Ухвала суду № 83040127, 15.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 липня 2019 року м. Київ № 640/10297/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Арсірія Р.О., розглянувши клопотання представника Київської міської митниці ДФС про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін

за позовомДочірнього підприємства "Дьолер Україна" доКиївської міської митницї ДФС про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Дьолер Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № КТ-UA 100010-0050-2019 від 12.04.2019 та № КТ-UA 100010-0043-2019 Київської митниці ЛФС про визначення коду товару, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 100010/2019/00618 та № UA100010/2019/00625.

Підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала незгода з правомірністю та обґрунтованістю вказаних актів індивідуальної дії.

Ухвалою суду від 13.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

11.07.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обгрунтування зазначає, що існує необхідність у розгляді справи з викликом сторін, оскільки у даній справі є значний обсяг документів, які необхідно дослідити з метою повного, всебічного з`ясування усіх обставин справи, заслухавши при цьому думку обох сторін процесу.

Розглянувши клопотання позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з положеннями частини 6 цієї ж статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, а також враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи в судовому засіданні відповідачем не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та призначення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись частиною 6 статті 262, частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Київської міської митниці ДФС про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Арсірій