Рішення № 83147713, 18.07.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6714/17

2/214/998/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 липня 2019 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гриня Н.Г.,

секретаря судового засідання - Печарник З.І.,

розглянувши в порядку загального позовного (письмового) провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «РАНТЬЕ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Ідея-Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в подальшому уточнивши позовні вимоги, в якій просила суд: визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1271 від 11.11.2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про звернення стягнення грошових коштів боржника; скасувати виконавчий напис; скасувати постанову ВП №533410 від 29.08.2017 року винесену Саксаганським відділом ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області.

В обґрунтування пред`явлених вимог представник вказала, що 117.09.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея-Банк» було укладено кредитний договір №R-2021771012, за умовами якого позичальник отримала кредит на поточні потреби в розмірі 35767 грн. строком до 17.09.2019 року зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 7,9% річних. У 2015 році між позичальником та банком виникли суперечки, щодо сплати позичальником сум грошових коштів за кредитним договором. 29.04.2016 року між ПАТ «Ідея-Банк» та ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» було укладено Договір факторингу №29/04-1. У жовтня 2017 року позивач дізналась постановою ДВС від 29.08.2017 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса Гуревічова О.М. щодо стягнення грошових коштів та задоволення вимог ТОВ «ФК «Рантье» за кредитним договором в розмірі 41 163 грн. 81 коп.

Позивач вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус допустив грубі порушення вимог порядку вчинення виконавчого напису, передбаченого Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусом», а також п.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом МЮУ №296/5 від 22.02.2012 року. Так, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус не отримав від ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» первинні документи, щодо видачі кредиту, умови та здійснення по кредиту часткового погашення (платіжні доручення/, меморіальні ордери, розписки, чеки), тому в нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» є спірним. Наданий розрахунок заборгованості не може вважатись документом, який підтверджує безспірність вимоги до боржника. ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» у розрахунок заборгованості не було враховано сплачену нею суму в розмірі 15 628,50 грн.

Крім того, Саксаганський відділ державної виконавчої служби не повідомив та не надіслав їй відповідно постанови, чим порушив Закон України «Про виконавче провадження» та направив постанову на підприємство на якому вона працює та на підприємстві почали проводити стягнення з заробітної плати, про вище вказані дії їй стало відомо у жовтні 2017 року.

Ухвалою суду від 24.11.2017 року (головуючий суддя Прасолов В.М.) провадження по справі відкрито.

За результатами повторного автоматизованого розподілу на підставі розпорядження керівника апарату суду від 639 від 07.03.2019 року матеріали справи передано в провадження судді Гриня Н.Г.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо скасування постанови ВП №533410 від 29.08.2017 року винесену Саксаганським відділом ДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року за заявою позивача ОСОБА_1 вжито заходів забезпечення позову у вигляду зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує , просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» надав до суду письмовий відзив в якому проси в у задоволенні позовної заяви відмовити, з підстав викладених в запереченнях, згідно яких: виконавчий напис нотаріуса було вчинено відповідно до вимог чинного законодавства, посилання позивача на те, що нотаріус мав впевнитись у пред`явлених вимогах є безпідставним та нотаріус не повинен перевіряти безспірність заборгованості, а лише на час вчинення виконавчого напису нотаріус перевіряє наявність необхідних документів. Крім того, позивачу надсилалось повідомлення про зміну кредитора, що підтверджується списком відправлень ДП «Укрпошта». На теперішній час, боржником так і не виконано умов договору та свідчить про намір не повертати кошти за цим договором. Також, щодо позовних вимог до Саксаганського ДВС слід врахувати, що вимогами ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом, у зв`язку із чим у вимогах до ДВС провадження слід закрити.

Третя особа,- приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., ПАТ «Ідея-Банк» про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явились.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. надав до суду письмові пояснення згідно яких повністю заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 та вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки документи подані відповідачем для вчинення виконавчого напису в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, передбаченим вичерпним переліком документів зазначених у п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» та підтверджують безспірність заборгованості, а виконавчий напис від 11.11.2016 року за реєстровим номером №1271 вчинено з дотриманням вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає виконанню. Крім того твердження позивача, щодо перевірки нотаріусом факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості не має законодавчого підґрунтя, оскільки нотаріус не наділений обов`язком при вчиненні виконавчого напису перевіряти наявність чи наявність спору між сторонами.

Суд розглядає справу за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Заходи забезпечення доказів, зупинення/поновлення провадження по справі, інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов наступних висновків.

17.09.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» як банком та ОСОБА_1 - позичальником укладено кредитний договір №Р20.217.71012, за умовами якого банк надав позичальникові кредит на поточні потреби в розмірі 35767 грн. на строк до 17.09.2019 року зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 7,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом (Т.1 а.с.12-13).

29.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» було укладено Договір факторингу №29/04-1, за умовами якого до нового кредитора перейшли права вимогами за кредитним договором №Р20.217.71012 (Т.2 а.с. 6-12, Т. 1 а.с. 77-83, а.с. 84).

Вчинення виконавчих написів щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин регламентується ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат», гл.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі за текстом - Порядок), п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року.

Таким чином нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», п.п.1.1, 1.2 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора вважається безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Положеннями ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.п.3.1 п.3 гл.16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктами 1,2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, встановлено такі документи: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

З урахуванням приписів ст.ст.15,16,18 ЦК України, ст.ст.50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Судовим розглядом встановлено, що 11.11.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Геревічовим О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №1271, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», якому ПАТ «Ідея Банк» відступлено право вимоги за кредитним договором №Р20.217.71012 від 17.09.2014 року за період з 18.10.2015 року по 07.09.2016 року у розмірі: 30 709,26 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9154,55 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями; 1300 грн. плата за вчинення виконавчого напису., що становить загальну суму 41163,81 грн. (Т.2 а.с. 76).

Із змісту оспорюваного виконавчого напису слідує, що вчинений він нотаріусом на підставі документів про перехід від ПАТ «Ідея Банк» до кінцево визначеного кредитора ТОВ «Факторингова компанія «Рантье»» права вимоги за кредитним договорам, укладеним 17.09.2014 року з ОСОБА_1 та виключно з посиланням на положення законодавства України, що регулює порядок вчинення виконавчих написів.

Як вказувала позивач ОСОБА_1 , жодних письмових вимог щодо погашення в добровільному порядку заборгованості за кредитним договором №Р20.217.71012 від 17.09.2014 року, її розміру, а також стосовно відступлення права вимоги від ПАТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Рантье» на її адресу не надходило.

Суд приймає до уваги такі доводи позивача з дотриманням принципу змагальності сторін в рамках цивільного судочинства, оскільки ТОВ «ФК «Рантье» були надані лише докази направлення вимог, однак доказів отримання позивачем даних вимог в матеріалах спарив не має, тобто ТОВ «ФАК «Рантье» своїм правом, визначеним ст.12 ЦПК України, на подання доказів в рахунок доведення обставин, які мають значення для справи в рахунок доведення заперечень у випадку їх наявності відповідач не скористався.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 від 05.07.2017 року, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на підставі вимоги, яка не є безспірною та лише з формалізованим підходом до визначеної законом процедури і перевірки поданих стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком, у зв`язку з чим підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню із задоволенням вимог позивача ОСОБА_1 в цій частині.

Однак суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про скасування виконавчого напису нотаріуса, оскільки по своїй суті така вимога є тотожною з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яку судом задоволено. Крім того, положення діючого законодавства України не передбачають можливості саме скасування оспорюваного виконавчого напису, а тому заявлення такої вимоги в буквальному її розумінні є свідченням неналежного обраного способу захисту прав.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує часткове задоволення пред`явлених вимог, у зв`язку з чим вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ФК «Рантье» на користь ОСОБА_1 640,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позову.

Застосовані судом заходи забезпечення позову відповідно до ухвали від 16.01.2018 року в силу ч.7 ст.158 ЦПК України продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання рішенням законної сили, або ж можуть бути скасовані судом за вмотивованим клопотанням учасника справи раніше цього строку.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 158, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «РАНТЬЕ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Ідея-Банк», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.11.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований в реєстрі за №1271, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», якому Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» на підставі договору факторингу №29/04-1 від 29.04.2016 року відступлено право вимоги за кредитним договором №Р20.217.71012 від 17.09.2014 року строк платежу за яким настав 17.09.2015 року за період з 18.10.2015 року по 07.09.2016 року у розмірі: 30 709,26 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9154,55 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями; 1300 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 41163,81 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса продовжують діяти протягом 90 днів після набрання рішенням законної сили.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчі листи для пред`явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частковою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье», код ЄДРПОУ 39288002, юридична адреса: вул. Червоноармійська, 13, м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, адреса робочого місця: вул. Мала Житомирська, 6/5, м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2: Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, юридична адреса: вул. Валова, 11, м. Львів.

Судове рішення складено та підписано 18.07.2019 року.

Суддя Н.Г. Гринь