Ухвала суду № 8302194, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2010 р.                                                                       К-11801/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року

у справі № 5/1900-2/296          

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КаМо»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КаМо»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі міста Львова № 7256/10/23-1 від 15 квітня 2005 року про визначення ТОВ «КаМо»суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 68650,00 грн., з яких 63000,00 грн. –основний платіж, 5650,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 17 жовтня 2006 року).

Постановою господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення ДПІ у Франківському районі міста Львова № 7256/10/23-1 від 15 квітня 2005 року. Стягнуто з державного бюджету на користь ТОВ «КаМо» судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року постанову господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Франківському районі міста Львова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15 квітня 2005 року ДПІ у Франківському районі міста Львова провела планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «КаМо»за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої було складено акт № 145/23-1/31804991.

В акті перевірки було встановлено порушення ТОВ «КаМо»підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у заниженні скоригованого валового доходу на загальну суму 112917,00 грн. та порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що мало вираз у завищенні валових витрат на суму 139000,00 грн.

15 квітня 2005 року ДПІ у Франківському районі міста Львова області прийняла податкове повідомлення-рішення № 7256/10/23-1 про визначення ТОВ «КаМо»суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 68650,00 грн., з яких 63000,00 грн. –основний платіж, 5650,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що висновком судово-бухгалтерської експертизи № 5/1900-2/296 від 31 травня 2006 року встановлено, що податковою накладною № 255 від 14 жовтня 2004 року та видатковою накладною РН-0000128 від 14 жовтня 2004 року задокументовано господарську операцію з продажу казеїну технічного ПП «Агорокомп» в кількості 5000,00 грн. на суму 135500,00 грн. (в т.ч. ПДВ) з врахуванням того, що головним бухгалтером ТОВ «КаМо»було допущено механічну помилку –помилково віднесено кошти по контрагенту ПП «Агорокомп»в сумі 135000,00 грн. до загальної суми операцій по продажу товарів контрагенту ТОВ «Європродукт». Також вказаним висновком судово-бухгалтерської експертизи встановлено, а відповідачем не спростовано, факту наявності у позивача первинних документів (товарно-транспортних накладних), що підтверджують факт отримання ТОВ «Камо»експедиційно-транспортних послуг (перевезення казеїну технічного) від ПП «Захід-Сіль»на загальну суму 139100,00 грн.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

При цьому продажем товарів в розумінні названого Закону є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.31 статті 1 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Декларації з податку на прибуток підприємства за 4-й квартал 2004 року, рядка 01.1 до валового доходу підприємства, отриманого від продажу товарів (робіт, послуг) включено 15084573,22 грн.

У розшифровці по № 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»по вказаній декларації ТОВ «Камо»підтвердило коригування валового доходу в порядку пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на фінансовий результат господарської операції з продажу казеїну технічного, по видатковій накладній РН-0000128 від 14.10 2004 року на загальну суму 135500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22583,33 грн.). Факт здійснення зазначеної операції підтверджується також договором купівлі-продажу товару від 14 жовтня 2004 року, відповідно до пункту 1 якого ТОВ «КаМо»продає, а ПП «Агрокомп»купує товар - казеїн технічний в кількості 5000 кг на суму 135500,00 грн.

Викладене також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи №4 101 від 31 травня 2006 року Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, у якому встановлено факт отримання позивачем від ПП «Агрокомп»доходу в сумі 135500,00 грн. та включення до валового доходу отриманих коштів в сумі 112916,67 грн. (без урахування ПДВ).

З вказаного висновку вбачається, що податковою накладною № 255 від 14 жовтня 2004 року ТОВ «КаМо»було задокументовано господарську операцію з продажу казеїну технічного в у кількості 5000 кг. ПП «Агрокомп»на суму 135500,00 грн. та зазначена умова продажу - податкова накладна РН-0000128 від 14 жовтня 2004 року.

Згідно даних розшифровки № 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»по декларації з податку на прибуток за 2004 рік ТОВ «Камо»в загальній сумі доходів від продажу товарів (робіт, послуг) визначеній в сумі 15084573,22 грн. та відображеній в графі «доходи від продажу товарів, робіт, послуг»(код рядка 01.1 Декларації) враховано дані проведеної господарської операції з продажу казеїну технічного в кількості 5000 кг. ПП «Агрокомп»на загальну суму 135500,00 грн. згідно видаткової накладної постачальника –ТОВ «КаМо» № РН-0000128 від 14 жовтня 2004 року та податкової накладної ТОВ «КаМо»№ 255 від 14 жовтня 2004 року.

З книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ «Камо»(видаткові та податкові накладні за жовтень 2004р.) вбачається, що в жовтні 2004 року позивачем було і здійснено наступні господарські операції з продажу товарів (робіт, послуг): по видатковій накладній № 9б-к від 01 жовтня 2003 року на адресу ТОВ «Європродукт»поставлено товари на суму 399700,00 грн., по накладній № 107-М від 03 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»- 6377,60 грн., по видатковій накладній № 97-К від 04 жовтня 2004 року на адресу ТОВ «Європродукт»-116600,00 грн., по видатковій накладній № 108-М від 07 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»6353,28 грн., по видатковій накладній № 98-К від 08 жовтня 2004 року на адресу «Європродукт»22980,00 грн., по видатковій накладній № 109-М від 11 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»- 9302,40 грн., по видатковій накладній № 100-А від 14 жовтня 2004року на адресу ПП «Агрокомп»- 135500,00 грн., по видатковій накладній № 99-К від 15 жовтня 2004 року на адресу ТОВ «Європродукт»- 436750,07 грн., по видатковій накладній № 110-М від 18 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»- 7058,88 грн., по видатковій накладній № 111-М від 19 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ Молочна кухня - 2462,40 грн., по видатковій накладній № 100-К від 22 жовтня 2004 року на адресу ТОВ «Європродукт»- 351800,08 грн., по видатковій накладній №112-М від 22 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»2159,62 грн., по видатковій накладній №113-М від 25 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»- 4049,28 грн., по видатковій накладній № 101-К від 29 жовтня 2004 року на ТОВ «Європродукт»- 235600,03 грн., по видатковій накладній № 114-М від 29 жовтня 2004 року на адресу НВ ТОВ «Молочна кухня»- 403,2 грн., по видатковій накладній № 73-0 від жовтня 2004 року на адресу ТОВ «Європродукт»- 1000,00 грн.

Суд першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку, що в оборотно-сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку № 36 «контрагенти»за жовтень 2004 року було допущено механічну описку: помилково віднесено кошти по контрагенту ПП «Агрокомп»в сумі 135500,00 грн. до загальної суми операцій по продажу товарів контрагенту ТОВ «Європродукт»- 1906750,26 грн., хоча фактично цьому контрагенту в жовтні 2004 року позивачем було продано товарів на загальну суму 1771250,26 грн., що також підтверджується довідкою ТОВ «Європродукт»за вихідним № 0114 від 27 жовтня 2006 року. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ця помилка бухгалтера не вплинула на сплату позивачем податку на прибуток у звітному періоді, оскільки останнім було фактично віднесено до складу валового доходу кошти в розмірі 112916,67 грн. (тобто 135500,00 грн. за мінусом ПДВ в сумі 22583,33грн.).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що висновок податкового органу про заниження позивачем скоригованого валового доходу на суму 112917,00 грн. є безпідставним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

У пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарську діяльність визначено як будь-яку діяльність особи, спрямовану на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною. Як безпосередню участь слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Матеріали справи містять копії укладених між ПП «Захід-Сіль»(перевізником) та ТОВ «КаМо»(замовником) від 15 червня 2004 року та від 31 серпня 2004 року про надання транспортно-експедиційних послуг, акти здачі-приймання наданих послуг № ОУ-0000012 від 15 червня 2004 року на суму 10000,00 грн. та № ОУ-0000014 від 31 серпня 2004 року на суму 129100,00 грн., з яких вбачається, що ПП «Захід-Сіль»надало, а ТОВ «КаМо»прийняло транспортно-експедиційні послуги та товарно-транспортні накладні на перевезення казеїну технічного від 15 червня та 31 серпня 2004 року.

Викладене також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи № 5/1900-2/296 від 31 травня 2006 року, в якому вказано, що відповідно до товарно-транспортних накладних ААК №150 від 14 червня 2004 року, ААК № 156 від 05 серпня 2004 року, ААК № 157 від 06 серпня 2004 року, ААК № 158 від 06 серпня 2004 року, ААК № 165 від 10 серпня 2004 року, ААК № 167 від 12 серпня 2004 року, ААК № 168 від 13 серпня 2004 року, ААК № 178 від 20 серпня 2004 року, ААК № 179 від 20 серпня 2004 року, ААК № 186 від 26 серпня 2004 року, ААК № 188 від 27 серпня 2004 року та ААК № 187 від 27 серпня 2004 року ПП «Захід-Сіль»протягом червня та серпня 2004 року надавало ТОВ «КаМо»експедиційно-транспортні послуги по транспортуванню вантажів (казеїну технічного). Дані товарно-транспортних накладних підтверджуються даними видаткових накладних постачальників на отримання казеїну технічного ТОВ «Камо».

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність визначення ТОВ «КаМо»суми податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у розмірі 68650,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 31 жовтня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

           ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Т.М. Шипуліна