Ухвала суду № 83357910, 23.07.2019, Старобільський районний суд Луганської області

23.07.2019

ЄУН 431/4360/19

Провадження 1-кс/431/1004/19

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

23 липня 2019 року

Слідчий суддя Старобільського районного суду

Луганської області Олійник С.В.,

за участю секретаря Яковенко А.Л.,

за участю прокурора Старобільської

місцевої прокуратури Стародубцевої О.М.,

ст. слідчого Старобільського ВП

ГУНП в Луганській області Ложечка А.О.,

неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

представника служби у справах дітей Кравцової Т.Л.

захисника Александрової А.Є.,

розглянув в приміщенні Старобільського районного суду Луганської області клопотанняпро застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130580000447 від 22.07.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.185 КК України, стосовно:

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уроженця м. Стаханов Луганської області, неодруженого, з неповною середньою освітою, який на даний час не навчається та не працює, інваліда з дитинства, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

та додані до клопотання матеріали,

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 00 години 22.07.2019 року до 06 години 40 хвилин, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не представилось можливим неповнолітній ОСОБА_1 підійшов до магазину під назвою «Заєрок», який розташований за адресою: Луганська область, м . Старобільськ , вул. Велика Садова , 38, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до іншого приміщення. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями не спостерігають, знайшов шматок цеглини, яка лежала на землі, біля клумби, вищевказаного магазину, підійшов до вікна магазину та розбив його, внаслідок чого проник до приміщення магазину «Заєрок», звідки викрав грошові кошти в сумі 1300 гривень та пачку сигарет, марки "ROTHMANS DEMI», яка згідно товарно - транспортної накладної ТОВ «Тедіс Україна» від 12.07.2019 року складає 27 гривень 55 копійок. З викраденим майном ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1327 гривень 55 копійок.

Такі умисні дії неповнолітнього ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинені повторно.

Під час допиту в якості підозрюваного неповнолітній ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, винним визнав себе повністю та повідомив обставини скоєного ним правопорушення, встановленого органом досудового розслідування.

Вважаючи вищевикладене, наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- показами потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що з її магазину «Заєрок», який розташований за адресою: м. Старобільськ, вул. Велика Садова, 38 , зникли грошові кошти в сумі 1300 гривен та пачка сигарет "ROTHMANS DEMI», синього кольору.

- протоколом огляду демонстрації відео від 22.07.2019 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 впізнала особу, яка здійснила крадіжку як свого постійного покупця ОСОБА_4 ;

- показами свідка ОСОБА_5 , яка дійсно бачила в барі «Сармат» неповнолітнього ОСОБА_1 , який там відпочивав 22.07.2019 року.

- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що дійсно в ніч з 21.07.2019 року на 22.07.2019 року бачив неповнолітнього ОСОБА_1 в барі «Сармат», який розпивав спиртні напої, та як такого, який в руках тримав грошові кошти приблизно одну тисячу гривень. ОСОБА_1 свідок знає, як постійного клієнта бару «Сармат».

- показами ОСОБА_7 встановлено, що останній тимчасово мешкає за її адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово тікав з дому у невідомому напрямку, остання декілька раз зверталася до поліції з метою встановлення його місцезнаходження, знаходили його у тяжкому стані, тому що останній вживав алкогольні напої, а при його стані здоров`я цього робити не можна.

Відносно ОСОБА_1 слідчим відділом Старобільського ВП ГУНП В Луганській області спрямовано обвинувальний акт до Стробільського районного суду Луганської області, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1,2,3 ст. 185 КК України, а саме 30.01.2019 року відносно останнього до Старобільського районного суду Луганської області було спрямовано обвинувальний акт, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, 10 квітня 2019 року до Старобільського районного суду Луганської області було спрямовано обвинувальний акт, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 185 КК України, 17.07.2019 року останньому повідомлено про підозру по трьом епізодам, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України.

Окрім цього, 17.07.2019 року неповнолітньому ОСОБА_1 оголошено про підозру за вчинення трьох кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та 18.07.2019 року обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, проте незважаючи на його наявність останній продовжує свою злочинну діяльність.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, який відповідно до ст.. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

В судовому засіданні підозрюваний неповнолітній ОСОБА_1 показав, що з клопотанням погоджується, визнав себе винним. Обставини, вказані в клопотанні, підтвердив.

Клопотання містить посилання на ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що неповнолітній ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється чи обвинувачується.

Так, до матеріалів клопотання додані: витяг з кримінального провадження № №12019130580000447 від 22.07.2019, повідомлення про підозру від 22.07.2019 року, протокол огляду місця події від 22.07.2019 року; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протокол допиту свідків; протокол демонстрації відеозапису від 22.07.2019 року; протокол допиту законного представника підозрюваного 22.07.2019 року; вимога на підозрюваного, з якої вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово вчиняє кримінальні правопорушення; протокол допиту неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 від 22.07.2019 року.

При розгляді даного клопотання суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його тяжкість та тяжкість покарання за його вчинення, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, репутацію підозрюваного та його майновий стан та наявність судимостей.

Досліджуючи особу підозрюваного, судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 дитина інвалід, не працевлаштований та не навчається, постійно вчиняє крадіжки, підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у зв`язку з чим, суд вважає обґрунтованим наявність ризиків, зазначених у клопотанні, оскільки неповнолітній ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування, та вчинити новий злочин.

Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами.

Дотримуючись вимог ст.184 КПК України, щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, судом встановлено, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання, не забезпечить виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, для застосування щодо підозрюваного особистої поруки.

Враховуючи сталу практику щодо застосування судами запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства, тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо неповнолітнього ОСОБА_1 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що у судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, суд вважає за можливе, обрати стосовно неповнолітнього ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч .1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах, зокрема, щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану неповнолітнього обвинуваченого достатньою мірою розміру застави суд вважає двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим на них обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.29 Конституції України, ст.ст. 131-132, 176-178, 183, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого Старобільського відділу поліції ГУ НП в Луганській області старшого лейтенанта поліції Ложечки А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк, який не може перевищувати 60 днів, тобто до 20 вересня 2019 року, включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює неповнолітньому ОСОБА_1 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 38720 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок:

Одержувач -ТУ ДСА України в Луганській області

ЄДРПОУ - 26297948

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ

МФО - 820172

Рахунок - 37317017002672

Призначення платежу: застава за неповнолітнього ОСОБА_1 , по справі 431/4360/19 Старобільський районний суд Луганської області.

В разі внесення застави уповноваженій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення неповнолітнього ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатись з місця проживання без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання;

- утримуватися від спілкування зі свідками;

- прибувати за першою вимогою до прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на неповнолітнього ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Обвинуваченому роз`яснюється положення п.п.8,10 ст.182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи, не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити неповнолітньому ОСОБА_1 , законному представнику та захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Старобільського районного суду

Луганської області С.В. Олійник