Постанова № 8317415, 01.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2010 року Справа № 2а - 3591/09/0870

12 год. 00 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каракуши С.М.

при секретарі Спєлковій М.В.

за участю представників позивача Мартиненка К.І., Безрук Т.П.

представників відповідача Міщенко О.В., Черненко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про: визнання податкових повідомлень-рішень нечинними

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати нечинними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0000042303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 міс 2008 р. на суму 537123 грн. 00 коп., податкове повідомлення - рішення № 0000052303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 326962 грн. 00 коп., а саме: 217968 грн. 00 коп. за основним платежем та 108984 грн. 00 коп. штрафних санкцій, та податкове повідомлення - рішення № 0000062303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 міс. 2008 р. у розмірі 35860 грн. 29 коп. основного платежу та 14344 грн. 12 коп. штрафних санкцій. В обґрунтування позову посилається на те, що в квітні 2008 року ВАТ «Запорізький арматурний завод» ( далі ВАТ «ЗАЗ») здійснило на користь ТОВ «Торговий дім «Запорізький арматурний завод» ( далі ТОВ «ТД «ЗАЗ») повернення раніше отриманої переплати в сумі 4890 950 грн. 08 коп. згідно із договором № 84, укладеним між вказаним підприємствами у січні 2003 року, щодо поставки продукції власного виробництва. У звязку із вказаними обставинами позивачем на підставі п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено коригування суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2008 року, що знайшло відображення у декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року. Представники позивача вважають, що ВАТ «ЗАЗ» не припускалось помилок при відображенні податкових зобовязань у деклараціях 2003 року та не здійснювало коригування задекларованих зобовязань у 2003 році, а тільки коригувало свої податкові зобовязання за квітень 2008 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягали на його задоволенні та скасуванні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, зазначених у наданих запереченнях на позов від 06.07.2009. Зокрема зазначив, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.2.3, 7.2.8 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, із змінами та доповненнями, а саме: ВАТ «ЗАЗ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. на суму 60 067 грн., завищено суму залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2008 р. на суму 537 123 грн., внаслідок проведеного коригування з контрагентом ТОВ «ТД «ЗАЗ» по поверненню передплати, після закінчення граничного строку (строку давності) для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів), в порушення пп.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями та п. п. 7.7.1 , п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, ВАТ «ЗАЗ» не сплачено суми податку на додану вартість за квітень 2008 р. в сумі 175382 грн., за травень 2008 р. в сумі 20974 грн., за червень 2008 р, у сумі 21612 грн. на загальну суму 217 968 грн.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на виконання умов Договору № 84 від 13.01.2003 на поставку продукції, в 2003-2005 роках ТОВ «ТД «ЗАЗ» було перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ «ЗАЗ» передоплату в сумі 4884228 грн. При перевірці Декларації по ПДВ за квітень 2008 р. встановлено , що до складу податкових зобовязань у сумі 668 925 грн. включені коригування податкових накладних 2003-2005 р. з контрагентом ТОВ «ТД «ЗАЗ» по поверненню передплати , після закінчення граничного строку (строку давності) для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому, документи, підтверджуючі фактичні взаємовідносини ВАТ «ЗАЗ» з ТОВ «ТД «ЗАЗ» по податковим накладним 2004-2005 р., по яким проводились коригування податкового зобовязання в квітні 2008 р. до перевірки позивачем не надавались. Також, ВАТ «ЗАЗ», на порушення п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», проведено коригування податкових накладних після закінчення строку давності.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачу цілком правомірно винесені податкові повідомлення-рішення № 0000042303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 міс 2008 р. на суму 537123 грн. 00 коп., податкове повідомлення - рішення № 0000052303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 326962 грн. 00 коп., а саме: 217968 грн. 00 коп. за основним платежем та 108984 грн. 00 коп. штрафних санкцій, та податкове повідомлення - рішення № 0000062303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 міс. 2008 р. у розмірі 35860 грн. 29 коп. основного платежу та 14344 грн. 12 коп. штрафних санкцій, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Також представники відповідача зазначили, що під час проведеної судово-економічної експертизи для дослідження експерту були надані документи, які не надавались позивачем при проведенні перевірки, у звязку з чим вважають, що висновок проведеної експертизи не може бути прийнятий судом як доказ у справі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 12.01.2009 № 0009, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЗАЗ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок за жовтень 2008 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з квітня 2008 р. по вересень 2008 р.

