Ухвала суду № 8303128, 04.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2010 р.                                                                       К-23254/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року

у справі № 2-а-1150/07

за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

до Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2007 року Державне підприємство «Сніжнеантрацит»(далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області (далі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень ДПІ у м. Сніжне Донецької області № 0001131540/0 та № 0001141540/0 від 22 червня 2007 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сніжне Донецької області № 000113154/0 від 22 червня 2007 року про нарахування ДП «Сніжне антрацит»штрафних (фінансових) санкцій на суму 21109,55 грн. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сніжне Донецької області № 000114154/0 від 22 червня 2007 року про нарахування ДП «Сніжне антрацит»штрафних (фінансових) санкцій на суму 3359,44 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Сніжне антрацит»3,40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сніжне Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Сніжне Донецької області провела невиїзну документальну перевірку ДП «Сніжне антрацит»з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов’язань за період з 30 червня 2005 року по 13 червня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 469/15-31906124 від 18 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мало вираз у порушенні граничного терміну сплати суми узгодженого податкового зобов’язання по платі за землю.

22 червня 2007 року ДПІ у м. Сніжне Донецької області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0001131540/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 348 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 42219,04 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 21109,55 грн. та податкове повідомлення –рішення № 0001141540/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 196 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 6718,84 грн. до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 50 % в сумі 3359,44 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у ДПІ у м. Сніжне Донецької області відсутню право поширювати дію Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині застосування штрафних санкцій за порушення строків, передбачених Законом України «Про плату за землю». .

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з того, що норма пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює право чи обов’язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

23 січня 2006 року позивач подав до податкового органу податкові розрахунки земельного податку № 144 та № 151 на 2006 рік, у яких визначив загальну суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті у сумі 117253,34 грн. та 35498,17 грн. відповідно.

Згідно акту перевірки № 469/15-31906124 від 18 червня 2007 року об’єктом застосування штрафу у розмірі 3359,44 грн. ДПІ у м. Сніжне Донецької області визначила сплачену позивачем 16 квітня 2007 року платіжними дорученнями № 458 та № 459 та 11 травня 2007 року платіжним дорученням № 614 суму земельного податку в рахунок погашення узгодженої суми податкових зобов’язань за другий квартал 2007 року, які враховані податковим органом в погашення зобов’язань згідно розрахунку від 23 січня 2006 року за № 151 за вересень, жовтень та листопад 2006 року. Об’єктом застосування штрафу у розмірі 21109,55 грн. ДПІ у м. Сніжне Донецької області визначила сплачену позивачем суму, яка складається з дванадцяти платежів, здійснених позивачем 18 та 23 січня 2007 року, 2 та 6 березня 2007 року, 16, 25 та 31 квітня 2007 року згідно платіжних доручень №№ 59, 84, 246, 257, 276, 458, 459, 529, 614, 695 в рахунок погашення узгодженої суми податкових зобов’язань за звітні податкові періоди 2007 року, які враховані податковим органом в погашення зобов’язань згідно розрахунку від 23 січня 2006 року за № 144 за лютий, березень, квітень, травень, червень 2006 року.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Колегія суддів відзначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сніжне Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

           ______ Н.Є. Маринчак

______ М.О. Федоров

______ Т.М. Шипуліна