Ухвала суду № 83011273, 04.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.07.2019

Справа № 320/1651/19

6/320/53/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Купавської Н.М.

за участю секретаря Бєгушевої Л.В.

заявника (стягувача) ОСОБА_1 .

боржника ОСОБА_2

представника боржника ОСОБА_3 . ОСОБА_4 .

представника виконавчої служби Власенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі №2-3064/09, посилаючись на те, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 22.07.2009 його позов до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто борг у сумі 59020,35 грн. Виконавчий лист ним отримано та вчасно пред`явлено до виконання у відділ ДВС, але з метою притягнення боржника до кримінальної відповідальності ним даний виконавчий лист відкликався та після ухвалення вироку суду відносно боржника він бажає стягнути суму боргу. А тому, просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Боржник ОСОБА_2 та його представник – адвокат Сивова Я.В. в судовому засіданні заперечували щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки у заявника було достатньо часу щоб пред`явити його у виконавчу службу.

Представник третьої особи – начальник Мелітопольського МВ ДВС Власенко В.В. в судовому засіданні пояснив, що виконавчий лист про стягнення коштів на користь заявника на виконанні у відділі державної виконавчої служби на теперішній час не перебуває, виконавчі дії по ньому не проводяться, оскільки його було відкликано за заявою стягувача. З поновленням строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання він згоден.

Заслухавши пояснення сторін, представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Листом ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року доведено узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, згідно з яким перелік причин для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому, суддя відповідно до ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 22.09.2013 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики набрало законної сили 04 серпня 2009 року. Строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 04 серпня 2012 року.

Як вбачається з відповіді головного держвиконавця Мелітопольського МВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області виконавчий лист №2-3061/09 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 59860,35 грн. перебував на виконанні у відділі за № 314491415. Однак, 18.12.2014 державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі його заяви про повернення виконавчого листа без виконання. При цьому, виконавчий документ повторно на примусове виконання до відділу ДВС не надходив та на даний час на виконанні не перебуває /а.с.51/.

В обґрунтування поважності пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є та обставина, що ОСОБА_1 було відкликано виконавчий лист з метою притягнення боржника ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за шахрайські дії та намагання порушити відносно нього кримінальну справу з 2009 року. З долучених копій постанов правоохоронних органів вбачається, що ОСОБА_1 з приводу неповернення йому ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 50000 грн. звертався до поліції, але постановами від 31.03.2009, 01.10.2011, 30.12.2011 та 01.12.2012 в порушенні кримінальної справи було відмовлено, а постановою слідчого від 31.01.2015 кримінальне провадження №12013080140000451 від 06.02.2013 за ст.190 ч.2 КК України закрито у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення. І лише 22.12.2016 відносно ОСОБА_2 затверджено обвинувальний акт за ст.190 ч.2 КК України та 21.02.2019 ухвалено судом вирок.

Отже, пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання був пропущений з незалежних від заявника причин, він протягом декількох років намагався притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 . Однак, існували об`єктивні обставини неможливості пред`явлення виконавчого листа до виконання у встановлений строк.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (пункт 41 рішення від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції»).

Європейський суд з прав людини вказує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним стосовно однієї зі сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинне розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 63 рішення від 28 липня 1999 року в справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від 11 грудня 2008 року в справі «Антонюк проти України» зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Оскільки у добровільному порядку боржником рішення суду не виконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває у відповідних органах державної виконавчої служби, матеріальна шкода не відшкодована позивачу, що порушує його права та інтереси, та зважаючи на обґрунтованість поважності причин пропуску строку, заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.433ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задовольнити.

Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-3064/09 від 22.07.2009, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 59 020 грн 35 коп., витрат на сплату судового збору у розмірі 630 грн 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: