Постанова № 8303320, 22.01.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-243/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними та стягнути на їх користь з відповідача 2918,80 грн. допомоги та 14594 грн. доплати до пенсії як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вони є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Крім того, позивачі просять допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості передбаченої ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачі згідно поданої заяви просять справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги підтримують.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно задоволення позову заперечують, про що надали відповідне заперечення , просять справу розглянути у їх відсутності.

Встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії. Територія, на якій проживають позивачі, а саме с. Замисловичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відносяться до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копіями паспортів позивачів, довідками сільської ради, посвідченнями осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачі є пенсіонерами за віком і отримують щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 2,10 гривень та доплату до пенсії в розмірі 10,50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками відповідача, довідками управління Пенсійного фонду України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачів у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 2926,80 грн. кожному позивачу, тобто 545 х 1 х 40% + 605 х 4 х 40 % + 625 х 3 х 40% + 630 х 3 х 40% + 650 х 1 х 40% = 2952 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2926,80 грн., а не 2918,80 як зазначено в позовній заяві, оскільки позивачі звернулися за захистом своїх прав до суду 04 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Крім того, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до пенсії , передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як непрацюючому пенсіонеру на території радіоактивного забруднення з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 14634 грн. кожному позивачу, а саме : 545х2х1 + 605х2х4+ 625х2х3 + 630х2х3 + 650х2х1 = 14760 грн. – 126 грн. отриманих коштів = 14634 грн., а не 14594 грн. як зазначено в позовній заяві.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачів на соціальний захист як проживаючих на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь кожного з позивачів 2926,80 грн. допомоги та 14634 грн. доплати, передбачених ст.ст. 37, 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеними розрахунками.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позовні вимоги стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів , передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивовані та не обґрунтовані , то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення – задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, ОСОБА_2 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 2926,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 14634 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 2926,80 гривень допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 14634 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 61,94 грн. та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 292,68 грн. державного мита на користь держави.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: