Рішення № 83137184, 18.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3042/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить зобов`язати Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року переведення на пенсію, тобто за 2016-2017-2018 роки.

Позовні вимоги позивач вважає обґрунтованими та зазначає, що позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивач, 17.04.2019 року звернулася до відповідача про роз`яснення та розрахунок нової пенсії, проте, позивачу роз`яснено, що з березня 2019 року вона отримує пенсію згідно Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач переконана, що відповідач повинен застосувати для обрахунку пенсії позивача показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Проте відповідачем не здійснено відповідний перерахунок, а тому позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача у відзиві на позов (а.с.13-15) зазначив, що вимоги позивача є незаконними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що позивач до 01.03.2019 року отримувала пенсію державного службовця, яка була призначена за нормами Закону України «Про державну службу», а з 01.03.2019 року переведена на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі п.8 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Законом №2148-VIII Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. У випадку позивача має місце переведення з одного виду пенсії на інший, а відтак застосуванню до даних правовідносин підлягає п.4-3 Розділу XV Закону №1058-ІV (у редакції чинній з 01.10.2017 року), відповідно до якого до всіх пенсій, які призначені до 01.10.2017 року, застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки , що передують року переведення на пенсію, тобто за 2016-2017-2018 роки відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для переходу пенсії на інший вид чи для перерахунку є безпідставним.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

ОСОБА_1 наказом №28-К від 26.2.2002 року звільнена з посади начальника відділення Державного казначейства у Ізмаїльському районі Одеської області 26.02.2002 року у зв`язку з досягненням граничного віку проходження державної служби, відповідно до п.3 ст30 Закону України «Про державну службу» (а.с.16).

Протоколом №673121 від 05.03.2002 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.14).

В подальшому позивачу проводились відповідні перерахунки пенсії.

Відповідно до розпорядження від 20.04.2018 року позивачу проведено перерахунок як держслужбовцю у зв`язку із зміною надбавки (а.с.102).

Як вбачається з протоколу за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року позивачу з 01.03.2019 року виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 3376,46 грн. (а.с.109).

Вказане також підтверджується роздруківками з бази «ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії» (а.с.107-108).

Позивач, вважаючи, що перерахунок пенсії після переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведено відповідачем невірно 17.04.2019 року звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки (а.с.7).

Відповідачем, 25.04.2019 року за №41/Г-01 надано відповідь, в якій зазначено, що на даний час позивач отримуєте пенсію за віком призначену відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058) з 01.03.2019 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» перерахунок пенсії особам, яким пенсію призначено відповідно до Закону України «Про Державну службу», проводиться для визначення частини розміру, обчисленої відповідно до Закону. Якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Закону, буде більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону України «Про Державну службу», проводиться автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом №1058, за матеріалами пенсійної справи. Особа, пенсію якій переведено автоматично на пенсію на умовах Закону №1058, у будь-який час може звернутися до органів Пенсійного фонду України для переведення на пенсію за Закону України «Про Державну службу», з установленням розміру пенсії, отримуваного до такого переведення, з 1 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна заява (а.с.8).

Позивач вважає, що даною відповіддю їй відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням середньої заробітної плати за 2016-2018 роки, а тому звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі Закон №3723-XII) (у редакції на час призначення пенсії позивачу за вказаним законом), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

При цьому, пунктом 47 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі – Закон №1058-ІV), особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про державну службу", "Про Національний банк України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про судоустрій і статус суддів", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

В свою чергу, п.43 Прикінцевих положень Закону №1058-ІVПенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Як свідчать обставини справи, з 01.03.2019 року позивача було автоматично, без її звернення, переведено на умови отримання пенсії, передбачені Законом №1058-ІV, адже при перерахунку розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до Закону №1058-ІV виявився більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону №3723-XII.

Частиною 1 ст.9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Отже, виходячи з вищезазначеного суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивачу за нормами Закону №3723-XII не входила до правового регулювання Закону № 1058-ІV, а є спеціальною пенсією для певного визначеного кола осіб.

Таким чином, отримуючи до 01.03.2019 пенсію за Законом №3723-XII позивач не користувалась жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV у березні 2019 року відбулось вперше.

В свою чергу, ч.2 ст.40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У той же час, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Проте, судом встановлено, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону №3723-XII, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV з березня 2019 року відбулося вперше.

Тобто, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі №428/450/17, від 31.01.2019 у справі №639/2751/17, від 18.01.2019 у справі №577/5237/16-а та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (Спорронг та Льонрот проти Швеції) до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування мирного володіння майном.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Враховуючи вищевикладене та висновки суду щодо безпідставності відмови відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року переведення на пенсію, тобто за 2016-2017-2018 роки, суд прихожить до висновку, про задоволення позовних вимог за даним позовом.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов`язати Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року переведення на пенсію, тобто за 2016-2017-2018 роки.

Стягнути з Ізмаїльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.15.5 ч.І Перехідних положень КАС України апеляційна скарга подається до або через відповідні суди, а матеріали справи витребуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Ізмаїльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37743414, 68600, Одеська обл., м.Ізмаїл, вул.Кишинівська, 46).

Суддя П.П.Марин

.