Рішення № 83265130, 25.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2019 року м. Київ № 810/3009/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про визнання протиправним рішення та зобов`язанн вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, в якому просили суд:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області Шапашнікової Л.В. від 24.05.2018 щодо відмови у внесенні змін до розділу Реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області Шапашнікову Л.В. внести зміни до розділу Реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, а саме: переведення із нежитлового у житловий об`єкт нерухомого майна, нежиле приміщення, офіс-магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 відкрито провадження у справі № 810/3009/18 за вказаним позовом ОСОБА_1 та розгляд даної справи призначено в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила про протиправність рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 41274481 від 24.05.2018, яким їй було відмовлено у внесенні змін до розділу Реєстру речових прав на нерухоме майно (а саме: в частині переведення із нежитлового у житловий об`єкт нерухомості, що належить їй на праві приватної вланості та розташований за адресою: АДРЕСА_1 ). Позивач вважає мотиви, що покладені в основу прийнятого рішення, безпідставними.

Відповідач позовних вимог не визнав, надав суду письмовий відзив на позовну заяву від 30.08.2018 та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів заперечень відповідач пояснив, що підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 стала обставина неподання нею державному реєстратору документів, які вимагаються для державної реєстрації права власності у зв`язку ії зміною суб`єкта такого права в результаті переведення об`єкту нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки, в повному обсязі. А саме позивачем не подано документ, що відповідно до вимог законодавста засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

27.09.2018 у судовому засіданні суд проктокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.10.2018.

Від позивача до суду надійшла заява від 30.10.2018 про здійснення подальшого розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Представники відповідача у судове засідання не з`явились. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується даним наявного у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 0113329033421.

Від відповдіача до суду надійшло клопотання від 05.10.2018 про розгляд справи за вісутності відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновків про відмову в позові.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 08.08.2017 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) набула права власності за договором дарування нерухомого майна, що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Малашенко О.І. та зареєстрований в Реєстрі за №1188, на нежиле приміщення, офіс-магазин, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м. (а.с. 9-10). Дарувальником за цим договором дарування нерухомого майна від 08.08.2017 виступала ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер 93902560 від 08.08.2017, а.с. 13), 08.08.2017 державним реєстратором - приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області Малашенко О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36510013. На підставі цього рішення приватним нотаріусом до Реєстру внесений запис №21764928 про право власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розмір частки 1/1, на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, а саме: нежитлове приміщення, що не являється об`єктом житлової нерухомості, загальною площею 66,7 кв.м., та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, попередньо на замовлення ОСОБА_1 . Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради станом на 19.01.2017 був виготовлений технічний паспорт (інвентаризаційна справа №422/1) на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11-12). За даними наведених у цьому Технічному паспорті технічних характеристик та плану, квартира 1 загальною площею 66,7 кв.м. знаходиться в 34-х квартирному будинку АДРЕСА_1 , та складається 3-х кімнат житловою площею 40,8 кв.м., а також кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору та комори. Квартира також обладнана лоджією. Будинок підключено до телефонної мережі, об`єднаної диспетчерської системи, обладнано водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, електроосвітленням, радіотрансляційною мережею, сміттєпроводом, замково-переговорними пристроями, телевізійною антеною колективного користування, кабельним телебаченням. Згідно відмітки Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» (що складається з підпису фізичної особи, засвідченого печаткою комунального підприємства) станом на 08.08.2017 зміни в технічних характеристках квартири не виявлено.

Як пояснила позивач в тексті позовної заяви та доданих до неї матеріалів, попередніми власниками квартири АДРЕСА_1 , що знаходиться за вказаною вище адресою, здійснювалось переведення приміщення із житлового в нежитлове. Так, рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Київської області від 13.02.2018 №102 «Про переведення житлового приміщення до нежитлового фонду та надання дозволу на будівництво» за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 з питання розміщення офіса-магазина з продажу непродовольчих (канцелярських) товарів в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 13.11.2007, було вирішено: перевести житлове приміщення - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 до нежитлового фонду; надати дозвіл ОСОБА_3 на будівництво (розміщення офіса-магазина з продажу непродовольчих (канцелярських) товарів в нежитовому приміщенні з влаштуванням окремого входу). Також цим рішенням Славутської міської ради було зобов`язано ОСОБА_3 провести реєстрацію нежитлового приміщення за вказаною адресою у відокремленому підрозділі бюро технічнеої інвентаризації комунального підприємства «Агентство з розвитку бізнесу в м.Славутич»; виконати проектно-кошторисну документацію на будівництво та погодити таку з відділом містобудування та архітектури, з проходженням відповідної експертизи; отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській облатсі для здійснення будівельно-монтажних робіт; ввести в експлуатацію закінчений об`єкт будівництва в установленому законодавством порядку.

Згодом, 11.05.2016 в ході проведеного обстеження приміщень за вказаною адресою комісією у складі: першого заступника міського голови Шевченко В.В., заступника начальника - начальника відділу містобудування, архітектури та просторового розвитку управління інфраструктури та капітального будівництва Славутської міської ради Мирзоян Г.В., завідуючого відділом комунальної власності, послуг, орендних відносин та приватизації Величковської Н.В. , начальника відділу технічного нагляду та експлуатації житлового фонду КП «ЖКЦ» Полтавського Р .Ю. та провідного інженера з технічної документації КП «ЖКЦ» Шкель М.М. був складений акт обстеження (а.с. 15). Даний акт обстеження від 11.05.2016 затверджений міським головою Фомічевим Ю.К . За змістом цього акта обстеження трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 згідно рішення виконавчого комітету Славутської міської ради від 13.02.2008 № 102 була переведена до нежитлового фонду. Під час обстеження, зокрема, виявлено, що нежитлові приміщення розташовані в 9-ти поверховому житловому будинку на першому поверсі, квартира знаходиться в проектному стані, перепланування та реконструкція не проводились. За наслідками проведеного обстеження Комісія дійшла висновку про те, що: нежитлові приміщення можуть бути придатними для постійного або тимчасового проживання за умови переведення інженерного обладнання до попереднього проектного стану, а прилади опалення повинні мати робочий тиск 1 МПа та з діаметром труб о20.

Рішенням виконавчого комітету Славутської міської ради Київської області від 06.07.2016 № 292 «Про переведення нежитлового приміщення у житлове» за результатами розгляду заяви ОСОБА_8 від 21.04.2016 про переведення до житлового фонду належного їй на праві приватної власності нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було вирішено: перевести нежитлове приміщення, що знаходиться за вказаною адресою у житлове приміщення та ввести його до житлового фонду; рішення виконавчого комітету Славутської міської ради Київської області від 13.02.2018 №102 вважати таким, що втратило чинність (зворотній бік, а.с. 15).

В тексті свого позову позивач стверджує, що набуте нею у приватну власність нерухоме майно фактично має статус житлового приміщення та перепланувань у квартирі не здійснювалось. На підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надана копія довідки Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради за № 81 від 15.05.2018 (а.с. 17). Згідно тексту цієї довідки, виданої ОСОБА_1 , за даними департаменту «Бюро технічної інвентаризації» КП «АРР», згідно проведеної технічної інвентаризації 15.05.2018, квартира АДРЕСА_1 відповідає проектній документації та технічному паспорту. Перепланувань в даній квартирі не виявлено.

24.05.2018 позивач звернулась до державного реєстратора Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області із заявою про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, а саме: щодо переведення із нежитлового в житловий об`єкт нерухомого майна - нежилого приміщення, офіса-магазина, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же день державний реєстратор Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області Шапошнікова Лілія Володимирівна за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , реєстраціний номер заяви 28372278 від 24.05.2018, керуючись ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прв на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, прийняла рішення про відмову у внесенні змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В якості підстави для відмови у задоволенні заяви позивача державним реєстратором зазначено наступне: «встановив, що документи подані не в повному обсязі. Для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна..».

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прв на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Так, відповідно до наведеного визначень в п.п. 1, 2 і 9 ч. 1 ст. 2 цього Закону, «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; «реєстраційна дія» - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

За змістом норм ст. 12, 13 Закону №1952-IV Державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Зокрема,

Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; 3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень.

На кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

У разі відсутності відкритого на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об`єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.

Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Ведення Державного реєстру прав здійснюється з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави.

Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України.

Статтею 18 Закону № 1952-IV встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону).

Так, зокрема, п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються: 1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалась у результаті спільної діяльності).

У разі зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відповідно до ч. 1 і 5 ст. 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення су

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Поряд з цим, безпосередньо процедура функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) та наповнення Державного реєстру прав відомостями про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про суб`єктів та об`єкти таких прав визначено Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

За змістом положень п. 38, 40 Порядку ведення Державного реєстру прав, зміни до записів Державного реєстру прав вносяться в тому числі у разі відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка).

Внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У разі внесення змін у зв`язку із зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта цього права, інші речові права та суб`єкта цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав, державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для зміни відомостей: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ;

2) реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться зміни до Державного реєстру прав;

3) підстава для внесення змін до запису: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення;

4) прізвище, ім`я та по батькові державного реєстратора;

5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

Дата та час внесення змін до записів Державного реєстру прав фіксуються автоматично і відповідають даті та часу реєстрації заяви у базі даних про реєстрацію заяв і запитів, відповідно до якої заявлено внесення змін до записів, скасування записів Державного реєстру прав.

З контексту наведених норм можна дійти висновку, що державним реєстратором здійснюється внесення змін до записів Державного реєстру прав, в тому числі до розділу такого Реєстру, що містить відомості про об`єкт прав - нерухоме майно, на підставі поданої заяви особи, відомості про яку наявні в Реєстрі, та доданих до не документів. У випадку внесення змін до розділу, а саме до відомостей про нерухоме майно, що пов`язані зі змінами технічних характеристик такого майна в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки, державному реєстратору подається певний пакет документів, серед них - документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта або відомості про реєстраційний номер такого документа (якщо реєстрація такого документа попередньо здійснювалася в Єдиному реєстрі документів). При цьому, під час розгляду поданої заяви про внесення змін до записів (розділу) Державного реєстру прав державний реєстратор не зобов`язаний з`ясовувати причини щодо відсутності того чи іншого документу, необхідного для внесення змін, або самостійно вживати заходи щодо отримання від інших компетентних органів додаткових документів та офіцйних відомостей для встановлення наявності/відсутності обставин для внесення змін до Реєстру за поданою заявою.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що нормами ст. 23 та 24 Закону № 1952-IV чітко визначені випадки, коли державниим реєстратором приймаються рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав чи про відмову в проведенні державної реєстрації за такою поданою заявою.

Так, за змістом ст. 23 зазначеного Закону, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Рішення про зупинення розгляду заяви повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви. Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до наведеного в ст. 24 Закону вичерпного переліку підстав для відмови в державній реєстрації, така підстава як подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством відсутня. Не наведена ця норма і у рішенні від 24.05.2018, адже відповідач у рішенні посилається на положення статті 26 Закону, водночас дана норма не містить підстав для відмови у реєстрації.

Враховуючи те, що ані Законом №1952-IV, ані Порядком № 1141 не визначено окремо порядку розгляду заяв про внесення змін до записів Державного реєстру прав та підстав для прийняття рішень про відмову у задоволенні таких заяв, суд дійшов висновку, що під час розгляду заяви позивача реєстраційний № 28372278 від 24.05.2018 державний реєстратор мав керуватися нормами ст. 23 і 24 Закону № 1952-IV.

Як свідчать наявні у справі матеріали, оспорюване рішення про відмову у внесенні змін до розділу Державного реєстру прав за заявою позивача від 24.05.2018 реєстраційний № 2236506348 прийняте державним реєстратором Шапошніковою Л.В. саме з підстави неподання заявником (позивачем) повного пакету документів, необхідного для проведення дій по внесенню змін до Реєстру, а саме - через неподання заявником документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

В тексті позовної заяви позивач зазначила, що за її зверненням у Відділі архітектури та будівництва їй роз`яснили, що прийняття в екплуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснює орган державного архітектурно-будівельного кнтролю - Державна архітерктурно-будівельна інспекція України у Київській області.

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи до матеріалів справи суд вважає, що за відсутності офіційної відповіді з органу державного архітектурно-будівельного контролю з наведеного вище питання у державного реєстратора була відсутня можливість встановити обставини, що дають підстави для внесення змін до розділу Державного реєстру прав за поданою позивачем заявою від 24.05.2018.

Водночас, суд встановив, що за результатами виявлення відсутності окремих документів необхідних для розгляду цієї заяви позивача державний реєстратор прийняв рішення про відмову у внесенні змін до розділу Державного реєстру прав, в той час, як він мав зупинити розгляд такої заяви, як того вимагає ст. 23 № 1952-IV, тобто таке рішення було прийнято відповідачем передчасно та необгрунтовано.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про протипавність прийнятого державним реєстратором Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області Шапашніковою Л.В. № 41274481 від 24.05.2018 щодо відмови у внесенні змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, та як наслідок про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивач в частині визнання протиправним такого рішення державного реєстратора, а також керуючись вимогами частини другої статті 9 Кодексу адмінітсративного судичнства України скасування цього рішення для належного захисту прав позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачем не дотримані.

При цьому, суд враховує те, що у випадку, коли суб`єкт владних повноважень наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам «Стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятими 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що для повного захисту прав позивача та інтересів в рамках заявлених позовних вимог, необхідно зобов`язати відповідача - Відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер заяви 28372278 від 24.05.2018) про внесення зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог чатини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. (квитанція № 20 від 11.06.2018), оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову не поширюється на позовні вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області Шапашнікової Лілії Володимирівни № 41274481 від 24.05.2018 щодо відмови у внесенні змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115.

3. Зобов`язати Відділ державної реєстрації управління адміністративних послуг Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області (07101, м. Славутич, вул. Героїв Дніпра, 2) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер заяви 28372278 від 24.05.2018) про внесення зміни до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 967578032115, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні суду.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Присудити здійсненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 04527684, місцезнаходження: 07100, Київська обл., місто Славутич, Центральна площа, 7).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.