Постанова № 8335334, 11.03.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

копія

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010р. №2-а-7170/09/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., при секретарі Турік Л.С.,

за участю представників:

- від позивача ОСОБА_1,

- від відповідачів Патлатий П.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі - позивач) до державної податкової інспекції у м. Кіровограді (надалі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача та з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати документальну перевірку незаконною, а акт документальної перевірки №18/1710/27206612331 від 02.03.2009р. визнати таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та у цьому звязку не можу слугувати достатнім доказом перелічених у ньому порушень. Визнати податкові повідомлення-рішення №0000401710/0 від 13.03.2009р. та №0000401710/1 від 08.05.2009р. на суму 94685,23 грн. нечинними.

Ухвалою суду від 11.03.2010р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання документальної перевірки незаконною, а акт документальної перевірки №18/1710/27206612331 від 02.03.2009р. таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та у цьому звязку не може слугувати достатнім доказом перелічених у ньому порушень закрито.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. про що складено акт №18/1710/27206612331 від 02.03.2009р.

В ході перевірки достовірності декларування валових витрат за перевіряємий період було встановлено завищення валових витрат на 631235,16 грн. в т.ч. в першому кварталі 2008 року на суму 253487 грн., в другому кварталі 2008 року на суму 293084,86 грн., в четвертому кварталі 2008 року на суму 84663 грн. в результаті чого відповідачем донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 94685,23 грн. Позивач зазначає, що вказаний висновок є безпідставним оскільки відповідно до вимог ст. 13 Декрету КМУ від 26.12.92р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та п. 13 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», затвердженої наказом ГДПА України від 21.04.93р. №12 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валових доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Всього за 2008 рік позивачем задекларовано валових витрат на суму 3156562,84 грн., які підтверджується документально, при цьому всі витрати безпосередньо відносяться до доходів отриманих у цих же періодах.

На підставі акту перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач просить суд визнати нечинними.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представником відповідача подано письмові заперечення на позов, якими позов не визнається в повному обсязі оскільки дії посадових осіб відповідача по визначенню податкового зобовязання є законними та правомірними.

В судовому засіданні 11.03.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 16.03.2010р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обовязкових платежів) за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р. про що складено акт №18/1710/27206612331 від 02.03.2009р. (а.с. 11-22).

За результатами перевірки встановлено порушення:

- п.п. «а» п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV неведення обліку доходів та витрат за період з 01.07.2007р. по 31.12.2008р.;

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) завищення валових витрат, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 94685,23 грн.

Встановлено, що в першому кварталі 2008 року завищено валові витрати на 253487 грн., а саме до валових витрат в цей період включено вартість придбаного товару на суму 904594 грн., в той час як згідно банківських виписок та квитанцій до прибуткових касових ордерів сума вартості товару сплаченого позивачем своїм постачальникам становить 651107 грн.

В другому кварталі 2008 року завищено валові витрати на 293084 грн., а саме до валових витрат в цей період включено вартість придбаного товару на суму 755251,86 грн., в той час як згідно банківських виписок та квитанцій до прибуткових касових ордерів сума вартості товару сплаченого позивачем своїм постачальникам становить 462167 грн.

В четвертому кварталі 2008 року завищено валові витрати на 80829,66 грн., а саме до валових витрат в цей період включено вартість придбаного товару на суму 346874,66 грн., в той час як згідно банківських виписок та квитанцій до прибуткових касових ордерів сума вартості товару сплаченого позивачем своїм постачальникам становить 266045 грн.

Крім того, в четвертому кварталі 2008 року позивачем до складу валових витрат включено вартість орендної плати нежитлового приміщення в сумі 5750 грн. при цьому згідно наданих банківських виписок про рух коштів вартість сплаченої орендної плати нежитлового приміщення за вказаний період становить 1916,67 грн., тобто позивачем завищено валові витрати на суму 3833,34 грн.

Отже, в ході перевірки було встановлено, що за даними позивача за 2008 рік він отримав валовий дохід в розмірі 3169440,84 грн., валові витрати становлять 3156562,84 грн. Чистий дохід становить 12787 грн. з яких податок з доходів фізичних осіб склав 1931,70 грн.

За даними перевірки позивач за 2008 рік отримав валовий дохід в розмірі 3169440,84 грн., валові витрати становлять 2525327,98 грн. Чистий дохід становить 644112,86 грн. з яких податок з доходів фізичних осіб повинен складати 96616,93 грн.

