Ухвала суду № 83416820, 30.07.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

30.07.2019 428/8288/19

1-кп/425/363/19

Колегія суддів Рубіжанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Синянської Я.М.,

суддів Москаленко В.В., М`якінченко Н.В.

за участю секретаря

судового засідання Брудницької О.В.

прокурора Ткачука А.В.

захисника Гаврилюка Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться дане кримінальне провадження.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просив розглянути клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, яке надав в письмовому вигляді, оскільки обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується.

Захисник заперечував проти клопотання, прокурором не обґрунтовано неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, ризик впливу на свідків відсутній, так як вже завершено досудове розслідування, не обґрунтований вплив, так як основний свідок – закупний, відомості про нього засекречені. Просить змінити на домашній арешт так як хвора мати та сестра має інвалідність, тобто вони потребують допомоги з боку обвинуваченого.

Обвинувачений просить зміни запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, так як у нього хвора мати та сеста, має інвалідність, тому йому необхідно допомагати матері та сестрі, тікати йому не має куди, родичів за кордоном не має. Рекламні оголошення щодо продажу наркотичних засобів він не розміщував, один свідок залегендований, тому впливати на нього не може.

Також, прокурором доповнено, що так як останній злочин в якому обвинувачується ОСОБА_1 вчинено під час перебування за місцем проживання, і злочини вчинялись дистанційно, тому домашній арешт не забезпечить запобіганню заявлених ризиків. І додав, що опікуном сестри є мама, яка отримує кошти на доньку. У випадку застосування цілодобового домашнього арешту – на матір ляже тягар утримання ще і сина.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема,до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2019 обвинуваченому ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд оцінює підстави, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підстави для продовження його дії з урахуванням конкретних обставин справи, беручи до уваги практику ЄСПЛ: чи є ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення у справі "Штегмюллер проти Австрії від 10 листопада 1969 р.); чи є ризик перешкоджання з боку обвинуваченого у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення у справі "Вемгофф проти Німеччини" від 27 червня 1968 р.); можливість вчинення ним подальших правопорушень (рішення у справі "Мацнеттер проти Австрії" від 10 листопада 1969 р.) та положення ч.1 ст. 178 КПК України, виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочину, за яке передбачено призначення покарання до 12 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Як особистість обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, працевлаштований.

Виходячи з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 злочинів, які є тяжким та особливо тяжким, а також приймаючи до уваги ту обставину, що мета, підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, оскільки, на думку суду, обвинувачений може переховуватись від суду, враховуючи тяжкість імовірного покарання, незаконно впливати на свідків, оскільки судове провадження на даний час ще не розпочато, свідки у судовому засіданні ще не допитані, тому існує імовірність тиску на них з боку обвинуваченого, з метою зміни показань, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а також відсутність даних про неможливість його утримування в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд вважає що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Доводи сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, враховуючи необхідність утримання сестри і мами є необґрунтованим та підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.06.2019 обвинуваченому визначено розмір застави, відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.2 або ч.3 ст. 183 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 315, 370-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Продовжити ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.2 ст. 307 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 30 липня 2019 року по 27 вересня 2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Головуючий суддя Я.М. Синянська

Судді В.В. Москаленко

Н.В. М`якінченко