Ухвала суду № 8304355, 09.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2010 р.                               м. Київ                                        К-23561/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Рибченка А.О.

суддів:                                                  Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.                                         

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання:          Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об`єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року

та постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 серпня 2007 року

у справі № 2-а-24/2007

за позовом Макіївської об`єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

до Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»

про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питань правильності податкового обліку, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2007 року Макіївська об`єднана державна податкова інспекція у Донецькій області (далі –ОДПІ, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»(далі –ЗАТ, відповідач), в якому просила надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, заявлених в деклараціях за липень, серпень, вересень 2006 року.

Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Відповідач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не надав суду доказів, які б свідчили про необхідність проведення нової позапланової виїзної перевірки, яка фактично є повторною, при відсутності доказів обґрунтування підстав для її проведення, вичерпний перелік яких міститься в частині 6 статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі –Закон № 509-ХІІ).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом № 509-ХІІ.

Законом України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»частину 8 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ викладено в наступній редакції: «Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –Закон № 168/97-ВР) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що у даному випадку у позивача було відсутнє право на пред’явлення в суді позову про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки ОДПІ мала право провести її в силу нормативного припису підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР та на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом, що фактично було зроблено нею шляхом проведення позапланових виїзних документальних перевірок відповідача, результати яких оформлені актами від 29 вересня 2006 року № 236/23-4/33185989, від 31 жовтня 2006 року № 595/23-5/33185989, від 27 листопада 2006 року № 1167/23-4/33185989.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОДПІ підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій –скасуванню, провадження у справі про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення сум податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню, заявлених в деклараціях за липень, серпень, вересень 2006 року – закриттю.

Керуючись статтями 157, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Макіївської об`єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області задовольнити частково.

          Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2007 року та постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 серпня 2007 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Брайко А.І.

                              Голубєва Г.К.

                              Карась О.В.

          Федоров М.О.

Повний текст ухвали складено 12 березня 2010 року.