Рішення № 83399409, 10.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/3739/19

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

секретар судового засідання Войтенко Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Омельчука М.М., Панченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС від 03.12.2018 № UA101000/2018/200085/2 про коригування митної вартості товару, а саме легкового автомобіля: - марка - BMW; - модель - 320DGT; - номер кузова - НОМЕР_1 ; - двигун - дизель; - робочий об`єм циліндрів двигуна -1995 см3; - що був у використанні; - колір - чорний; - тип кузова - універсал; - колісна формула-4х2; - кількість місць - 5; - календарний рік виготовлення-2015 р.; - модельний рік виготовлення-2015р.; - дата введення в експлуатацію - 13.11.2015; країна виробництва: Німеччина.

В обґрунтування позовних вимог указує, що в жовтні місяці 2018 року в Королівстві Данія ним було придбано легковий автомобіль: - марка - BMW; - модель - 320DGT; - номер кузова - НОМЕР_1 ; - двигун - дизель; - робочий об`єм циліндрів двигуна -1995 см3; - що був у використанні; - колір - чорний; - тип кузова - універсал; - колісна формула-4х2; - кількість місць - 5; - календарний рік виготовлення - 2015 р.; - модельний рік виготовлення - 2015 р.; - дата введення в експлуатацію - 13.11.2015; Країна виробництва: Німеччина. До придбання автомобіль потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав різні ушкодження. У грудні 2018 року, з метою здійснення митного оформлення автомобіля, митним брокером подано митну декларацію, в якій митна вартість, з урахуванням вартості доставки, визначена у розмірі 9900 євро, що згідно офіційного курсу євро до гривні на дату ввезення (32,188179 грн / 1 євро) становить 318662,97796 грн (9850 євро (вартість автомобіля згідно рахунку-фактури № 430166 від 15.10.2018, виданого торгівельною компанією GEDSTED AUTOHANDELA/S, вартість вказаного автомобіля становила 73000 данських крон, що еквівалентно 9850 євро) + 50 євро (вартість доставки)). Однак, Житомирською митницею ДФС 03.12.2018 прийнято рішення № UA101000/2018/200085/2 про коригування митної вартості товару. Позивач стверджує, що рішення про коригування митної вартості є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, включаючи інформацію щодо ціни товару, яка фактично була сплачена. Також, на думку позивача, посилання відповідача на Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджену наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 1074/8395, при визначенні митної вартості товару є необґрунтованим, оскільки, згідно наказу Державної митної служби України від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів» джерелами цінової інформації - довідниками є: "Superschwacke", "Schwackeliste", "SchwackelisteTrailertax" видавництва "Eurotax", "UsedCarGuide", "TravelTrailerGuide" видавництва "KelleyBlue BookAutomarketreport", а не довідника SchwackeNet, чи Schwake, як вказано в рішенні. Вважає, що визначення митної вартості відбулося з використанням довідників, які не затвердженні наказом Державної митної служби України від 13.10.2006 № 885.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 06.05.2019.

06.05.2019 справа знята з розгляду. Нове підготовче засідання в справі призначено на 19.06.2019.

19.06.2019, за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.07.2019.

У зв`язку з неявкою представника відповідача та клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи судове засідання 01.07.2019 відкладено на 10.07.2019.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з проханням у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач стверджує, що діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Житомирською митницею ДФС указано, що при перевірці заявленої у митній декларації № UA101070/2018/042101 від 12.11.2018 митної вартості встановлено, що митна вартість автомобіля значно нижча ніж інформація про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту SuperSCHWACKE, яка проведена органом доходів і зборів за VIN кодом транспортного засобу. Використання довідника SuperSchwacke передбачено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №1074/8395. В ході аналізу документів встановлено, що до митного оформлення не подано документ, якій свідчить про те, що оцінюваний товар належить юридичний особі, що склала рахунок-фактуру №430166 від 15.10.2018, що викликає сумніви у достовірності правочину, у т.ч. у праві власності Gedsted Autohandel A/S на оцінюваний товар та праві Gedsted Autohandel A/S розпоряджатися оцінюваним товаром та визначати ціну продажу транспортного засобу. Крім того, у свідоцтві про право власності на транспортний засіб власником зазначено особу, відмінну від тієї, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №430166 від 15.10.2018. У довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 29.10.2019 не вказано його маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару. На думку відповідача, зазначені обставини викликають сумніви в достовірності правильності заявленої митної вартості.

Також зазначено, що з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України, з декларантом проведена консультація. Органом доходів і зборів запропоновано здійснити митне оформлення за резервним методом за вартістю, яка ґрунтується на вартості автомобіля згідно із Schwake від 30.10.2018 22600 EUR + вартість доставки 50 EUR = 22650 EUR з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Таким чином, дії посадових осіб митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідають приписам законодавства з питань державної митної справи, а тому підстави для скасування рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товару відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач відхиляє міркування відповідача у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованість. При цьому зазначає, що з доводів відповідача не вбачається об`єктивних підстав для здійснення коригування митної вартості автомобіля. На переконання позивача, відповідач не врахував фактичний стан транспортного засобу, безпідставно послався на вартість товару, сформовану програмним продуктом SuperSchwacke, не прийняв до уваги експертні висновки щодо вартості товару і в результаті прийняв протиправне рішення про коригування митної вартості товару від 03.12.2018. Також вказано, що юридична особа Gested Autohandel A/S при продажу транспортного засобу виступила у статусі посередника з продажу автомобіля. Фактично вказана юридична особа здійснює комісійну діяльність з продажу вживаних транспортних засобів.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на міркування, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з рахунком-фактурою №430166 від 15.10.20108 придбано у компанії GEDSTED AUTOHANDEL A/S автомобіль BMW, 320DGT, номер кузова - НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення, транспортний засіб після ДТП, вартістю 73000 данських крон.

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ "Гарант Сервіс М" в інтересах ОСОБА_1 подано митному органу митну декларацію №UA101070/2018/042101, у якій визначено вартість транспортного засобу в розмірі 9850,00 Євро, вартість доставки 50 євро, разом 9900 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості транспортного засобу та обраного методу її визначення, разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його і кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок -фактура (інвойс) від 15.10.2018 №430166; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 101070/2018/040079 від 30.10.2018; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № 16525852 від 13.11.2015; копію митної декларації країни відправлення № 180К0031002077ЕА91 від 15.10.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення від 29.10.2018; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експетрною організацією 1/626 від 09.11.2018; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_2 від 05.11.2008; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 30.01.2017 № FF585568.

03 грудня 2018 року Житомирською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2018/200085/2, яким збільшено митну вартість ввезеного автомобіля до 22650 Євро. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товару, що імпортується, оскільки документи подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме при перевірці митної вартості, встановлено, що заявлена вартість автомобіля значно нижча ніж інформація про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту Schwackenet, яка проведена органом доходів і зборів. На переконання митниці, зазначене створює обґрунтовані сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару, а також, в зв`язку з неподанням декларантом на письмову вимогу органу доходів та зборів відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом).

Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на вартості автомобіля згідно із Schwake від 30.10.2018 - 22600 євро + вартість доставки 50 євро = 22650 євро з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Методи 2а і 26 не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

При цьому рішення містить відомості про проведену процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості товару відповідно до вимог ст. 59 Митного Кодексу України.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови у митному оформленні випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101070/2018/00527, в якій вказав, що митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість.

25.01.2019 позивач звернувся до Житомирської митниці ДФС із заявою щодо скасування рішення про коригування митної вартості від 03.12.2018 № UA101000/2018/200085/2. За результатами розгляду цієї заяви відповідач рішення про коригування митної вартості від 03.12.2018 № UA101000/2019/200085/2 залишив чинним, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 31.01.2019.

Позивач, вважаючи коригування відповідачем митної вартості автомобіля протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням встановленого вище, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності до частини 1 статті 246 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Питання митної вартості товарів та методи її визначення врегульовані розділом ІІІ МК України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як свідчать матеріали справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості товару в розмірі 9900 євро, надав рахунок-фактура продавця від 15.10.2018 №430166; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 101070/2018/040079 від 30.10.2018; копію митної декларації країни відправлення № 180К0031002077ЕА91 від 15.10.2018; документ, що підтверджує вартість перевезення від 29.10.2018; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 1/626 від 09.11.2018.

За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З наведеного випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд не заперечує право органу доходів і зборів перевіряти достовірність або точність будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу марки ВМW, 320DGT, номер кузова - НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення, транспортний засіб після ДТП, у розмірі 9850 євро, та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що при перевірці митної вартості, встановлено, що заявлена вартість автомобіля значно нижча ніж інформація про вартість оцінюваного автомобіля із програмного продукту Schwackenet, яка проведена органом доходів і зборів за VIN кодом транспортного засобу. На переконання митного органу, декларантом не надано документи які підтверджують заявлену митну вартість, оскільки не надано документів, які б свідчили про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №430166 від 15.12.2018; у довідці про витрати на транспортування транспортного засобу від 29.10.2018 не вказано його маршрут слідування, що позбавляє орган доходів і зборів можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що є складовою митної вартості оцінюваного товару.

Суд критично оцінює посилання відповідача на інформацію SchwackeNet, яка, як свідчать матеріали справи, по суті й визначила митну вартість, враховуючи таке.

За змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;

- спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;

- інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

- інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

- інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;

- інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;

- цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інформація отримана з мережі Інтернет.

У спірних відносинах інформація із програмного продукту SchwackeNet є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач жодним чином не аргументував наявність у SchwackeNet відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в тому числі тих, які продаються чи придбаваються на території Данії. Не послався відповідач й на нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір тощо, які б надавали права митним органам Державної фіскальної служби України замовляти та використовувати відповідну оцінку автомобілів.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11 2003 за № 1074/8395, оскільки в додатку 8 до зазначеної Методики наведено перелік рекомендованих до використання нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, серед яких є періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.

Однак суду не було доведено, що система оцінки транспортних засобів SchwackeNet є періодичним довідником "SuperSCHWACKE".

Також, як встановлено судом з акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, до митного оформлення було подано легковий автомобіль як такий, що вже був у використанні, має пошкодження: царапини лакофарбованого покриття, забруднено та потерто оббивку салону та сидінь, ліве заднє крило, переднє ліве крило, капот, передній бампер, задні ліві двері, задній бампер.

Однак, жодних відомостей про врахування вищевказаних пошкоджень під час коригування митної вартості автомобіля суду надано не було.

Варто відзначити й те, що інформація із програмного продукту SchwackeNet містить запис, виконаний на німецькій мові "Vorbehaltlich der technischen Prufung", безпосередній переклад якого свідчить "Підлягає технічній експертизі". Тобто, у будь-якому випадку оцінка SchwackeNet була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) щодо реального стану автомобіля, який, як свідчить акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, містить технічні ушкодження.

Разом з цим слід наголосити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.

Позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження автомобіля марка - BMW; - модель - 320DGT; - номер кузова - НОМЕР_1 , яке проведено оцінювачем ОСОБА_3 .. Так, згідно висновку № 1/626 від 07.11.2018 ринкова вартість пошкодженого нерозмитненого автомобіля при ввезені на митну територію України може становити 314057,12 грн (за розрахунком згідно Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 1074/8395).

Також позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз. У відповідності до висновку експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження № 810/19-54 від 08.01.2019, вартість не розмитненого бувшого у використанні пошкодженого автомобіля "BMW 320D GT", 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України, з урахуванням витрат на його відновлення, без врахування втрати товарної вартості, відповідно склала 353255,23 грн, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.01.2019 року (1 DKK = 4.231046 грн), відповідно складає 83491,23 DKK.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, суд вважає, що подані декларантом позивача документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни та підтверджують можливість визначення митної вартості за обраним позивачем методом.

Окрім того, слід указати, що відповідач під час визначення митної вартості товару також врахував витрати на транспортування в розмірі 50 євро.

Щодо не надання документів, які свідчили про те, що оцінюваний товар належить юридичній особі, що склала рахунок-фактуру (інвойс) №430166 від 15.12.2018, то суд ураховує, що така інформація не впливає на вартість товару.

Більш того у ході судового розгляду справи позивачем та його представником указано, що юридична особа Gested Autohandel A/S при продажу транспортного засобу виступила у статусі посередника з продажу автомобіля.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 згаданого Кодексу).

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 вказаного Кодексу).

В силу приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також ураховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Беручи до уваги наведене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 03.12.2018 № UA101000/2018/200085/2 є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Житомирської митниці ДФС (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, ідентифікаційний код: 39421140) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 03.12.2018 № UA101000/2018/200085/2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повне судове рішення складене 24 липня 2019 року