Рішення № 83350243, 25.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 р. Справа №818/1037/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.

представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Ювченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В СТ А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, згідно уточнених позовних вимог (а.с. 65-69), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 11.05.2016 №21433/12-03 в частині розрахованого йому податку на загальну суму 14505,40 грн. в частині розрахованого податку в сумі 6047,76 грн. за житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача здійснити розрахунок суми податку до об`єкту оподаткування за відсотковими ставками податку для житлових будинків садибного типу, які затверджені рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 року №3931-МР. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч норм Податкового кодексу України, оскільки належна йому на праві власності нерухомість не є житловим будинком квартирного типу різної поверховості, а є житловим будинком садибного типу. Тому нарахування податку на належну йому частку у індивідуальному (садибному) житловому будинку має здійснюватися по ставці 1,2% від мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року для житлової площі та 0,02% від мінімальної заробітної плати саном на 01.01.2015 року для нежитлових (підсобних) приміщень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, а саме житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 694,3 кв.м., загальною площею 1387,7 кв.м., яка відповідно до норм Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування за ставкою податку на нерухоме майно на житлові будинки квартирного типу різної поверховості (а.с.77). Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що нарахування податку відбулося без розмежування площі будівлі на житлові та нежитлове приміщення, у зв`язку із чим розрахунок відбувся із загальної площі будинку.

Постановою Верховного Суду від 14.02.2019 скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, якими було частково задоволено позовні вимоги, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Ухвалою суду від 22.03.2019 справу прийнято до провадження, визначено проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Протокольної ухвалою суду від 24.04.2019 за згодою учасників справи здійснено заміну неналежного відповідача ДПІ у м.Cумах на належного відповідача ГУ ДФС в Сумській області. Ухвалою суду від 24.04.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судових засіданнях оголошувалися перерви у зв`язку із неявкою представників сторін в судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.08.2010 та договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 25.06.2014 ОСОБА_1 є власником 1/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.15).

11.05.2016 державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області сформовано податкове повідомлення-рішення №21433/12-03, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості за 2015 рік в сумі 14505,40 грн. (а.с.36).

В судовому засіданні представники сторін зазначили, що наявні в справі податкові повідомлення-рішення від 11.05.2016 (а.с. 34-35), але вони є недійсними, видані помилково, в наявності лише податкове повідомлення-рішення від 11.05.2016 №21433/12-03 , яким остаточно визначено суму податку на нерухоме майно, яке є предметом оскарження в даній справі.

Слід зазначити, що в матеріалах справи є наявний розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення, наданий представником відповідача - відповідно до якого сума 14505,40 грн. складається із суми податку на нерухоме майно за будинок за адресою АДРЕСА_2 , а також суми податку на нерухоме майно за будинок за адресою АДРЕСА_3 . Дані суми позивачем не оспорюються, не є предметом розгляду справи, а тому податкове повідомлення-рішення №21433/12-03 від 11.05.2016 на загальну суму 8547,85 грн. не досліджується судом.

Стосовно визначення спірним податковим повідомленням-рішення решти суми податку на нерухомість в сумі 5957,55 грн., слід зазначити, що дана сума включає в себе розрахунок суми податку на житловий будинок по АДРЕСА_1 . Як вбачається із розрахунку спірного податкового повідомлення-рішення, пояснень представника позивача та відповідача спір виник у зв`язку із невірними складовими, на підставі яких складається спірна сума. Так, податковим органом взято за основу всю площу будинку, при цьому, позивачем зазначається про те, що податковим органом потрібно здійснювати розрахунок окремо по житловій площі, а також окремо по ставкам податку щодо нежитлової площі. В матеріалах справи також є наявний розрахунок суми податку, здійснений позивачем (а.с.71), який не заперечується представником відповідача щодо складових зазначених у ньому, згідно якого сума податку визнається позивачем в розмірі 2525,72 грн., а сам розрахунок здійснено із врахуванням площі будинку поділену на житлові та нежитлові приміщення, із врахуванням частики власності на них.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №21433/12-03 щодо розрахованого позивачу податку на житловий будинок в сумі 3615,58грн. (5957,55грн. нарахований податок на майно відповідачем - 2341,97 грн. (2525,72 грн. визнається позивачем - 183,75 грн. податок за майно по АДРЕСА_2 , в сумі, що не оспорюється позивачем), спір щодо якого виник в частині визначення об`єкту оподаткування щодо поділу майна на житлові та нежитлові приміщення, суд погоджується із розрахунками позивача та виходить з наступного.

Статтею 266 Податкового кодексу України врегульовано порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п. 5.1 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що у власності ОСОБА_1 знаходиться 1/3 частка житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується правовстановлюючими документами. Так, з державного акту на права власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 08.05.2008 вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0400 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.13). Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.08.2010, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частка житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1331,1 кв.м., житловою площею 694,3 кв. м. (а.с.15). З договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 05.06.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 передав, а покупець ОСОБА_2 прийняв у власність 1/6 частку від 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних, господарчих та побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Під час будівництва та прийняття в експлуатацію будинок згідно проекту, площі будівлі та поверховості віднесено до категорії індивідуального житлового будинку, що підтверджується дозволом на виконання будівельних робіт № 627/2009 від 10.07.2009 (а.с.19) та свідоцтвом № 18000437 від 21.12.2009 про відповідність збудованого об`єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (а.с.20). Згідно технічного паспорту, виготовленого КП "Сумським міським бюро технічної інвентаризації" житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до садибного (індивідуального) житлового будинку (а.с.21-33). Таким чином, вказаний житловий будинок "А-1" - цегляний, житловою площею 694,3 кв.м., загальною площею 1387,7 кв.м. відноситься до об`єктів житлової нерухомості, а саме до житлового будинку садибного типу, який складається з житлових приміщень та допоміжних приміщень.

Крім того, експертом було проведено обстеження об"єкту нерухомого майна, відповідно до якого провести поділ житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на окремі об"єкти нерухомого майна, в т.ч. житлові квартири неможливо, внаслідок технічних характеристик будівлі. Будівля має технічні характеристики садибного (індивідуального) житлового будинку (підвальний поверх, цокольний поверх, житлові поверхи, мансардний поверх в двох рівнях та горище) (а.с.60).

Відповідно до "Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 №91, індивідуальний (садибний) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, поверховість якої не повинна перевищувати чотирьох поверхів, призначена для постійного у ній проживання та яка складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Згідно до п. 2.1.1.1 Положення про встановлення податку на нерухоме майно, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931 будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Будинок позивача розташований на окремій земельної ділянці, яка була надана Сумською міською радою згідно цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та споруд, що підтверджується наявним державним актом серія НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).

Отже, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 - є житловим будинком садибного типу. Рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931-МР встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової нерухомості в м. Суми з 01.01.2015. Судом із врахуванням висновків Верховного суду від 11.02.2019 по даній справі при направленні справи на новий розгляд, враховується те, що рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 №3931-МР ставки податку встановлені з 01.01.2015, дане рішення є чинним, не оскаржено, не визнано таким, що не відповідає законодавству. В додатку 2 до вказаного Рішення зазначені ставки податку на нерухоме майно, а саме: Для житлових будинків садибного типу, який складається з: - житлових приміщень - 1,2 %, - допоміжних (нежитлових) приміщень - 0,02%, - для житлових будинків квартирного типу різної поверховості - 1,5%, - інші об`єкти житлової нерухомості, віднесені до житлового фонду - 0,2%.

Головне управління ДФС у Сумській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело суду, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відноситься до категорії житлових будинків квартирного типу різної поверховості, що в свою чергу виникло до неправомірного визначення основи для розрахунку податку - бази оподаткування, зокрема не враховано розмір площі будинку як житлової площі, так і не житлової площі,, а також не було враховано ставки податку до такої бази оподаткування. Так, позивачем надано відповідний розрахунок суми податку (а.с.71), яка складається із частки житлової площі будинку із застосуванням ставки податку на житлову та нежитлову площу. Відповідачем не доведено правомірність розрахунку податку, із включенням всієї площі будинку, без розділу такої площі на житлову та нежитлову, а тому відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині розрахованого ОСОБА_1 податку на частину вказаного будинку в сумі 3615,58грн. (5957,55грн. нарахований податок на майно відповідачем - 2341,97 грн. (2525,72 грн. визнається позивачем - 183,75 грн. податок за майно по АДРЕСА_2 , в сумі, що не оспорюється позивачем) 3615,58грн. (5957,55грн. нарахований податок на майно відповідачем - 2341,97 грн. (2525,72 грн. визнається позивачем - 183,75 грн. податок за майно по АДРЕСА_2 , в сумі, що не оспорюється позивачем).

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області від 11.05.2016 №21433/12-03 в частині розрахованого ОСОБА_1 податку на нерухоме майно в сумі 3615,58 грн. за нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги в частині зобов`язання державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області здійснити розрахунок суми податку до об`єкту оподаткування за відсотковими ставками податку для житлових будинків садибного типу, які затверджені рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 року №3931-МР задоволенню не підлягають, оскільки належним способом захисту прав позивача є скасування податкового повідомлення-рішення, при цьому здійснення розрахунків сум податку відноситься до виключної компетенції податкових органів, в т.ч. і щодо підстав обґрунтування таких розрахунків..

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 551,21 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 11.05.2016 №2143312-03 про визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2015 рік в сумі 14505,40 грн., а саме в частині донарахування суми податку в розмірі 3615,58 грн.

В задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сумах ГУ ДФС у Сумській області від 11.05.2016 №2143312-03 про визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2015 рік в сумі 14505,40 грн., а саме в частині донарахування суми 10889,82 грн., а також щодо зобов`язання Головне управління ДФС у Сумській області здійснити розрахунок суми податку до об`єкту оподаткування за відсотковими ставками податку для житлових будинків садибного типу, які затверджені рішенням Сумської міської ради від 13.01.2015 року №3931-МР - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (м.Суми, вул. Іллінська,13,і.к. 39456414) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , і.к. НОМЕР_2 ) суму судового збору в розмірі 274,79 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2019

Суддя С.М. Гелета