Вирок № 83240160, 25.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.07.2019

Справа № 320/110/18

1-кп/320/141/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Бєгушевої л.В.

прокурора Нагорного В.А.

захисника Гречко І.М.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080140004852 від 15.11.2017, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який має базову середню освіту, неодруженого, непрацюючого, що має малолітню доньку, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.185 ч.2, 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Олександрівка Якимівського району Запорізької області, громадянина України, який має повну середню освіту, неодруженого, який має малолітнього сина, непрацевлаштованого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не судимого в силу ст.89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період часу з 16 години 30 хвилин 14 листопада 2017 року до 01 години 15 хвилин 15 листопада 2017 року ОСОБА_1 , знаходячись у лісосмузі, розташованій уздовж автомобільної дороги «Харків-Сімферополь», на відстані 0,5 км від повороту на с.Спаське Мелітопольського району Запорізької області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2 , скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь заготовлених штикових лопат, викопали 40 метрів магістрального кабелю марки «МКСБ-4х4х1.2», вартістю 350 гривень за 1 метр, загальною вартістю 14 000 грн. Після чого, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 за допомогою штикової лопати перерубали вказаний кабель на дві частини та поклали до багажнику автомобіля «ВАЗ 21011», в кузові помаранчевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , тим самим таємно викрали його, чим заподіяли КЦТ № 536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду на загальну суму 14 000 грн.

Крім того, 15 листопада 2017 року приблизно в 00 годин 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у лісосмузі, розташованій уздовж автомобільної дороги «Харків- Сімферополь», на відстані 0,5 км від повороту на с.Спаське Мелітопольського району Запорізької області, маючи умисел на придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, придбав бойову ручну наступальну осколкову гранату «РГД-5», промислового виготовлення, яка згідно з висновком експерта № 12-175/6-519 від 17.11.2017 відноситься до боєприпасів та є придатною для здійснення вибуху. Після чого, він поклав її в ліву внутрішню кишеню куртки та носив без передбаченого законом дозволу на території вищевказаної ділянки місцевості Мелітопольського району Запорізької області, зберігаючи при собі, до моменту її виявлення та вилучення працівниками поліції о 04 годині 50 хвилин 15 вересня 2017 року в ході проведення огляду місця події.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.ст.185 ч.2, 263 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, та придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, 263 ч.1 КК України, визнав частково та пояснив, що увечері 14 листопада 2017 року він разом з ОСОБА_2 поїхав копати кабель до лісосмуги в районі с.Спаське уздовж автомобільної дороги «Харків-Сімферополь». У них з собою були штикові лопати і сокира. Вони викопали 40 метрів магістрального кабелю. Після цього, вони перерубали вказаний кабель на дві частини та поклали до багажнику автомобіля «ВАЗ 21011». Коли вони копали кабель було темно, він світив ліхтариком і десь опівночі знайшов гранату. Він поклав її в автомобіль і мав намір здати в поліцію. Приблизно о 04-00 годині ранку, коли вони від`їхали від місця розкопки кабелю метрів 300, їх зупинив автомобіль з проблисковими маячками. Він зразу ж сказав співробітникам поліції, що знайшов гранату. Їхали вони до відділу поліції її здавати. Він не зберігав гранату і не мав наміру її зберігати. Викликати поліцію туди, де він знайшов гранату, вони не могли, бо розуміли, що крадуть кабель. Хотіли кабель заховати, а потім здати гранату. В крадіжці кабелю він щиро розкаюється.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив, що увечері 14 листопада 2017 року він з ОСОБА_1 поїхав копати кабель в лісосмугу в районі с.Спаське уздовж автомобільної дороги «Харків-Сімферополь». Там до них вже хтось копав кабель, з землі виглядав його кінець. Вони викопали приблизно 40 метрів магістрального кабелю, перерубали його на дві частини та поклали до багажнику автомобіля «ВАЗ 21011». У вчиненому він щиро розкаюється. Коли вони копали кабель, то ОСОБА_1 світив ліхтариком і знайшов гранату. Він сказав, що її треба здати до поліції. Коли їх по дорозі зупинили співробітники поліції ОСОБА_1 показав їм гранату.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та інкримінованого їм органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, повністю підтверджується іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердили, що в 2017 році вночі вони несли службу на патрульному автомобілі. Їм надійшло повідомлення, що хтось копає в лісосмузі кабель. Вони виїхали на місце, побачили автомобіль, що рухався по трасі в бік м.Мелітополя, десь за 15 км від м.Мелітополя зупинили його. З автомобіля вийшли два чоловіка. На запитання, що у них в багажнику відповіли, що кабель, викопаний ними в лісосмузі. Разом вони повернулись на місце, де копали кабель. Там викликали слідчо-оперативну групу і стали чекати. Було помітно, що водій нервувався, постійно відходив в бік. Про гранату він зразу не сказав, пройшло десь близько години і тільки потім він повідомив, що коли копали кабель він знайшов гранату. Вона знаходилась у нього в кишені куртки.

Згідно з протоколом огляду місця події від 15.11.2017 було оглянуто ділянку місцевості у лісосмузі, розташованій уздовж автомобільної дороги «Харків-Сімферополь» недалеко від повороту на с.Спаське Мелітопольського району Запорізької області. На вказаній ділянці був присутнім ОСОБА_1 , у якого при поверхневому огляді у внутрішній лівій кишені куртки було виявлено та вилучено ручну гранату РГД-5 та запал (а.с.79, 80).

Відповідно до висновку експерта № 12-175/6-519 від 17.11.2017 вилучені у ОСОБА_1 15.11.2017 предмети є: об`єкт № 1 - корпус бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення, який являється елементом вибухового пристрою військового призначення промислового виготовлення та відноситься до боєприпасів, містить в собі заряд вибухової речовини бризантної дії - тротил, вагою 100-115 г, придатний для здійснення вибуху при наявності засобів ініціювання вибуху або утворенні необхідних для цього умов, та об`єкт № 2 - уніфікований підривник дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення, до боєприпасів не відноситься, але являється самостійним вибуховим пристроєм і відноситься до засобів детонування (ініціювання) вибуху, містить в собі ініціюючу вибухову речовину ТНРС вагою 0,1 г, азид цинку вагою 0,2 г та бризантну вибухову речовину підвищеної потужності ТЕН або гексоген вагою 1 г, придатний для здійснення вибуху у якості засобу ініціювання. Ці два об`єкти в сукупності являються бойовою ручною наступальною осколковою гранатою РГД-5 промислового виготовлення, яка відноситься до боєприпасів (а.с.83-92).

Показання обвинувачених в частині того, що ОСОБА_1 зразу ж при зупинці їхнього автомобіля на автодорозі співробітниками поліції повідомив про наявність у нього гранати, суд не приймає до уваги, оскільки вони знаходяться в протиріччі зі встановленими в судовому засіданні обставинами справи та іншими доказами, зібраними в ході судового розгляду. Ці показання суд сприймає як спосіб захисту та намагання уникнути кримінальної відповідальності за ст.263 КК України. Судом не встановлено наявності у свідків причин оговорювати ОСОБА_1 Тим більше, що з протоколу огляду місця події вбачається, що гранату у ОСОБА_1 було вилучено не при зупинці автомобіля на автодорозі, а вже при огляді ділянки місцевості у лісосмузі, де обвинувачені викопували кабель.

Посилання захисника на те, що час скоєння злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, який вказано в обвинувальному акті, не відповідає дійсності, є безпідставними. Відлік годин доби починається з півночі, тобто, з 12-ї години ночі, що водночас дорівнює нульовій годині. Тобто, доба починається опівночі в 00-00 годин. А тому, суд вважає, що в обвинувальному акті правильно вказана дата скоєння ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України, а саме: 15 листопада 2017 року, оскільки в 00-00 годин - це вже було 15, не 14 листопада. Сам ОСОБА_1 пояснив, що знайшов гранату приблизно опівночі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в сім`ї разом з батьками, які є пенсіонерами, мати інвалід 2 групи, «Дитина війни», вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває, свою вину у скоєнні злочину визнав повністю.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий в силу ст.89 КК України, свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, має малолітнього сина, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, з застосуванням до них ст.75 КК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на залучення експерта у розмірі 1 237 грн. 00 коп. відповідно до наданих розрахунків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.263 ч.1 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст.185 ч.2 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- за ст.263 ч.1 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_2 покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази: уламки (залишки) бойової ручної наступальної осколкової гранати «РГД-5 та первинні упаковки, упаковані у сейф-пакет № 3842352, 2 штикові лопати, сокиру, ручну пилку та металевий лом, що знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області за квитанціями № 120-294, 112-294, знищити; 2 мотки телефонного кабелю у металевій ізоляції довжиною 40 м, передані на зберігання ОСОБА_6 , повернути КЦТ № 536 Запорізької філії ПАТ «Укртелеком».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави (рахунок № 31116115700009, одержувач УК у Шевченковському р-ні м. Запоріжжя/Шевченко, 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта у розмірі 1 237 /одна тисяча двісті тридцять сім/ гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області.

СУДДЯ: