Ухвала суду № 83398744, 30.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.07.2019Справа № 910/10002/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Дочірнього підприємства «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу про забезпечення позову у справі

За позовом Дочірнього підприємства «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк»

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Представники: без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі-відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 19.04.2019, зареєстрованого за № 538, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис було вчинено за договором застави № 3/2018-З/3 від 17.04.2018, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 3/2018 від 23.01.2018, проте, як зазначає позивач, в порушення норм чинного законодавства, що регулює порядок звернення стягнення на предмет застави, не зареєстровано в реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Крім того, разом з позовною заявою Дочірнє підприємство «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу подало заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Каращук Катерині Леонідівні здійснювати будь-які дії щодо заборони користування, опису, арешту, вилучення та реалізації майна у виконавчому провадженні № 59001961; зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. № 538 від 19 квітня 2019 року про звернення стягнення на обладнання у кількості 120 (сто двадцять) одиниць, що належать що належать Дочірньому підприємству «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу.

Заява обгрунтована тим, що 19.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем вчинено виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на обладнання згідно переліку в кількості 120 одиниць, що належать Дочірньому підприємству «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» у розмірі 57 854 331, 23 грн.

Як зазначає позивач, про вчинення виконавчого напису йому стало відомо 30.04.2019 року, після отримання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни №59001961 від 26.04.2019 року.

26.04.2019 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою арештовано належне позивачу майно у кількості 120 (сто двадцять) одиниць згідно переліку резолютивної частини рішення, в подальшому, 03.07.2019 проведено опис арештованого майна, а саме Противаги MT3-1523 вагою 45 кг. у кількості 30 шт.

Позивач зазначає, що 22.07.2019 призначено суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості описаного майна, тож після визначення вартості описаного майна, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на оскарження виконавчого напису, описане майно буде передано для реалізації на прилюдних торгах, у зв`язку з чим позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву, Дочірнього підприємства «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Таким чином, суд відзначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд зазначає, що з доданих до заяви про забезпечення позову доказів вбачається, що 26.04.2019 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника при примусовому виконанні виконавчого напису № 538 від 19.04.2019 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. та постановою від 22.07.2019 призначено суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки майна.

Таким чином, враховуючи, що на даний час лише проводиться оцінка майна та відсутні докази складення суб`єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна, як і відсутні докази призначення дати проведення торгів з реалізації арештованого майна, суд вважає передчасним вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, суд визнає подану заяву Дочірнього підприємства «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Перший національний технічний кооператив» Першого національного аграрного кооперативу про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 30.07.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.