Ухвала суду № 83325412, 25.07.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/234/19

Номер провадження 2/404/53/19

У Х В А Л А

судового засідання

25 липня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі : головуючого судді - Бершадської О.В. за участі секретаря - Коноваленко К.О., розглянувши у підготовчому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області Корсун Віталіни Станіславівни, Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, третя особа: ОСОБА_3 про скасування записів про державну реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року позивачі звернулись в суд із позовом до Державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області Корсун Віталіни Станіславівни, Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, третя особа: ОСОБА_3 , яким просять скасувати запис про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (вул. Ковпака, 29 м. Київ, ідентифікаційний код 00039019) на квартиру під номером АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 25936236, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 15744421355101. Обґрунтовуючи позов, послались на те, що 08 серпня 2007 року між ОСОБА_3 - третьою особою та відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк» (Відповідач 2) було укладено договір позики грошей. За умовами договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 20 000, 00 доларів США із сплатою процентів за користування кредитними коштами, під зобов`язання повернути позику до 02.08.2022 року. Виконання зобов`язань позичальника було забезпечене іпотекою, згідно іпотечного договору від 03.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Балик Т.М., зареєстровано в реєстрі за №3146. Іпотекодавцями виступали ОСОБА_1 (Позивач 1) та ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 (позивач 2, спадкоємець за законом). Предметом іпотеки виступила квартира АДРЕСА_1 ) загальною площею 43.67 кв.м. Пункт 1.1. статті 1 Іпотечного договору від від 3 серпня 2007 року, викладено у наступній редакції: «1.1. Іпотеко давці передають в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником ОСОБА_3 (третя особа) зобов`язання за Договором кредиту №420/405-ФО1 від 03 серпня 2007 року укладеним між Іпотекодержателем та Позичальником, надалі -«Основне зобов`язання», наступне нерухоме майно: квартиру під номером АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Стоєвою Г.Ф. 27 листопада 2002 року по реєстру №4467 зареєстрованого Кіровоградським ООБТІ 27 листопада 2002 року за номером 47564/140 надалі за текстом «предмет іпотеки». В подальшому додатковими угодами №1 від 18.03.2009 року та №2 від 19.02.2010 року до договору кредиту та іпотечного договору змінено відсоткову ставку за користуванням кредиту та продовжено строк дії іпотечного договору до 02.08.2027 року. В березні 2011 року у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань третьою особою за кредитним договором Відповідач 2 звернувся з позовом до Кіровського районного суду м.Кіровограда про дострокове стягнення кредиту та всіх виплат передбачених договором з Третьої особи та Відповідача, 1 (справа №2-2688/11). Рішенням від 29.06.11 року позов задоволено, солідарно стягнуто забогованість в розмірі 168 464 грн. 04 червня 2018 року ОСОБА_4 - іпотекодавець 1/2 частки предмету іпотеки помер, після чого відкрилася спадщина на належне йому майно. Після смерті одного із Іпотекодержателів до квартири з`явилися представники банку та змінивши замки до помешкання, намагалися незаконно виселити, мотивуючи свої дії тим, що вони нові власники. Вказані дії представників банку були неодноразовими, надходять погрози щодо відчудження майна третім особам. Як було ними з`ясовано, 07 червня 2018 року державним реєстратором Вільхівської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області Корсун Віталіною Станіславівною було вчинено дії з перереєстрації права власності на предмет іпотеки з іпотекодавців на іпотеко держателя. Зміна власників відбулася на підставі звернення представника ПАТ «Укрсоцбанк» в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», з використанням інституту іпотечного застереження, котре на думку відповідачів передбачене договором іпотеки від 2007 року. Дії реєстратора вважають протиправними, оскільки іпотечне застереження в договорі іпотеки відсутнє, окремого договору про задоволення вимог кредиторів між сторонами спору не укладалося, було порушено законну процедуру, при перереєстрації права власності реєстратором не було враховано запровадженого мораторію на задоволення вимог іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки заборгованості по валютних кредитах. Щодо підсудності суду загальної юриздикції в порядку цивільного судочинства. Спори з державним реєстратором не належать до адміністративної юрисдикції, оскільки стосуються майнового інтересу і обов`язково будуть впливати на майнові права тієї особи, щодо якої ці реєстраційні дії буде скасовано. Оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про цивільне право. На це вказувала Велика Палата Верховного Суду у справі № 817/1048/16 від 14 березня 2018 року тау справі № 396/2550/17 від 04 квітня 2018 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи про скасування записів про державну реєстрацію права власності.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано надати до суду у встановлений строк належним чином оформлену позовну заяву. 14 лютого 2019 року представником позивачів на виконання вимог вказаної ухвали надано належним чином оформлену позовну заяву. Згідно ухвал Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до провадження. Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

У підготовче засідання від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача Державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області Корсун В. С. надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк”, через канцелярію суду, подала клопотання, яким просила закрити провадження в даній справі. Вказала, що виходячи із позовної заяви, позивачі просять суд загальної юрисдикції надати правову оцінку діям і рішенню державного реєстратора (якого держава відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наділила повноваженнями суб`єкта владних повноважень), та винести рішення, на підставі обгрунтувань позову підставами процедури держ.реєстрації, та заявляючи про порушення, припущені державним реєстратором. Відповідно до ст.19 ЦПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншогосудочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Вимоги позов: скасувати рішення про державну реєстрацію. Таким чином, позовні вимоги не є похідними від спору стосовно майна в порозумінні ЦПК України. Крім того, спору щодо нерухомого майна між учасниками судового процесу також не існує, а сам позов - позивачами зазначений як немайновий. Вважає, що позивачі необгрунтовано та безпідставно подали позов за

власним місцезнаходженням, оскільки згідно ч.2 ст.27 ЦПК України позови до

юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним

державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських

формувань. При цьому, позивачі також не врахували, що позов обґрунтований порушеннями у сфері державної реєстрації. Нормами спеціального законодавства, яке регулює відносини в сфері реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, передбачено необхідність оскарження дій державного реєстратора безпосередньо пов`язаних з реалізацію його професійних повноважень (в той же час доведення правомірності володіння позивачами об`єктом нерухомого майна є окремим предметом доказування, що зумовлює пред`явлення позову до особи, яка оспорює це право). Тому, виходячи із суб`єктного складу сторін цивільного процесу, вважає, що позивачами пред`явлено неналежний позов та наявні підстави для закриття провадження у справі в зв`язку: не підсудністю адміністративного спору суду загальної юрисдикції; порушенням позивачем територіальної підсудністю (який повинен у будь-якому разі розглядатися за місцем знаходження відповідача, а не позивача).

У підготовче засідання третя особа ОСОБА_3 не з”явився, повідомлявся.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду. Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Положення статей 2, 4, 19 КАС, України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. Так, за правилами статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачами та відповідачем-2) у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань і реалізацією прав іпотекодержателя на предмет іпотеки – квартири позивачів, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Вимоги про скасування записів про державну реєстрацію права власності має розглядати суд, до компетенції якого належить розгляд позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, щодо якого державний реєстратор чи нотаріус прийняв рішення.

Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року (справа № 442/4490/18).

Таким чином, враховуючи вищевкиладене, спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України та з врахуванням виключної підсудності, а відтак, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про закриття провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 255, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” про закриття провадження в справі - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська