Рішення № 83100671, 16.07.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/8496/19

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати протиправними дії Прокуратури Житомирської області, що полягають у відмові у наданні публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 28.05.2019;

- зобов`язати Прокуратуру Житомирської області виконати вимоги запиту на інформацію ОСОБА_1 від 28.05.2019.

В обґрунтування позову зазначає, що повторним запитом на інформацію від 28.05.2019 повідомив відповідача про те, що у матеріалах кримінального провадження №42017060000000080 відсутній лист УСБУ в Житомирській області від 21.01.2017 №57/3-264, зареєстрований прокуратурою області 23.01.2017 року за №1359 вх-18, а натомість наявний від 21.01.2017 року №57/3-264 з відтисками штампу прокуратури області із зазначенням дати: «23 січ 2017» та виконаним рукописним почерком номером реєстрації: «51 вх» та відтиск штампу «Внесено до ЄССА» з виконаним рукописним почерком номером реєстрації «1080 гп». Цим же запитом просив відповідача повідомити, ким з працівників прокуратури області, які мають доступ до згаданих в тексті запиту штампів, виконано рукописні тексти: «1080 гп» та «51 вх» на відбитках штампів. 05.06.2019, у відповідь на запит, отримав відмову мотивовану тим, що запитувана інформація не перебуває у сфері дії ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а правовідносини проставлення рукописних цифр та літер працівниками прокуратури перебувають у сфері дії кримінального процесуального кодексу. Вважає відмову у наданні інформації протиправною, оскільки не містить таких підстав, передбачених ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, оскільки працівниками відповідача (можливо) виконано рукописні тексти «1080 гп» та «51 вх» на відбитках штампів - ними створено інформацію в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, а тому така інформація є публічною, як в частині самого рукописного тексту, так і в частині авторства такого рукописного тексту (якщо таке авторство належить працівникам відповідача).

Ухвалою від 13.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

05.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву Прокуратури Житомирської області, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що запит ОСОБА_1 прокуратурою області було розглянуто у визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» 5-денний термін та 03.06.2019 за №19-403вих-19 надано відповідь, у якій роз`яснено, що предмет поданого ним запиту не відповідає вимогам ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а тому не може вважатись інформаційним запитом. Відтак, право позивача на отримання публічної інформації прокуратурою області не порушено.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Прокуратури Житомирської області із запитом (вх. від 28.05.2019), в якому зазначив, що вже звертався із рядом запитів до відповідача. У запиті виклав текст наступного змісту: "Повідомляю Вам, що у матеріалах кримінального провадження відсутнім є лист УСБУ в Житомирській області від 21.01.2017 року №57/3-264, зареєстрований прокуратурою області 23.01.2017 року за №1359 вх-18. Натомість, у матеріалах вказаного кримінального провадження наявний лист УСБУ в Житомирській області від 21.01.2017 року №57/3-264 з відтисками штампу прокуратури області із зазначенням дати: «23 січ 2017» та виконаним рукописним почерком номером реєстрації: «51 вх» та відтиск штампу «Внесено до ЄССА» з виконаним рукописним почерком номером реєстрації «1080 гп». Тож, з огляду на викладене, у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та ст.19 Конституції України прошу Вас повідомити, ким із працівників прокуратури області, які мають доступ до згаданих в тексті запиту штампів, виконано рукописні тексти «1080 гп» та «51 вх» на відбитках штампів..." З огляду на наведене, просив надати наступну інформацію: чи виконано рукописні тексти: «1080 гп» та « 51 вх» на відбитках штампів на листі УСБУ в Житомирській області від 21.01.2017 №57/3-264 спеціалістом ОСОБА_2 .?; у випадку, якщо такі рукописні тексти виконано не спеціалістом ОСОБА_2 , вказати, ким з працівників прокуратури області, які мають доступ до згаданих в тексті запиту штампів, виконано рукописні тексти: «1080 гп» та «51 вх» на відбитках штампів на листі УСБУ в Житомирській області від 21.01.2017 року №57/3-264?

05.06.2019 за № 19-405вих19 відповідачем надано відповідь, у якій роз`яснено, що відповідно до ст.2 Закону України "Про доступ до публічної інформації", його дія не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Запитувана інформація стосується правовідносин, які регулюються кримінальним процесуальним законодавством, що регламентує спеціальний порядок доступу до інформації, створеної (одержаної) у ході досудового провадження. Відтак, вказано у листі, надати запитувану інформацію (документи), що міститься у кримінальному провадженні, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» немає можливості. Запропоновано позивачу вирішити порушені у запиті питання в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Не погоджуючись із такою відповіддю, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі по тексту також - Закон України)

У відповідності до статті 1 вказаного Закону України, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до публічної інформації", він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Як вбачається із запиту ОСОБА_1 , він стосується надання інформації в межах кримінального провадження № 42017060000000080.

В той же час, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (стаття 1 Кримінального процесуального кодексу України).

Всі питання, пов`язані із реалізацією прав сторін та інших учасників у кримінальному провадженні, врегульовані саме Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відтак, суд погоджується із позицією Прокуратури Житомирської області, що запитувана ОСОБА_1 інформація не підпадає під сферу дії Закону України "Про доступ до публічної інформації", а тому з вказаних підстав правомірно відмовила у її наданні.

Слід також додатково зазначити, що за змістом ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Перелік таких суб`єктів - розпорядників інформації є вичерпним.

За змістом п.1 ч.1 цієї статті розпорядником інформації може бути лише суб`єкт владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства.

Проте, у цих правовідносинах, які виникли між ОСОБА_1 та Прокуратурою Житомирської області, останній не виконує будь-яких владних управлінських функцій, а тому не є розпорядником запитуваної позивачем інформації за змістом п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру покладено такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відтак, відповідач в межах кримінального провадження не може здійснювати будь-яких владних управлінських функцій, а натомість наділений функціями та поноваженнями, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, а також недоведеність позивачем своїх позовних вимог, суд приходить до висновку, що вони є безпідставними, а тому відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Прокуратури Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир,10008, код ЄДРПОУ 02909950) про зобов`язання вчинити дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі: 15 липня 2019 року.

Суддя Г.В. Чернова