За наслідками перевірки складено акт № 261/23-5/14309190 від 09.02.2009, на підставі якого 17.02.2009 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042303/0, яким занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008 року на суму 537123 грн. 00 коп., податкове повідомлення - рішення № 0000052303/0, яким донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 326952 грн. 00 коп., податкове повідомлення-рішення № 0000062303/0 , яким донараховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008 року у розмірі 60067 грн. 00 коп.

Підприємство, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями направило скаргу на ці рішення до даної податкової інспекції.

Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 5307/10/25-47 від 27.04.2009 оскаржувані податкові повідомлення - рішення були залишені без змін, а подана скарга - без задоволення.

Крім того, 05.05.2009 за результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя були винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

№ 0000042303/1 від 05 травня 2009 р., № 0000052303/1 від 05 травня 2009 р., № 0000062303/1 від 05 травня 2009 р.

Як зазначено в акті від 09.02.2009р. № 261/23-5/14309190 , на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомленні-рішення, підприємством в порушення вимог п.п. 15.3.1 п. 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із змінами та доповненнями, пп. 7.2.3, 7.2.8, пп. 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Запорізький арматурний завод» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 60 067 грн.; завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодовування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2008 року на суму 537 123 грн.; не сплачено суми податку на додану вартість за квітень 2008 року в розмірі 175 382 грн., за травень 2008 року в розмірі 20 974 грн., за червень 2008 року у розмірі 21612 грн.

Суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, згідно із договором № 84 від 13.01.2003 року на поставку ВАТ «ЗАЗ» взяло на себе зобовязання поставити на адресу ТОВ «ТД «ЗАЗ» продукцію згідно з специфікацією.

Пунктом 10.4 Договору поставки № 84 встановлено, що договір набуває юридичної сили з моменту підписання обома сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобовязань.

10.11.2005 між ВАТ «ЗАЗ» та ТОВ «ТД «ЗАЗ» укладено додаткову угоду до Договору поставки № 84, в якій п. 3.2 та 10.4 договору викладено у нових редакціях, відповідно до яких між сторонами погоджено строк постачання товару та дії договору до 31.03.2008.

В подальшому додатковою угодою від 31.03.2008 р. строк постачання товару та дії договору продовжено до 31.12.2008 р.

Листом за вих. № 28 від 01.04.2008 та від 14.04.2008 б/н, ТОВ «ТД «ЗАЗ» звернулося до ВАТ «ЗАЗ» з проханням повернути суми передоплати, отриманої за Договором поставки № 84.

Дослідженнями, викладеними у висновку проведеної по справі судово-економічної експертизи № 2056/2057-09 від 30.11.2009, встановлено, що на виконання умов договору № 84 від 13.01.2003, ТОВ «ТД «ЗАЗ» було перераховано на розрахунковий рахунок ВАТ «ЗАЗ» кошти з призначенням платежу «згідно договору № 84 від 13.01.2003 року у розмірі 4 884228 грн. 00 коп., у тому числі: 2003 рік - 479000 грн. 00 коп., 2004 рік -3 733228 грн. 00 коп., 2005 рік - 672000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими документами, дослідженими при проведені експертизи.

У результаті співставлення податкових накладних, книг обліку продажу товарів (робіт, послуг); реєстрів виданих податкових накладних ВАТ «ЗАЗ» встановлено, що за

датами зарахування коштів від покупця (замовника) ТОВ «ТД «ЗАЗ» в липні, жовтні, грудні 2003 року, січні, лютому, серпні, вересні, листопаді 2004 року, червні, вересні 2005 року сформовано податкові зобов'язання.

У квітні 2008 року ВАТ «ЗАЗ» повернув грошові кошти ТОВ «ТД «ЗАЗ» у розмірі 4 890950 грн. 08 грн. (з ПДВ) з посиланням в реквізиті «призначення платежу» - «повернення передплати за ТМЦ зг. дог. № 84 - від 13.01.2003 року», у тому числі: 11.04.2008 року - 1 842000 грн. 00 коп., 14.04.2008 року - 918000 грн. 00 коп., 16.04.2008 року - 1 725950 грн. 08 грн., 17.04.2008 року - 405000 грн. 00 коп.

За даними дослідження розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних ВАТ «ЗАЗ» на адресу покупця (замовника) - ТОВ «ТД «ЗАЗ» встановлено, що всього у квітні 2008 року здійснено коригування податкових зобов'язань на суму 815158 грн. 36 коп.

Коригування (зменшення) податкових зобов'язань у розмірі 815158 грн. відображено в декларації з податку на додану вартість ВАТ «Запорізький арматурний завод» за квітень 2008 року в рядку 8.3 «згідно з п.4.5 ст.4 Закону». Згідно додатку № 1 до податкової декларації ВАТ «Запорізький арматурний завод» за квітень 2008 року коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість (рядок 8) становить 815158 грн. у результаті повернення передплати ТОВ «Торговий дім Запорізький арматурний завод» у розмірі 4890950,08 грн. (з ПДВ), у тому числі: 11.04.2008 року -1842000 грн. 00 коп., 14.04.2008 року - 918000 грн. 00 коп., 16.04.2008 року - 1725950 грн. 08 коп., 17.04.2008 року - 405000 грн. 00 коп.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абз. а) п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто, згідно з п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення податкових зобовязань та податкового кредиту, а не навпаки.

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивач не подавав заяв на повернення чи відшкодування ПДВ в звязку із поверненням передплати по договору, а лише відкоригував свої податкові зобов'язання у тому періоді, в якому сталася відповідна подія (повернення передплати) - у квітні 2008 року на підставі п.п 4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач, також в обґрунтування своїх вимог, посилається на порушення позивачем п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та зазначає, що коригування податкових зобовязань за квітень 2008 року проведено підприємством неправомірно - після встановленого строку (1095 днів).

Відповідно до приписів чинного законодавства, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Таким чином, аналіз діючого законодавства та фактичних обставин справи свідчить про те, що посилання відповідача на порушення позивачем строку зберігання податкових накладних, як на підставу визнання неправомірним проведеного у квітні 2008 року коригування податкових зобовязань, яке проводиться на підставі п. п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є необґрунтованим та безпідставним, оскільки строк, передбачений законодавством для зберігання податкових накладних, ніякого відношення не має до коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, яке проводиться на підставі п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Отже, даною нормою не встановлені граничні строки проведення такого коригування, як і відсутні відсилання до норм Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Вказана норма визначає випадки (зміна суми компенсації вартості товарів, включаючи наступний за поставкою перегляд цін та повернення товарів), в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту після поставки товарів.

У відповідності із п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Здійснення передплати по договору поставки є операцією, яка була вчинена згідно з договором поставки (про що зазначено і в платіжних дорученнях), тобто для цілей застосування Закону України «Про податок на додану вартість» є операцією яка відноситься до «поставки товарів», тому повернення передплати в даному випадку фактично вже здійснюється після операції, яка визначена як «поставка товарів». До поставки не належать операції за цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Жодних умов, щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких позивач отримав доход, законодавцем не встановлено.

Згідно з визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Об'єктом оподаткування операцій платника податку, відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є поставка товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України. До того ж, поставка товарів згідно з п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснюється за договірними цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, об'єктом оподаткування є поставка товару, тобто певні дії щодо передачі у власність товару з одного боку та його оплата з іншого.

З викладеного вбачається, що отримання передоплати за товар, як одна із операцій у рамках договору поставки, є поставкою товарів, на підставі якої постачальник повинен збільшити податкові зобовязання по податку на додану вартість згідно із положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд приходить до висновку, що при відмові покупця від договору та повернення передоплати постачальником, останньому необхідно зменшити податкові зобовязання, а покупцю, якщо він є платник податку на додану вартість, податковий кредит, оскільки відсутній обєкт оподаткування податку на додану вартість.

Крім того, коригування податкових зобовязань та податкового кредиту проводиться не тільки в разі зміни суми компенсації вартості товарів, а в випадках повернення передоплати чи самого товару та повинно відображаються в тому податковому періоді, в якому таке коригування проводиться.

Як випливає з умов договору № 84 від 13.01.2003 року, укладеного між ВАТ «ЗАЗ» та ТОВ «ТД «ЗАЗ», дію якого подовжено до 2008 року, ним передбачається перехід права власності на товар від постачальника (ВАТ «ЗАЗ») до покупця (ТОВ «ТД «ЗАЗ»). Однак, як свідчать матеріали справи, контракт не був виконаний.

Стаття 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків не пізніше закінчення 1095 днів, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Суд приходить до висновку, що сплив строку давності для коригування податкових зобовязань у позивача починається з моменту повернення передплати та подання податкової декларації за квітень 2008 року. Крім того позивач, не здійснює коригування задекларованих зобовязань у 2003 році, а коригує податкові зобовязання саме за квітень 2008 року.

Таким чином, висновок відповідача, що пропущення позивачем строку давності для коригування податкових зобовязань, є необґрунтованим.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що ТОВ «ТД «ЗАЗ» не скоригувало свої податкові зобовязання, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновком проведеної судово економічної експертизи було встановлено, що висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 261/23-5/14309190 від 09.02.2009 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький арматурний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня 2008 року по вересень 2008 року» в частині завищення ВАТ «Запорізький арматурний завод» заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 60 067 грн. документально не підтверджуються; висновки щодо завищення ВАТ «Запорізький арматурний завод» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за жовтень 2008 року на суму 537 123 грн. документально підтверджуються частково на суму 34 233 грн.; висновки щодо позитивного значення сум податку на додану вартість за квітень 2008 року в розмірі 175 382 грн., за травень 2008 року в розмірі 20 974 грн., за червень 2008 року у розмірі 21612 грн. документально не підтверджуються.

Таким чином, проведеним дослідженням встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя № 261/23-5/14309190 від 09.02.2009 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Запорізький арматурний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з квітня 2008 року по вересень 2008 року», документально підтверджуються частково лише на суму 34 233 грн.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги ВАТ «ЗАЗ» підлягають частковому задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000052303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 326962 грн. 00 коп., а саме: 217968 грн. 00 коп. за основним платежем та 108984 грн. 00 коп. штрафних санкцій, та податкове повідомлення - рішення № 0000062303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було донараховано суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 місяців 2008 року у розмірі 35860 грн. 29 коп. основного платежу та 14344 грн. 12 коп. штрафних санкцій, підлягають скасуванню, а податкове повідомлення-рішення № 0000042303/0 від 17 лютого 2009 р., яким було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 10 міс 2008 р. на суму 537123 грн. 00 коп., скасуванню частково в частині суми заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 10 місяців 2008 року на суму 502890 грн.

Відповідно до ст.94 ч. 1 КАС України, понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати у розмірі 10360 грн. 20 коп., які складаються із витрат, повязаних із проведенням судової експертизи та сплаченого судового збору, підлягають присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя № 0000062303/0 від 17.02.2009 та № 0000052303/0 від 17.02.2009.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському району м. Запоріжжя № 0000042303/0 в частині суми заниження бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 10 місяців 2008 року на суму 502890 (пятсот дві тисячі вісімсот девяносто) грн.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 10360 (десять тисяч триста шістдесят) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 5 березня 2010 року.