Постанова № 8303323, 22.01.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-246/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 2918,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення та 14594 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості передбаченій ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка, згідно поданої заяви просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглянути без її участі .

Встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивачка, а саме с. Комсомольське Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачка є пенсіонером і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі 2,10 гривень та доплату в розмірі 10,50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою відповідача, довідкою УПФ України в Олевському районі.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата непрацюючим пенсіонерам в розмірі двох мінімальних заробітних плат, які встановлені на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 2926,86 грн., тобто 545 х 1 х 40% + 605 х 4 х 40 % + 625 х 3 х 40% + 630 х 3 х 40%+ 650 х 1 х 40% = 2952 грн. – 25,20 грн. отриманих коштів = 2926,80 грн., а не 2918,80 як зазначено в позовній заяві, оскільки позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 05 листопада 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Крім того, вважаю, що до стягнення підлягає доплата до пенсії , передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як непрацюючому пенсіонеру на території радіоактивного забруднення з 01 листопада 2008 року по 01 листопада 2009 року в сумі 14634 грн., а саме : 545х1х2 + 605х4х2+ 625х3х2 + 630х3х2 = 14760 грн. – 126 грн. отриманих коштів = 14634 грн., а не 14594 грн. як зазначено в позовній заяві.

Також ч. 2 ст. 11 КАС України передбачає, що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять, а тому з метою захисту прав позивачки на соціальний захист як проживаючої на території радіоактивного забруднення слід стягнути на користь позивачки 2926,80 грн. допомоги та 14634 грн. доплати, передбачених ст.ст. 37, 39 вище зазначеного Закону, що підтверджується наведеним розрахунком.

Кошти за ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів , передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивована та не обґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 2926,80 грн. допомоги як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 14634 грн. доплати до пенсії як особі , яка проживає на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. в прибуток держави та з рахунку №35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області 146,34 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: