Рішення № 83038905, 03.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000866

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

за участю:

представника позивача Рожик В .М.

представника позивача Котовщиков Р.А.

представника відповідача Бойко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне «Укргеокаптажмінвод» про визнання протиправними та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду 25.02.2019 року надійшла позовна заява ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне «Укргеокаптажмінвод» про визнання протиправним та скасування Постанови Головного Управління Держпраці у Львівській області від 04.12.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2889/592/АВ/ФС на ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» у розмірі 893520,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 4 грудня 2018 року Головним Управління Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ЛВ2889/592/АВ/ФС на ДП «Укргеокаптажмінвод» у розмірі 893520,00 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України. Вважає, що оскаржувана постанова винесена протиправно, оскільки Інспекційне відвідування 12.11.2018 року проведено на підставі звернення фізичної особи, щодо наявність якого у позивача виникли сумніви. Зазначає, що у копії Наказу № 2660-П зазначено вхідний номер та дату, коли було зареєстровано звернення заявника, прізвище котрого затоновано, а саме - від 04.11.2018 вх. № Ш-1194, однак, 04.11.2018 - це неділя вихідний день. Більше того, зазначив, що між ДП «Укргеокаптажмінвод», як замовником, та особами, як виконавцями послуг, укладено низку цивільно-правових договорів, за умовами яких останні зобов`язались за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу, таку як експлуатаційно-технічне обслуговування господарства, ремонт будівель, охорона території, прибирання сміття та інше. Вказує, що жодна з цих робіт не є профільним видом діяльності ДП «Укргеокаптажмінвод». Зазначає, що згідно актів прийому наданих послуг, вищевказані громадяни виконали роботи згідно умов договору та отримали відповідну винагороду. Також зазначає, що підприємством сплачено усі податки за вказаних громадян, в тому числі єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Стверджує, що правовідносини, що виникли між ДП «Укргеокаптажмінвод» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 за своїм характером є саме цивільно-правовими відносинами, що виключає притягнення ДП «Укргеокаптажмінвод» до відповідальності, передбаченої абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Також зазначає, що при винесенні оскаржуваної постанови від 04.12.2018, принцип пропорційності (розмірності) не був дотриманий, адже штраф у розмірі 893520,0 грн є надмірним для ДП «Укргеокаптажмінвод».

Разом з тим, в клопотанні про приєднання доказів від 19.03.2019, позивач зазначив, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2019 у справі №466/9477/18, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Тому, вважає, що встановлений факт дотримання норм Цивільного кодексу України при укладенні цивільно-правових договорів свідчить про протиправність оскаржуваної постанови від 04.12.2018. Враховуючи наведене просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що оскаржена позивачем постанова від 04.12.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2889/592/АВ/ФС винесена правомірно згідно абзацу 2 частини 2 ст. 265и КЗпП України. Зазначив, що інспекційне відвідування проведено на підставі звернення фізичної особи від 01.11.2018 року вх.№Ш-1194, а вказана дата у наказі (04.11.2018) є опискою та не може бути підставою анулювання такого наказу. Перевіркою встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , однак такі не були оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства. Враховуючи вказане, стверджує, що позивачем порушено вимоги ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України № 413. Просить суд відмовити в позові повністю.

У додаткових поясненнях позивач зазначив зокрема, що 14.05.2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі № 826/8917/17 та визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у порядку котрої і було проведено інспекційне відвідування та притягнення ДП «Укргеокаптажмінвод» до відповідальності у вигляді оскаржуваної Постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу від 04.12.2018 у розмірі 893520,0 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2019 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 27.02.2019 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалою суду від 03.04.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно та об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

Встановив:

09 листопада 2018 року Головне управління Держпраці у Львівській області прийняло наказ №2660-П про проведення інспекційного відвідування в термін з 09.11.2018 по 12.11.2018 на предмет додержання вимог законодавства про працю у Дочірньому підприємстві Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод». (а.с.38)

Судом встановлено з матеріалів справи, що підставою наказу №2660-П від 09.11.2018 стало звернення фізичної особи від 01.11.2018 вх.№Ш-1194. (а.с.111) Суд також погоджується з доводами відповідача, що описка дати (04.11.2018) у наказі №2660-П від 09.11.2018 не може бути підставою анулювання такого наказу.

12 листопада 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Меленюк Галиною Степанівною проведено Інспекційне відвідування у Дочірньому підприємстві Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод», в.о. директора якого є ОСОБА_10 , внаслідок чого складений Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ 2889/592/АВ. (а.с. 14-27)

12 листопада 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Меленюк Г. С. виданий припис про усунення виявлених порушень № ЛВ 2889/592/АВ, відповідно до якого зобов`язано керівника ДП «Укргеокаптажмінвод» ОСОБА_10 усунути до 21.11.2018 року виявлені порушення. (а.с.28-32)

20 листопада 2018 року інспектором праці ГУ держпраці у Львівській області Меленюк Г. С. складений протокол про адміністративне правопорушення № ЛВ 2889/592/АВ/П/ПТ від 20.11.2018 (а.с.33-34).

04 грудня 2018 року ГУ держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами № ЛВ2889/592/АВ/ФС на ДП «Укргеокаптажмінвод» у сумі 893520,0 грн за порушення законодавства про працю та зайнятість населення на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) за порушення вимог ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України - «Директором Підприємства ОСОБА_10 допущено працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». (а.с. 12-13)

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2019 у справі №466/9477/18, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а.с.152-153)

Не погоджуючись з винесеною постановою про накладення штрафу від 04.12.2018 №ЛВ2889/592/АВ/ФС, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є відповідно до ч.1 ст.72 КАС України будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу законів про працю України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі Положення № 96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Згідно з п. 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території Львівської області є Головне управління Держпраці у Львівській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 року № 75 (далі - Положення № 75) Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.

Згідно п.п. 1 п. 3 Положення № 75 завданням Управління є, зокрема, реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення № 75 Управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю. У відповідності до п.п. 49 цього ж пункту, Управління накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення № 96).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю на час проведення перевірки визначав Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку № 295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією, зокрема, ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Відповідно до п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно приписів ст. 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду контролю) у сфері господарської діяльності" суб`єкт господарювання має, зокрема, право перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу та, відповідно, не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Згідно з п.19 та п.20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

З матеріалів справи судом встановлено, що акт перевірки №ЛВ2889/592/АВ складено 12.11.2018 року, в якому зафіксовано виявлені порушення законодавства про працю, а саме, ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Згідно з п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Частиною 1 статті 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Абзацом 7 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що оскаржуваною постановою накладено штраф на позивача на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення вимог ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України - «Директором Підприємства ОСОБА_10 допущено працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Покликання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 14.05.2019 року у справі № 826/8917/17, де суд визнав нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у порядку котрої проведено інспекційне відвідування та притягнення ДП «Укргеокаптажмінвод» до відповідальності у вигляді оскаржуваної Постанови ГУ Держпраці у Львівській області про накладення штрафу від 04.12.2018 у розмірі 893520,0 грн, суд не бере до уваги, оскільки така винесена після проведення перевірки на винесення постанови про накладення штрафу на позивача.

Разом з тим, позивачем до справи долучена постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 08.02.2019 у справі №466/9477/18, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 41 КУпАП - закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яка набрала законної сили. У вказаній постанові зазначено, що "з огляду на вказане, між ДП ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 існували цивільно-правові відносини, які за своєю правовою природою виключають можливість існування трудових, а відтак порушення, яке полягало у допущенні останніх до виконання обов`язків без оформлення трудових відносин не знайшло свого підтвердження. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_10 , як директором ДП ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод» не порушено вимог законодавства про працю та про охорону праці, цивільно-правові договори укладені з дотриманням норм Цивільного кодексу України та не суперечать чинному законодавству України. Приймаючи до уваги письмові пояснення ОСОБА_10 , які підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, цивільно-правовими договорами та актами прийому наданих послуг, які в сукупності з письмовими поясненнями спростовують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення факти щодо допуску до роботи вищевказаних громадян без укладення трудового договору, а відтак і недоведеність фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_10 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.41 КУпАП."

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Львова встановлено відсутність трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , то з урахуванням вищенаведених норм ст. 78 КАС України, вказана постанова є обов`язковою для адміністративного суду в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами порушення законодавства про працю позивачем, оскільки не підтверджені належними та переконливими доказами.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 13402,80 грн (а.с.4), такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 294, 295, КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Головного Управління Держпраці у Львівській області від 04.12.2018 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ2889/592/АВ/ФС на ДП ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне підприємство «Укргеокаптажмінвод».

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» «Гідрогеологічне «Укргеокаптажмінвод» (вул. Цехова, буд. 11А, м. Львів, 79019; ЄДРПОУ: 13828203) з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, м. Львів, 79005; ЄДРПОУ: 397782297), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 13402 (тринадцять тисяч чотириста дві) грн 80 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.07.2019 р.

Суддя Коморний О.І.