Ухвала суду № 83088145, 17.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6231/14-ц

Провадження № 2/522/412/19

У Х В А Л А

17 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Вадуцкої В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, за участі третіх осіб – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Савченко Світлани Володимирівни.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2018 року справу було прийнято до провадження судді Домусчі Л.В. та ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 09.02.2018 року.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року закрите підготовче засідання, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.06.2018 року.

Ухвалою суду від 20.06.2018 року зобов`язано Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі керівника або іншої посадової особи у формі заяви надати відповіді на поставлені ОСОБА_3 питання, викладені у відзиві на позов від 02.02.2018 року та надіслати їх до Приморського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, буд. 33) та ОСОБА_3 до 17.10.2018р..

Сторогою позивача вимоги ухвали суду від 20.06.2018 року було виконано та 17.10.2018 року надано до суду відповіді на питання відповідачки (т.1, а.с.195-197).

23.10.2018 року розгляд справи був відкладено на 22.12.2018 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

22.12.2018 року розгляд справи був відкладений на 14.03.2019 року у зв`язку з неявкою представника позивача та інших учасників процесу. Були присутні відповідачка ОСОБА_3 та її представник.

14.03.2019 року суд протокольною ухвалою змінив назву позивача з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Укрсоцбанк».

У судовому засіданні 14.03.2019 року представник акціонерного товариства «Укрсоцбанк» просив прийняти уточнення позову, за якими змінилася площа спірної квартири та додано до вимоги «шляхом продажу з прилюдних торгів» спірної квартири. При цьому зазначив що за практикою ЄСПЛ по справі від 27.11.2018р. Мікоїл Тюзун проти Туречини №42507/06 особа повинна мати можливість змінити позовні вимоги на будь-якій стадії судового процесу.

ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні вказали, що оскільки в ЦПК України відсутній такий вид процесуального документу як «уточнення позову», то дані уточнення не відповідають чинному процесуальному законодавству та просив відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Ухвалою суду від 14.03.2019 року було зобов`язано представника акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Байрамова О.В. надати суду повний текст рішення ЄСПЛ по справі від 27.11.2018р. Тюзун проти Туречини №42507/06 для вивчення з наступним вирішення цього питання в контексті практики ЄСПЛ яка є джерелом права в Україні.

Розгляд справи був відкладений на 16 травня 2019 року.

На виконання ухвали суду представником банку було надано до суду повний текст рішення ЄСПЛ по справі від 27.11.2018р. Тюзун проти Туречини №42507/06 на англійській мові без його офіційного перекладу на українську мову.

У зв`язку з неявкою сторін 16.05.2019р. розгляд справи був відкладений на 17.07.2019 р..

20 травня 2019 року представником позивача було подано до суду заяву про зміну предмета позову, у якій він, посилаючись на факт поліпшення предмета іпотеки - збільшення площі спірної квартири, просив суд «в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту №2006/670/114 від 18.10.2006 року у розмірі 28 530,45 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення по справі звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 135,3 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження за початковою вартістю визначеною незалежним суб`єктом оцінювання в межах виконавчого провадження».

При цьому Представник Позивача зазначив у заяві, що за практикою ЄСПЛ за рішенням від 27.11.2018р. по справі Мікоїл Тюзун проти Туречини №42507/06 особа повинна мати можливість змінити позовні вимоги на будь-якій стадії судового процесу.

09.07.2019 року представник відповідачки ОСОБА_3 надав до суду письмові пояснення на заяву сторони позивача про зміну предмета позову.

У судовому засіданні 17.07.2019 року була присутня представник позивача – адв. Батуріна Г.О. просила прийняти до розгляду заяву від 20.05.2019 року про зміну позовних вимог. Зазначила, що їй не було відомо, що рішення ЄСПЛ було надано без перекладу.

Представник відповідача – ОСОБА_3 – ОСОБА_7 висловився, що не згоден зі ствердженнями представника Позивача про наявність у його права змінити будь-які позовні вимоги на будь-якій стадії судового процесу, посилаючись на те, ще ЄСПЛ у справі «Мікаіл Тюзюн проти Туреччини» (№ 42507/06), констатуючи що особа повинна мати можливість змінити позовні вимоги на будь-якій стадії судового процесу, мав на увазі, в рішенні по справі, можливість збільшення або зменшення розміру позовних вимог (п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України), по обставинам, які були невідомі та не могли бути відомі Позивачу на час заяви позову, а сталі відомі лише під час розгляду справи із певних процесуальних дій, а про наявність таких обставин представник Позивача не вказав ні в заяві про зміну предмету позову, ні в судовому засіданні.

Посилався на те, що позивач ще 22.04.2015р, до початку підготовчого засідання (09.02.2018 р) знав, що в спірній квартирі змінився власник і змінилася площа квартири, а відтак відсутні обставин, які могли б бути невідомі позивачу або ж стали відомими лише під час розгляду справи з певних процесуальних дій.

Додатково посилався на те, що суд може керуватись текстом рішення ЄСПЛ, перекладеним належним чином, якого ж стороною позивача не надано.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. 07.06.2019 року ОСОБА_5 надала до суду заяву, згідно якої просила дану справу розглядати за її відсутності (т.2, а.с.19).

Суд. з урахуванням ст. 223 ЦПК України, за згодою осіб, які були присутні в судовому засідання, ухвалив проводити судове засідання за відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та третіх осіб: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , належним чином сповіщених.

Дослідивши матеріали поданої заяви, подану заяву, та пояснення, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч.3 ст. 49 ЦПК України).

Абзацом 2 п. 9 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12.06.2009 передбачено, що у позивача суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).

Аналогічної позиції дотримує і Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, в якій зробив наступний правовий висновок: «при цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Провадження по справі відкрито 10.04.2014 року за позовною заявою банку, що містила вимогу «стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: шестикімнатну квартиру загальною площею 122,1 кв.м., житловою площею 85,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі Договору купівлі-продажу, в порядку встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку», ціну встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності».

Згідно заяви представника банку від 20 травня 2019 року представником, посилаючись на факт поліпшення предмета іпотеки - збільшення площі спірної квартири, просив суд «в рахунок часткового погашення заборгованості за Договором кредиту №2006/670/114 від 18.10.2006 року у розмірі 28 530,45 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення по справі звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 135,3 кв.м., житловою площею 87,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах виконавчого провадження за початковою вартістю визначеною незалежним суб`єктом оцінювання в межах виконавчого провадження».

Підготовче провадження у даній справі було закрито згідно ухвали суду від 23.04.2018 року.

З цього часу судові засідання неодноразово (22.12.2018 року та 16.05.2019 року) відкладались у зв`язку з неявкою представника позивача.

У відповідності до ст. 209 ЦПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У відповідності до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, суд враховує норми ЦПК України та вимоги закону й висновки ЕСПЛ щодо дотримання розумних строків розгляду справи.

У розумінні Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Точкою відліку переважно є момент звернення до національного суду з позовом, хоча цей момент може настати і раніше, наприклад, якщо судовому розгляду має передувати попередній обов`язковий розгляд справи адміністративним (виконавчим) органом (рішення у справі «Еркнер і Гофауер проти Австрії»).

Приймаючи до уваги, що представником позивача пропущено процесуальний строк, встановлений для зміни предмету позову, справа перебуває у провадженні суду з 2014 року, ще ухвалою суду від 23.04.2018 року призначено до розгляду по суті, враховуючи відсутність клопотання представника позивача про поновлення строків звернення, суд приходить до висновку про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 20.05.2019 року.

При цьому, суд приймає до уваги посилання представника відповідача щодо обізнаності позивача про зміну площі спірної квартири та зміни власника квартири ще з 2015 року.

У запереченнях ще третьої особи ОСОБА_3 проти позову по цій справі від 22.04.2015р. у розділі Б. п.1) нею було зазначено: На даний час квартира, за адресою: АДРЕСА_2 ,яка складається з чотирьох житлових кімнат, загальною площею 135,3 кв.м., у тому числі житловою - 87,6 кв.м. на яку банк просить звернути стягнення, належить ОСОБА_3 , яка ухвалою суду від 30.01.2015 р. була залучена до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Вказану квартиру ОСОБА_3 придбала на підставі договору купівлі - продажу від 12.10.2011 року у громадянина ОСОБА_4 , який придбав її у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі – продажу від 25.03.2011 року.

Таким чином можливо зробити висновок, що Позивач ще 22.04.2015р. до початку підготовчого засідання (09.02.2018 р) був обізнаний, що в спірній квартирі змінився власник і змінилася площа спірної квартири.

Щодо посилання представника позивача на рішення суду ЄСПЛ суд зазначає наступне.

Одним із джерел цивільного судочинства відповідно до ст. 3 ЦПК України є міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Україною 17.07.1997 року ратифіковано Європейську Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, тобто згода на обов`язковість цього міжнародного договору надана Верховною Радою України.

Профільний Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону). При тому під практикою Суду закон розуміє всю без винятку практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини (ст. 1 Закону).

В обґрунтування правомірності свого клопотання про зміну предмету позову представник банку посилався на рішення ЄСПЛ по справі від 27.11.2018р. Тюзун проти Туречини №42507/06.

Між тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до норм, яки міститься у ст.,ст. 6, 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії, переклад та публікування повних текстів Рішень українською мовою, здійснюється спеціалізованим у питаннях практики Суду юридичним виданням, що має поширення у професійному середовищі правників. Автентичність перекладу повних текстів Рішень засвідчується Органом представництва України в Європейському суді з прав людини.

Проте, станом на дату проведення судового засідання до суду не надано текст рішення ЄСПЛ по справі Мікоїл Тюзун проти Туречини №42507/06 викладений українською мовою, посвідчений Органом представництва України в ЄСПЛ, і взагалі суду н надано переклад рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про залишення без розгляду заяви Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 20.05.2019 року про зміну предмету позову.

Керуючись ст.ст. ст. 3-13, 43, 49, 126, 223, 247, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 20.05.2019 року про зміну предмету позову - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 18.07.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В