Ухвала суду № 83051993, 16.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/616/2019 Справа №643/9897/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Музиченко В.О.,

при секретарі – Леонідовій Т.А.,

за участю прокурора – Заливацької О.Г.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Коросташевського П.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, азербайджанця, громадянина України, з неповною середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_1 ..

В судове засідання з`явилися прокурор, захисник обвинуваченого та самого обвинуваченого доставлено конвоєм.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні крадіжок, вчинених повторно, від 23.06.2016 та від 06.07.2016 за адресою: АДРЕСА_3 .

Адвокатом в судовому засіданні заявлено клопотання про направлення даного обвинувального акту за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова, оскільки злочини скоєні в межах територіальної юрисдикції даного суду.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків.

Обвинувачений та прокурор не заперечували проти клопотання адвоката Коросташевського П.М. про направлення обвинувального акту за підсудністю.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , обвинувачений не заперечував, оскільки він вже відбуває покарання за попереднім вироком.

Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою та просив змінити запобіжний захід на більш м`який.

Вирішуючи питання про направлення обвинувального акту за підсудністю, суд виходить з того, що оскільки судовий розгляд ще не розпочато, суд може вирішити питання про направлення даного кримінального провадження на розгляд до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю, шляхом надання відповідного подання до Харківського апеляційного суду.

Так, відповідно до ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 32 КПК України передбачено, що до початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження може бути передане з одного суду до іншого з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 34 КПК України, районний суд не має права вирішувати питання пов`язані з направленням кримінального провадження з одного суду до іншого, це питання повинен вирішувати апеляційний суд в межах юрисдикції районних судів, а тому обвинувальний акт, районний суд зобов`язаний направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Комінтернівського районного суду м. Харкова до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю, оскільки злочини вчинені на території Московського району м. Харкова.

Щодо клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Частиною 4 статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги, що ухвала Харківського апеляційного суду від 28 травня 2019 року про продовження щодо ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 27 липня 2019 року, судове провадження не розпочато, прокурором заявлено відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо можливості продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні-злочину, у вчиненні якого він обвинувачується. Крім того, ОСОБА_1 вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.06.2019 засуджений до 3 років 6 місяців позбавлення волі та знову обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, що свідчить про кримінальну спрямованість поведінки обвинуваченого та стійке небажання стати на шлях виправлення. Ризик переховування ОСОБА_1 від суду також підтверджується порушенням з його боку умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, наявний ризик тиску з боку ОСОБА_1 на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаних обставин у їх сукупності, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 34, 177, 183, 197, 199, 217, 314, 315, 316 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, азербайджанця, громадянина України, з неповною середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується за ч. 2 ст. 185 КК України строком на 60 днів, тобто до 12 вересня 2019 року.

Клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Коросташевського П.М. – задовольнити.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України, направити до Харківського апеляційного суду для вирішення питання про його передачу на розгляд до Московського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя- В . О . Музиченко