Ухвала суду № 83424404, 01.08.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15190/19

провадження № 1-кс/753/5548/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А. М. з секретарем судового засідання Козін В.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Каланчі І. Г. про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020011297 від 13 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого за ст. 356 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 2 Каланча І.Г. звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 74, 8 кв. м. ( реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна № 1433482980000 ) із забороною відчуження розпорядження ( користування ) проведення будь - яких робіт та із забороною вчинення будь яких реєстраційних дій на вказаний об"єкт нерухомості.

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12018100020011297 від 13 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого за ст. 356 КК України.

В клопотанні зазначено, що 13 грудня 2018 року, за заявою ОСОБА_1 за фактом заволодіння невстановленими особами шахрайським шляхом, квартирою АДРЕСА_2 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомості 1433482980000), загальною площею 74 , 8 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В ході досудового розслідування допитано потерпілу ОСОБА_1 , яка повідомила, що 13 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку « Укрсоцбанк », відповідно до Статуту якого повним правонаступником на сьогодні є Публічне акціонерне товариство « УКРСОЦБАНК », було укладено Договір кредиту № 030. 29 - 50 / 357 - К, надалі кредитний договір, за умовами якого відповідач надав споживчий кредит у загальній сумі 157 217, 00 ( сто п`ятдесят сім тисяч двісті сімнадцять ) доларів США зі сплатою 13 процентів річних та комісій у розмірі і у порядку встановлених у додатку № 1 до Кредитного договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 12 червня 2033 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 13 червня 2008 року між ОСОБА_2 та Банком у відповідності до статті 18 Закону України «Про іпотеку» було укладено Іпотечний договір № 030. 29 - 50 / 357 - к, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 3686 ( далі Договір іпотеки ), згідно якого, придбана за кредитні кошти квартира за адресою АДРЕСА_4 , була передана Банку в іпотеку.

Право власності на вказану квартиру ОСОБА_3 набула на підставі договору купівлі-продажу квартири від 13 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. за реєстровим № 3686 зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 22 липня 2009 року , про що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. було надано відповідний витяг, який 18 серпня 2009 року був зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Вказаний договір укладений між ОСОБА_3 , як покупцем та попереднім власником квартири ОСОБА_4 .

На виконання своїх кредитних зобов`язань, ОСОБА_3 , відповідно до кредитного договору з 2008 року до 2014 року виплачувала банку тіло кредиту та суму відсотків за користування кредитом, однак внаслідок економічної кризи та стрімкого зростанням курсу доллара США по відношенню до гривні, втратила можливість сплачувати вартість кредиту за збільшеним валютним курсом, про що ОСОБА_3 письмово повідомила банк та просила зафіксувати обмінний курс для погашення кредиту, але банк відмовився.

Приблизно 139 000, 00 долларів США ОСОБА_3 сплачено за договором по кредиту.

У грудні 2015 року Укрсоцбанк подав до Дарницького районного суду позов про стягнення заборгованості ( № справи: 753 / 22697 / 15 - ц ). На початку 2016 року ОСОБА_3 подала зустрічний позов до Голосіївського районного суду міста Києва ( справа № 752 / 3423 / 16 - ц ) про визнання недійсним кредитного договору № 030. 29 - 50 / 357 - К від 13 червня 2008 року.

04 грудня 2018 року та 13 грудня 2018 року ОСОБА_1 подавала заяви до ЦНАП про заборону вчинення реєстраційних дій ( картки прийому заяви № 148061137 та № 149455041 ).

17 грудня 2018 року ОСОБА_1 стало відомо, що державний реєстратор КП « Світоч » ОСОБА_5 незаконно перереєстрував її квартиру на користь АТ « Укрсоцбанк », ( інформаційну довідку № 149861124 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надаю ).

На даний час у квартирі АДРЕСА_5 , проживає та зареєстрована ОСОБА_1 з двома дітьми. Один із них - неповнолітній ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Вказана квартира є єдиним житлом вказаних осіб.

Відповідно до Інформаційної довідки № 149861124 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 12 грудня 2018 року державний реєстратор КП « Світоч » Урупа Андрій Федорович на підстав повідомлення-розписки про вручення, серія та номер: 367, виданий 25 липня 2018 року , виданий: Спеціальний зв`язок; повідомленя про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 13. 3 - 03 / 96 - 6812, виданий 16 липня 2018 року, виданий: Публічне акціонерне товариство « Укрсоцанк »; договір кредиту, серія та номер: № 030. 29 - 50 / 357 - к, виданий 13 червня 2008 року ; іпотечний договір № 3689, виданий 13 червня 2008 року, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, місто Київ Івановою С. М., пререєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_6 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1433482980000 ), за АТ « Укрсоцбанк », код ЄДРПОУ 00039019.

ОСОБА_1 жодних повідомлень про будь - які дії стосовно належного на праві приватної власності об`єкта нерухомості з боку іпотекодержателя, кредитора або нотаріуса не отримувала.

У ході досудового розслідування отримано достатні дані, які вказують на те, що квартира АДРЕСА_6 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1433482980000 ), є об`єктом на який спрямоване кримінальне правопорушення та отримане фізичною особою, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що при реєстрації права власності на № 61, загальною площею 74, 8 кв. м., що розташована у будинку АДРЕСА_1 , ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1433482980000 ) за АТ « Укрсоцбанк », були використані підроблені документи.

Клопотання обґрунтоване тим, що в результаті протизаконних дій ОСОБА_8 , потерпілим у кримінальному провадженні, спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 596 491 гривень, та виникла необхідність накласти арешт на квартиру, з метою забезпечення відшкодування спричиненої матеріальної шкоди потерпілим.

Прокурор в судове засідання не з"явився, про дату час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Дане клопотання розглядається без участі власників об`єкта нерухомого майна.

Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, вважаю клопотання необґрунтованим з огляду на такі обставини.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Необхідність арешту майна з ціллю досягнення тієї чи іншої мети з переліку визначених ч. 2 ст. 170 КПК України є можливим лише у разі наявності обставин визначних абз. 2 ч. 1 ст. 170 того ж Кодексу, яка передбачає, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Сам по собі факт наявності постанови про визнання квартири речовим доказом не є підставою для накладення арешту, адже якщо виходити з структурного змісту норми ч. 3 ст. 170 КПК України, при вирішенні питання про накладення арешту на майно з даних підстав, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 указаного Кодексу, при цьому висновки слідчого судді не залежать від наявності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовим доказом.

Згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Підозру про вчинення кримінального правопорушення жодній особі не повідомлено.

Згідно матеріалів клопотання, на даний час органом досудового розслідування не зібрано достатніх доказів про анявність підстав для застосування ч. 1 ст. 170 КПК України, відтак у задоводенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст. 22, 84, 98, 131, 132, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Каланчі І. Г. про арешт майна у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100020011297 від 13 грудня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого за ст. 356 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів дня проголошення.

Слідчий суддя: