Справа № 2-1002/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2010р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Стоілової Т.В.
при секретарі Коваленко О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красноармійську справу за позовом Публічного акціонерного товариства “ПроКредитБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
02 лютого 2010р. позивач ПАТ „ПроКредитБанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 48 193,27 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 12.06.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4.23437 про надання кредиту в розмірі 50 000грн. зі сплатою 29 відсотків річних за користування кредитом строком користування 20 місяців. Відповідно до п.1.1, 1.2, 2.1 укладеного договору відповідачеві було встановлено графік повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до якого, він повинен щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та відсотків.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та іншим відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 4.23437-ДП 1 від 12.06.2008р. відповідно до умов якого вона взяла на себе зобов’язання про відповідальність по всім зобов’язанням ОСОБА_1
Банк цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання йому кредитних коштів, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 03.12.2009р. склала 48 193,27грн., з яких 30 077,84грн. - сальдо за кредитом, 2 897,31грн. – відсотки за графіком, 2 011,61грн. – відсотки за фактичне користування капіталом, 13 206,51грн. - пеня. А тому позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно суму заборгованості, а також судові витрати: державне мито 481,94грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120грн.
Представник позивача до суду з’явився на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягав.
Відповідач ОСОБА_1 до суду з’явилась, позовні вимоги позивача визнала частково, не заперечувала проти стягнення з неї суми кредитних коштів та відсотків, але просила суд відмовити в задоволенні вимог, в частині стягнення пені в розмірі 13 206,51грн., у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з’явилась, про дату та час слухання справи повідомлялась належним чином, ст.76 ЦПК України виконана.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та повернути відсотки.
Судом встановлено, що 12.06.2008р. між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4.23437 про надання кредиту в розмірі 50 000грн. зі сплатою 29 відсотків річних за користування кредитом строком користування 20 місяців. Відповідно до п.1.1, 1.2, 2.1 укладеного договору відповідачеві було встановлено графік повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до якого, він повинен щомісячно до 15 числа кожного місяця здійснювати погашення кредиту та відсотків.(а.с.9-11).
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між позивачем та іншим відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 4.23437-ДП 1 від 12.06.2008р. відповідно до умов якого вона взяла на себе зобов’язання про відповідальність по всім зобов’язанням ОСОБА_1М.(а.с.12).
Банк цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання йому кредитних коштів(а.с.13)
Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, в зв’язку з порушенням ними умов укладеного договору станом на 03.12.2009р. складає 48 193,27грн., з яких: 30 077,84грн. - сальдо за кредитом, 2 897,31грн. – відсотки за графіком, 2 011,61грн. – відсотки за фактичне користування капіталом, 13 206,51грн. - пеня(а.с.7), яку вони не погашають, не дивлячись на неодноразові повідомлення(а.с.21-26).
Із положення ст.625 ЦК України вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший відсоток не встановлений договором.
Відповідно до п.2.2 кредитного договору, у разі прострочення позичальник зобов’язань з погашення кредиту та/або сплата наступних відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, позичальник зобов’язаний сплатити на користь Кредитора пеню. За домовленістю сторін, пеня встановлюється я в розмірі 0,5(пуль цілих, п’ять десятих) відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту Договору, буде меншою 15(п’ятнадцяти) гривень за кожний день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15(п’ятнадцять) гривень за кожний день прострочення виконання зобов’язання(а.с.9).
Згідно зі ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Зважаючи, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору, який забезпечено договором поруки, укладеним з другим відповідачем ОСОБА_2, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором, відсоткам та пені в розмірі 48 193,27грн. Суд не може погодитись із доводами відповідачки ОСОБА_1 про те, що у зв’язку з тяжким матеріальним станом вона не може сплачувати пеню за неналежне виконання зобов’язання, оскільки пеня передбачена кредитним договором. Крім того, відповідачка не надала суду жодного доказу свого матеріального стану і не заявила клопотання про зменшення розміру пені, а тому суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
У відповідності зі ст.88 ЦПК України з відповідачів солідарно також слід стягнути на користь позивача держмито в сумі 481,94грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., сплачені за подачу позову.
Керуючись ст.554, 625,1054 ЦК України, ст.10, 11, 212, 213, 214, 215, 218, 2240-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “ПроКредитБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Інд.№2773308705, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Інд.№2534109687, на користь Публічного акціонерного товариства “ПроКредитБанк» п/р290970004 у АТ „ПроКредитБанк”, МФО 320984 код ЄДРПОУ 21677333 заборгованість за кредитним договором станом на 03.12.2009 року у розмірі 48 193(сорок вісім тисяч сто дев’яносто три)грн. 27коп., судові витрати - державне мито в сумі 481(чотириста вісімдесят одна)грн. 94коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення 120(сто двадцять)грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя:
Судове рішення № 8329771, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 19.03.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1002. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: