Ухвала суду № 83051998, 16.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/648/2019 Справа №641/5140/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Музиченко В.О.,

при секретарі Леонідовій Т.А.,

за участі прокурора Булатової Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001054 від 22.04.2019, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2019 року з Харківської місцевої прокуратури № 5 на розгляд суду надійшли зазначені матеріали кримінального провадження.

У підготовче судове засідання з`явився прокурор. Обвинуваченого доставлено конвоєм до суду. Потерпілими та представником потерпілого надано заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 та вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечував щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Дослідивши обвинувальний акт, додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та розписку про отримання підозрюваним копії обвинувального акту, а також матеріали провадження щодо особи обвинуваченого, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.

Щодо клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Частиною 4 статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду від 03 червня 2019 року про обрання щодо ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 01 серпня 2019 року, судове провадження не розпочато, прокурором подано відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо можливості продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні-злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Крім того, ОСОБА_1 був раніше засуджений за вчинення умисних злочинів, та маючи не зняту і не погашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні умисного злочину, що свідчить про кримінальну спрямованість поведінки обвинуваченого та стійке небажання стати на шлях виправлення. Ризик переховування ОСОБА_1 від суду також підтверджується відсутністю у нього стійких соціальних зв`язків. Крім того, наявний ризик тиску з боку ОСОБА_1 на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаних обставин у їх сукупності, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою строком на 60 днів.

Вирішуючи питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з того, що воно надійшло до суду, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, що відповідає положенням ст. 32 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468 – 475 КПК України суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження у випадках, передбачених п.п. 4-8, ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України, не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Виходячи з вищевикладеного, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

В судове засідання необхідно викликати учасників судового провадження відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України: прокурора, потерпілих, представника потерпілого та обвинуваченого.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 317, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Булатової Є.В. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України строком на 60 днів, тобто до 13 вересня 2019 року.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 19 липня 2019 року об 11:00 годині, яке відбудеться в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова.

У судове засідання викликати учасників судового провадження – прокурора, потерпілих та представника потерпілого. Обвинуваченого доставити до суду конвоєм.

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя- В . О . Музиченко