З урахуванням податку з доходів фізичних осіб самостійно визначеного та сплаченого позивачем (1931,70 грн.) позивачеві донараховано податок в розмірі 94685,23 грн. (96616,93-1931,70).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000401710/0 від 13.03.2009р. про визначення податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 94685,23 грн. (а.с. 25), а за наслідками здійснення позивачем процедури адміністративного оскарження прийнято податкове повідомлення рішення №0000401710/1 від 08.05.2009р., яким податкове зобовязання залишено без змін в розмірі 94685,23 грн. (а.с. 28).

Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.

Відповідно до декларації про доходи за 2008 рік (а.с.55, 56) позивачем декларувалися валові витрати повязані з одержанням доходу:

1-й квартал 939241 грн.;

2-й квартал 790400,86 грн.;

3-й квартал 1057239,68 грн.;

4- квартал 369681,30 грн.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.92р. та додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (в редакції наказу ДПАУ від 14.02.2001р. №53, із змінами внесеними згідно наказів ДПАУ від 28.12.2001р. №523, від 16.07.2003р. №352) - до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України "Про оподаткування прибутку підприємств"; до податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально. Будь-які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництво". Тобто, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що для того щоб зменшити розмір валового доходу на витрати, повязані з його отриманням, необхідно наявність декількох умов:

- витрати повинні бути оплачені;

- товар повинен бути отриманий (роботи, послуги виконані);

- витрати повинні бути безпосередньо повязані з отриманням доходу.

В ході перевірки позивача було встановлено факт включення до складу валових, витрати на придбання товару який не оплачений позивачем постачальникам товару.

За даними перевірки фактично понесені валові витрати за 2008 рік, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами становлять 2525327,68 грн., в.т.ч:

1-й квартал 685754 грн.;

2-й квартал 497316 грн.;

3-й квартал 1057239,68 грн.;

4- квартал 285018 грн.

Разом з тим, позивачем на підтвердження факту сплати вартості товару постачальникам надано:

- реєстри вихідних платіжних документів за період 1, 2, 3, 4 квартали 2008 року по рахунку позивача відкритому в Кіровоградській філії ВАТ «Укрексімбанк» (а.с.134-145 ) зі змісту яких вбачається, що позивачем в 1 кварталі 2008 року сплачено за товар 7260282 грн., в 2 кварталі 2008 року сплачено за товар 6146395 грн., в 3 кварталі 2008р. сплачено за товар 5357270 грн., в 4 кварталі 2008 року сплачено за товар 1431648 грн., всього з вказаного рахунку за вказаний період перераховано коштів за товар в сумі 20195595 грн.;

- реєстри вихідних платіжних документів за період 2, 3, 4 квартали 2008 року по рахунку позивача відкритому в АКІБ «Укрсіббанк» (а.с.171-173 ) зі змісту яких вбачається, що позивачем в 2 кварталі 2008 року сплачено за товар 6893162,81 грн., в 3 кварталі 2008р. сплачено за товар 5997779,40 грн., в 4 кварталі 2008 року сплачено за товар 1677173,84 грн., всього з вказаного рахунку за вказаний період перераховано коштів за товар в сумі 14568116,05 грн.

Таким чином, з вказаних доказів вбачається, що позивачем фактично протягом 2008 року сплачено грошових коштів з призначенням платежу за товар значно більше ніж віднесено вартості товару до складу валових витрат. Отже, доводи відповідача стосовно неправомірного включення позивачем до складу валових, витрати на придбання товару який не оплачений позивачем постачальникам товару є безпідставними оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б спростували вищевказані доводи позивача .

Стосовно неправомірного віднесення до складу валових витрат в 4 кварталі 2008 року вартості орендної плати в розмірі 5750 грн. суд зазначає, що рішення відповідача в цій частині є законним враховуючи наступне.

Віднесення до складу валових витрат вартості орендної плати здійснено на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 149-160), при цьому на час декларування вказаних витрат фактично було сплачено орендодавцю за 4 квартал 2008 року 1916,67 грн., а тому позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат 3833,34 грн. оскільки вказана сума не підтверджена розрахунковими документами, що не заперечувалося представником позивача. Таким чином, відповідачем правомірно визначено податкове зобовязання в розмірі 575 грн. з суми безпідставно віднесених до складу валових витрат 3833,34 грн., а тому позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000401710/0 від 13.03.2009р. та №0000401710/1 від 08.05.2009р. в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 94110,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити

Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 16.03.2010р.

Суддя підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.