Рішення № 83264551, 16.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Справа № 160/2177/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицька Ольга Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний виконавець Чечелівського Відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицька Ольга Миколаївна, в якому просить:

- визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицької Ольги Миколаївни від 24.01.2019 року про накладення штрафу за виникнення заборгованості зі сплати аліментів понад 3 роки у вигляді 50% від загальної суми заборгованості у розмірі 27757 09 грн. по виконавчому провадженню № 51589525 за виконавчим листом № 204/5664/15, виданим Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська 25.02.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська було ухвалено: стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , 2012 року народження, в розмірі 1/5 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно до віку щомісячно, починаючи стягнення з 25 серпня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивач, посилаючись на ст.58 Конституції України, зазначає про протиправне застосування державним виконавцем положень Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зміни до закону, які передбачають відповідальність боржника у вигляді штрафу у розмірі 20%, 30%, 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, набрали чинності з 2018 року, а тому можуть поширюватися лише на заборгованість, яка виникла після цієї дати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 червня 2019 року на 14 годину 00 хвилин.

У судове засідання прибув позивач та представник позивача, заявивши клопотання про витребування матеріалів виконавчого провадження №51589525 для огляду від Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку належно повідомлених представників відповідача та третьої особи та заявлене клопотання представника позивача про витребування матеріалів виконавчого провадження №51589525 оголошено перерву в судовому засіданні до 16 липня 2019 року о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2019 року зобов`язано Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надати до суду до 12 липня 2019 року належним чином завірені копії документів виконавчого провадження №51589525.

На адресу суду представником позивача надано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №51589525 та заявлено письмове клопотання про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача не прибув, звернувшись на адресу суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Представник третьої особи не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідачем не надано до суду відзиву на позов протягом строків, визначених в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, відповідно третьою особою не надано до суду пояснень щодо позову протягом передбачених строків.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.

18 грудня 2015 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, а саме доньки ОСОБА_3 , 2012 року народження, в розмірі 1/5 частини всіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно до віку щомісячно, починаючи стягнення з 25 серпня 2015 року до досягнення дитиною повноліття.

24 січня 2019 року державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицькою Ольгою Миколаївною в межах виконавчого провадження №51589525 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 27757,09 грн.

Підставою для прийняття даної постанови стала наявність заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 55514,18 (п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 18 копійок.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно ст.1 Закону № 1404-VІІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі -рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-УІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами ст.5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 18 цього ж Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VІІІ рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оскарження у даній справі є постанова державного виконавця про накладення на позивача штрафу, винесена в межах процедури стягнення аліментів з боржника.

Порядок стягнення аліментів визначений статтею 71 Закону № 1404-VIII, відповідно до частини першої якої виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч. 14 ст. 71 Закону № 1404-VІІІ за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Статтю 71 Закону "Про виконавче провадження" доповнено частиною чотирнадцятою згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" №2475-УІІІ від 03.07.2018 року, який вступив в дію з 28.08.2018 року.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У свою чергу, відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі № 1 -рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неправомірність застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

Неприпустимість зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є одним з аспектів загальновизнаного принципу правової визначеності як елемента принципу верховенства права, який відповідно до частини першої статті 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів закріплений також в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22.02.2017 у справі №6-2705цс16, підтверджує, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Враховуючи те, що заборгованість позивача щодо сплати аліментів стягувачу утворилась ще до 2017 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз.3 ч.14 ст.71 Закону №1404-VIII, введена лише у 2018 році, позивач не міг передбачити настання такої відповідальності у зв`язку із несвоєчасністю такої сплати.

З огляду на викладені вище обставини, притягнення позивача до відповідальності за порушення, яке передбачено статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження", є неправомірним, оскільки позивач не міг передбачити настання цієї відповідальності у зв`язку із несвоєчасністю такої сплати.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про протиправність постанови державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицької Ольги Миколаївни від 24 січня 2019 року винесену в рамках виконавчого провадження №51589525 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 27757,09 (двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень 09 копійок.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи той факт, що протягом декількох судових засідань представник відповідача жодного разу не з`явився в судове засідання, відзив на позов або будь-яких пояснень щодо предмета спору суду не надав, суд кваліфікує вказану поведінку відповідача саме як визнання позову.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього кодексу.

Приписами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи не спростовано жодним доказом, враховуючи, що позивачем доведено відсутність підстав для винесення постанови про накладення штрафу від 24 січня 2019 року у розмірі 27757,09 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Керуючись 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний виконавець Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицька Ольга Миколаївна про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Козлицької Ольги Миколаївни від 24 січня 2019 року винесену в рамках виконавчого провадження №51589525 про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 27757,09 грн.

Стягнути з Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 34984488) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

16 липня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник