Постанова № 8303144, 29.01.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-а-185/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з відповідача за період 01 вересня 1996 року по 01 грудня 2008 року 46080 грн. недовиплачених коштів , передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у зв’язку з тим, що він є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії , працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач, згідно поданої заяви просить позов розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю з підстав зазначених в заяві.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять позов розглянути без їх участі. .

Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та територія, на якій проживає позивач, а саме с. Пояски Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивача, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач працював з 01 вересня 1996 року по 31 грудня 2007 року в ДП «Білокоровицьке лісове господарство» та з 02 січня 2008 року по даний час працює в Коростенській дистанції захисних лісонасаджень та отримує щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією трудової книжки, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна доплата до заробітної плати за роботу на території зони гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплати доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 1996 року по даний час становить:

• - з 01.01. 1996 р.-15,00 грн.

• - з 01.01. 1998 р.-45. 00 грн.

• - з 01.07. 1998 р.-55.00 грн.

• - з 01.01. 1999 р.- 74.00 грн.

• - з 01.04. 2000 р.- 90.00 грн.

• - з 01.07. 2000 р.- 118.00 грн.

• - з 01.01. 2002 р.-140,00 грн.

• - з 01.07.2002 р.-165. 00 грн.

• - з 01.01.2003 р.-185.00 грн.

• - з 01.12.2003 р.- 205.00 грн.

• - з 01.09.2004 р.-237.00 грн.

• - з 01.01.2005 р. -262.00 грн.

• - з 01.04.2005 р.-290.00 грн.

• - з 01.07.2005 р.-310.00 грн.

• - з 01.09.2005 р.-332.00 грн.

• - з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

• - з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

• - з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

• - з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

• - з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

• - з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

• - з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

• - з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

• - з 01.10.2008 р. -545.00 грн

• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця (128 міс. X 10,50 = 1344 грн.) та не враховуючи періоди, коли позивач отримував зазначену доплату в розмірі меншому, ніж 10,50 грн. щомісяця, тобто за період з 01 вересня 1996 року по 01 грудня 2008 року, а саме:

З 01.09.1996 р. по 01.01.1998 р. - 15,00 х 2 х 16 міс. = 480 грн.

З 01.01.1998 р. по 01.07.1998 р. - 45,00 х 2 х 6 міс. = 540 грн.

З 01.07. 1998 р. по 01.01.1999 р. - 55,00 х 2 х 6 міс. = 660 грн.

З 01.01.1999 р. по 31.03.2000 р. - 74.00 х 2 х 15 міс. = 2220 грн.

З 01.04.2000 р. по 31.06.2000 р. - 90.00 х 2 х 3 міс. = 540 грн.

З 01.07.2000 р. по 31.12.2001 р. - 118,00 х 2 х 18 міс. =4248 грн.

З 01.03.2002 р. по 31.06.2002 р. - 140,00 х2 х 4 міс. = 1120грн.

З 01.07.2002 р.. по 31.12.2002 р. - 165,00 х 2 х 6 міс. = 1980 грн.

3 01.01.2003р. по 30.11.2003 р.-185,00x2x10 міс. =3700 грн.

З 01.12.2003 р. по 31.08.2004 р. - 205 х 2 х 8 міс. = 3280 грн.

З 01.09.2004 р. по 31.12.2004 р. - 237 х 2 х 2 міс. = 948 грн.

3 01.01.2005 р. по 31.03.2005 р.- 262x2 х 3 міс. = 1572 грн.

З 01.04.2005 р. по 31.06.2005 р. -290 х 2 х 3 міс. = 1740 грн.

З 01.07.2005 р. по 01.08.2005 р. - 310 х 2х 1 міс. = 620 грн.

З 01.09.2005 р. по 01.11.2005 р. -332 х 2 х 2 міс. =1328 грн.

З 01.01.2006 р. по 30.06.2006 р. - 350 х 2 х 6 міс. = 4200 грн.

З 01.07.2006 р. по 01.12.2006 р. - 375 х 2 х 5 міс = 3750 грн.

З 01.01.2007 р. по 01.04. 2007 р. - 400 х 2 х 3 міс. = 2400 грн.

З 01.04.2007 р. по 01.06.2007 р. - 420 х 2 х 2 міс. = 1680 грн.

З 01.07.2007 р. по 01.10.2007 р. - 440 х 2 х 3 міс. = 2640 грн.

З 01.11.2007 р. по 01.01.2008 р. -460 х 2х 2 міс. = 1840 грн.

З 01.03.2008 р. по 01.04.2008 р. - 515 х 2 х 1 міс. = 1030 грн.

З 01.06.2008 р. по 01.07.2008 р. - 525 х 2 х 1 міс = 1050 грн.

З 01.08.2008 р. по 01.09.2008 р. - 525 х 2 х 1 міс. = 1050 грн.

З 01.11.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 х 2 х 1 міс. = 1090 грн.

Всього - 45706 грн.

Таким чином 45706 - 1344 = 44362 грн., а не 46080 грн. як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“- задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 - 44362 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 447,02 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: