоволенню не підлягають.

Крім того, за неподання ТОВ ”Ставрів-Агро” у період з 2 кварталу 2008року по 2 квартал 2009 року інформації про стан та місцезнаходження майна, позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 1490,09грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пунктом 8.2.1. договору фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р. передбачено обов’язок лізингоодержувача щоквартально письмово інформувати лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення лізингодавцю звіт у формі встановленому сторонами (додаток №3 до цього договору).

Згідно із п. 11.2.3. договору фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р., за використання майна не за призначенням, невиконання обов’язку з утримання його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно пункту 8.2.1 цього договору, порушення умов пункту 14.7 цього договору – штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що відповідачем та ТОВ “Ставрів-Агро” не спростовано доводів позивача щодо неподання інформації про стан та місцезнаходження майна, господарський суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу правомірними, однак, лише в межах передбачених п.2 договору поруки №090603-34/П від 03.06.2009р., а саме за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна у 2 кварталі 2009 року.

Відповідно до акту прийому передачі майна в користування (а.с.52) та специфікації №4 до договору фінансового лізингу №080402-10/ФЛ-Ю-А від 02.04.2008р., вартість переданого майна (автомобілю DAEWOO-FSO, модель TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер АА2146НЕ) становить 57640,00 грн. з урахуванням ПДВ. Таким чином, обґрунтованим є розмір штрафу в сумі 576,40 грн., що становить 1% від вартості переданого майна. Вимога позивача про сплату штрафу в сумі 913,69 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" (м. Київ) підлягають задоволенню частково. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 14222,76грн. основного боргу, 54,87грн. - 3% річних, 3,16грн. інфляційних, 414,24грн. пені, 576,40грн. штрафу. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати розподіляються між сторонами у відповідності до ст.49 ГПК України пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 11, 525, 526, ч. 1 ст. 543, ч. 1 ст. 546, ч.ч. 2,3 ст. 549, ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554, ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства з орендними відносинами "Славівське" ( 12331, Житомирська область, Черняхівський район, село Славів, вул. Черняхівська, 14, ідентифікаційний код 13551807)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізінг" ( 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354):

- 14222,76грн. основного боргу;

- 54,87грн. - 3% річних;

- 3,16грн. інфляційних;

- 414,24грн. пені;

- 576,40грн. штрафу;

- 152,71грн. витрат по сплаті державного мита;

- 222,31грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - третій особі