Рішення № 831803, 18.07.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.2007 Справа № 10/14

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород –Оноківці,

до відповідача Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №2” ЗАТ

„Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород

про стягнення суми 31387,31 грн.

Суддя І.В. Івашкович

Представники:

Від позивача –Ганчак В.І., юрисконсульт, довіреність №3859 від 25.09.06

Від відповідача –Пилипець В.В.- директор

СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 31387,31 грн., в т.ч. 30425 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 385,92 грн. пені, 105,08 грн. 3 % річних, 471,31 грн. інфляційних.

Представником позивача позов підтримано.

Представником відповідача в судовому засіданні подано заяву ( клопотання №38 від 17.07.07), згідно якої наявність заборгованості в розмірі 30425 грн. за спожиту електроенергію не спростовано. Стосовно вимог в частині стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних заявлено заперечення мотивовані відсутністю вини відповідача у виникненні заборгованості за спожиту електроенергію. Разом з тим, заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення строком на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці /„ Постачальник електричної енергії „ / та Дочірнім підприємством „Житловий комплекс №2” Закритого акціонерного товариства Житлово-побутове підприємство”, м.Ужгород / „Споживач” / укладено договір № 13-1645 від 25.03.04 про постачання електричної енергії.

Згідно умов укладеного договору відповідачем взято на себе зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії відповідно до встановленої системи обліку та за діючими на період розрахунку тарифами.

Свої зобов’язання по оплаті відповідач належним чином не виконував.

Згідно поданого розрахунку, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати електроенергії утворився борг за електроенергію, спожиту протягом періоду з вересня 2006 р. по січень 2007 р. в розмірі 30425,00 грн. В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення суми 30425,00 грн. боргу за спожиту електроенергію позивачем подано копії виставлених відповідачу до оплати рахунків за електроенергію із даними про кількість та вартість спожитої електроенергії за відповідний розрахунковий період.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 30425,00 грн. заборгованості доведено та обґрунтовано позивачем, не спростовано відповідачем, а отже підлягають задоволенню.

За допущену прострочку платежів відповідно до умов договору ( п.4.2.1 Договору), на підставі ст.624 ЦК України відповідачу нараховано пеню в розмірі 385,92 грн. ( згідно доданого розрахунку).

Відповідно до чинного законодавства ( ст.551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”) розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Згідно укладеного договору № 13-1645 від 25.03.2004 р. сторонами не встановлено конкретного розміру пені.

Тому, вимоги в частині стягнення 385,92 грн. пені суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України від нараховано 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції. Обґрунтований розрахунок нарахувань додано до матеріалів справи. Згідно розрахунку розмір нарахування 3% річних складає –105,08 грн., розмір інфляційних нарахувань –471,31 грн.

Вимоги в цій частині обґрунтовані, заявлені відповідно до закону, а отже підлягають задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Стягується сума 31001,39 грн., в т.ч. 30425,00 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 105,08 грн. 3 % річних, 471,31 грн. інфляційних.

Клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суд вважає таким, що задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не обгрунтовано та не підтверджено документальними доказами наявності об"єктивно існуючих обставин, які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення.Обставини тяжкого фінансового стану підприємства, в т.ч. пов"язані із неплатежами за спожиту електроенергію з боку мешканців гуртожитку, не можуть вважатися підставою для надання відстрочки виконання рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд покладає на відповідача пропорційно до задоволених вимог відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 310,00 грн. та 166,55 грн. по оплаті витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, всього - 476,55 грн.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №2 „ Закритого акціонерного товариства Житлово-побутове підприємство ( м. Ужгород, вул.Бородіна,14, код 31624609) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” ( м. Ужгород –Оноківці, вул.Головна,57, код 00131529) суму 31001,39 грн., в т.ч. 30425,00 грн. основного боргу за спожиту електроенергію, 105,08 грн. 3 % річних, 471,31 грн. інфляційних та 476,55 грн. відшкодування судових витрат.

Видати наказ.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В. Івашкович