Вирок № 83187957, 23.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.07.2019

Справа № 320/4300/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Бєгушевої Л.В.

прокурора Гончара Д.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140001131 від 25.04.2019, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чонгар Генічеського району Херсонської області, громадянина України, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, що має повну середню освіту, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2019 року приблизно о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись біля під`їзду № 4 будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав велосипед марки «Салют», що належить ОСОБА_2 . Після чого з викраденим майном зник з місця події та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1 400 грн.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Судом встановлено, що ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, визнав повністю та пояснив, що 25 квітня 2019 року приблизно о 10-00 годині він з вагітною дружиною прийшов до управління соціальної служби на вул.Гагаріна в м.Мелітополі. Дружина зайшла до приміщення, а він сидів на лавці. Побачив велосипед, що стояв під деревом, дуже хотів випити. Думав з`їздити на ньому до магазину, похмелитись та повернути його назад. Що він там випив не знає, але опинився він вдома і велосипед був у нього вдома. Працівники поліції велосипед вилучили та віддали потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він 25 квітня 2019 року прийшов в управління соціальної служби. На лавочці біля входу сидів обвинувачений. Він у нього спитав про те, чи велика черга. Той відповів, що нікого немає. Після цього він велосипед поставив біля лавочки, а сам зайшов до приміщення. Трохи пізніше до приміщення забіг обвинувачений і сказав жінці, що буде чекати її біля школи. Коли він вийшов з приміщення соціальної служби, його велосипеда на місці не було. Спочатку він пішов до школи за обвинуваченим, а потім повернувся і запитав у працівника соціальної служби його адресу. Вона сказала, що не має права повідомляти такі відомості сторонній особі. Тоді він пішов до дільничного. За допомогою дільничного було встановлено адресу обвинуваченого, викликали поліцію, велосипед йому повернули.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, має малолітнього сина, раніше не судимий, заподіяна злочином шкода усунена, на обліку у лікарів: нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

А тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, з призначенням покарання у виді штрафу.

Долю речового доказу слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 471 грн 03 коп. згідно з наданими розрахунками.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Речовий доказ: велосипед, марки «Аїст» (Салют), переданий на зберігання потерпілому, повернути власнику ОСОБА_2 .

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 471 грн 03 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

СУДДЯ: