Рішення № 83414692, 01.08.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3716/18

Номер провадження 2/404/331/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

у складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Зайко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , по якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту в сумі 453 403,73 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2019 року відкрито загальне позовне провадження за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.05.2019 рокузакрито підготовче засідання у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача надав до суду заяву, якою просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлено рекомендованими листами, направленими за адресою реєстрації особи та повернулися до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання, що розцінюється судом як небажання особи отримувати судові виклики. Повідомлена належним чином шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Згідно ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу розглядати за даної явки і наявних матеріалів у справі. Представник позивача згідно заяви не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що 21.04.2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», був укладений договір кредиту № 420/238-САФ03.16-2, відповідно до якого банк зобовязується надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 141 650 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту 20.04.2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості по кредиту.

Відповідач в свою чергу зобов`язалася повернути в повному обсязі кредит із нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений договором.

Як визначено ст. ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається в письмовій формі.

Однак позичальник свої зобов`язання за договором не виконує.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту за договором.

На виконання умов договору позичальнику була направлено повідомлення - вимога про усунення порушення, але на дату подання позовної заяви повідомлення - вимога не виконана.

Таким чином, зважаючи на невиконання позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, пеню за невиконання умов договору.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику відповідну суму грошових коштів. Позичальник прийняті на себе обов`язки по поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами не виконує чим порушує майнові права та інтереси банку, як учасника правовідносин.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець

зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених

договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, ч.3 ст. 548 ЦК України де визначені загальні умови забезпечення виконання зобов`язання, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Діюче законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриття й виконання виконавчого провадження.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

Стаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор дістає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням.

У зв`язку з не виконанням зобов`язання, станом на 18.05.2018 року заборгованість відповідача складає: сума заборгованості за кредитом – 137 715,28 грн.; сума заборгованості за відсотками – 265 641,16 грн.; розмір інфляційних витрат за кредитом -17 627,56 грн.; розмір інфляційних витрат за відсотками – 32 419,73 грн.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідача в розмірі 6 801,06 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525-526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 265,268, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства

«Укрсоцбанк», 137 715,28 грн. – заборгованості за кредитом, 265 641 грн. 16 коп. – заборгованості за відсотками, 17 627 грн. 56 коп. – інфляційних витрат за кредитом, 32 419 грн. 73 коп. – інфляційних витрат за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 6 801,06 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ПАТ «Укрсоцбанк», код ЄДРПОУ- 00039019, місце знаходження, вул. Ковпака буд. 29, м. Київ, 03150;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 01.08.2019 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда