Постанова № 8303142, 29.12.2009, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-1833/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2009 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з відповідача за період роботи з 01 вересня 1996 року по 30 березня 2006 року 30104,50 грн. доплати до заробітної плати , як працюючому на території радіоактивного забруднення , передбаченої ч. 1 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ у зв’язку з тим, що він є особою, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивач, згідно поданої заяви просить позов розглянути без його участі.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять позов розглянути без їх участі. .

Встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та територія, на якій проживає позивач, а саме с. Хочино Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту, довідкою селищної ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивач працював з 01 січня 1996 року по 30 березня 2006 року в Хочинській сільській раді Олевського району , що розміщується в с. Хочино Олевського району на території зони гарантованого добровільного відселення та отримував щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року № 836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, копією трудової книжки, довідкою сільської ради, довідкою з місця роботи.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з 01 вересня 1996 року по 31 грудня 2007 року в сумі 30104,50 грн. (за виключенням періодів, коли позивачу доплата до заробітної плати виплачувалась в розмірі , меншому, ніж 10,50 грн. щомісячно), а саме: (15грн.х2)х16міс.+(45грн.х2)х6міс.+ (55грн.х2)х6міс.+(74грн.х2)х12міс.+(74грн.х2)х3міс..+(90грн.х2)х3міс.+(118грн.х2)х5міс.+ (118грн.х2)х11міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х6міс.+(185грн.х2)х11міс.+ (205грн.х2)х1міс.+(205грн.х2)х8міс.+(237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х3міс.+ (290грн.х2)х3міс.+(310грн.х2)х2міс.+(332грн.х2)х4міс.+(350грн.х2)х3міс.= 31312 грн. –1207,50 грн. отриманих коштів = 30104,50 грн., як зазначено в позовній заяві.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується у зоні гарантованого добровільного відселення щомісячна грошова доплата в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховується та виплачується за місцем роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплати доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплати в розмірах, зазначених в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 - 30104,50 гривень доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення .

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 304,45 гривень на користь держави.

ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя: