Ухвала суду № 8300594, 24.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-10005/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін:

позивача: Доліна О.О.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2007

у справі №А38/296-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Криворізький хлібокомбінат №1»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2007, позовні вимоги ВАТ «Криворізький хлібокомбінат №1»задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ м.Кирвого Рогу про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток №0003362301/0 від 10.08.2006 та №0003362301/1 від 31.08.2006. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Південної МДПІ м.Кривого Рогу про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість №0003372301/0 від 10.08.2006 та №0003372301/1 від 31.08.2006.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та про прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2005 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт №209/230/00381516 від 31.07.2006.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та занижено валовий дохід у сумі 1246300 грн. за Ш квартал 2005 року від продажу товару.

Підставою для таких висновків стало те, що на думку відповідача укладений між ТОВ «Ферко»(м.Київ, Комісіонер) та ВАТ «Криворізький хлібокомбінат №1»(м.Кривий Ріг, Комітент) укладено договір комісії від 22.07.2005 № К-07-03, згідно якого Комітент доручає, а Комісіонер приймає зобов'язання здійснити експорт ячменя фуражного, українського походження, у кількості 2150 т по ціні 124 дол. США, згідно специфікації №1, по суті є договором купівлі-продажу. Оскільки згідно обігової відомості за період з 01.07.2005 по 31.07.2005 вищевказаний товар обліковується в бухгалтерському обліку позивача на рахунку 281 «Товари в оптовій торгівлі»у кількісному та вартісному виразі, а саме: станом на 31.07.2005 по Дт. рахунку 281 рахується 2150 т ячменя фуражного на суму 1333000 грн., окремий облік товарів, які передаються на комісію, не ведеться, крім того, що під час перевірки не були надані звіти Комісіонера, а також що не підтверджено наявність вищевказаного товару ні на власних складах позивача, ні на орендованих складських приміщеннях, як відсутні і угоди відповідального зберігання.

Вищезазначені обставин зумовили порушення позивачем п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з не включено до складу податкових зобов'язань суми ПДВ у розмірі 269266 грн. за липень 2005 року від поставки товару ТОВ «Ферко»за договором комісії від 22.07.2005 № К-07-03.

При проведенні позивачем господарської операції згідно договору купівлі-продажу від 19.07.2005 № 07-03, який укладено з ТОВ «Вторметекспорт»(м.Київ, Продавець) на поставку товару (ячмінь фуражний) у кількості 150 т на суму 1333300 грн., ПДВ - 266600 грн., всього - 1599900 грн., за висновками акта перевірки порушено пп.5.3.9 ,5.3, п.5.9, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке не призвело до завищення скоригованих валових витрат за III та IV квартали 2005 року, однак спричинило неправомірне віднесення до складу податкового кредиту у липні 2005 року ПДВ у сумі 266600 грн. за відсутності доказів фізичного пересування товару.

На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0003362301/0 від 10.08.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 504750 грн., у т.ч. 336500 грн. - основний платіж, 168250 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення №0003372301/0 від 10.08.2006 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додатну вартість у розмірі 803799 грн., у т.ч. 535866 грн. - основний платіж, 267933 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, 31.08.2006 винесені податкові повідомлення-рішення №0003362301/1 та №0003372301/1, якими доведені нові граничні строки сплати податкових зобов’язань.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.07.2005 між ТОВ «Ферко»(Комісіонер) та ВАТ «Криворізький хлібокомбінат № 1»(Комітент) укладений договір комісії № К-07-03.

За умовами договору Комітент доручає, а Комісіонер приймає зобов'язання здійснити експорт ячменя фуражного, українського походження. Комісіонер самостійно від свого імені укладає експортний договір купівлі-продажу, здійснює транспортування товару тощо. По виконанню своїх зобов'язань у повному обсязі Комісіонер зобов'язується надати Комітенту акт-звіт (п.2.7 договору).

В додатку № 1 до договору (специфікація № 1) визначені назва, ціна, кількість, якість товару, розрахунок суми комісійної винагороди.

Передача товару Комітентом Комісіонеру здійснена відповідно до акта приймання-передачі №1 від 26.07.2006.

Згідно ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому не відбувається перехід права власності на майно, що передається комітентом комісіонеру для виконання останнім умов договору комісії.

Згідно ч.3 ст.1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

П.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що здійснення сторонами даної господарської операції підтверджується виписками з банку про отримання коштів за договором комісії, платіжним дорученням №4348 від 16.10.2006 про здійснення оплати за договором комісії, актом–звітом про виконання робіт за договором комісії.

Таким чином, за не підтвердження переходу права власності на комісійний товар від позивача до ТОВ «Ферко», висновки податкового органу про визначення даної операції як операції з продажу товару та у зв’язку з цим визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток, є безпідставними.

Щодо посилань відповідача на відсутність доказів зберігання ячменя фуражного, то судами встановлено що позивачем зазначений товар придбаний за договором купівлі-продажу від 19.07.2005 № 07-03, фактично отриманий на підставі акта прийому-передачі від 26.07.2006 і того ж дня переданий на комісію ТОВ «Ферко», на якого, в силу ст.1021 ЦК України, покладено обов’язок по збереженню майна комітента.

Правильною є і оцінка судами попередніх інстанцій доводів відповідача щодо того, що укладений між позивачем та ТОВ «Вторметекспорт» договір купівлі-продажу від 19.07.2005 №07-03 не містить правила Інкотермс, а товар, що є предметом договору не значиться у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97, та зазначено про відсутність у сторін договору купівлі-продажу обов’язку виконання вимог ст.262 ГК України, що визначає умови договорів поставки. Крім того, відсутність товару «ячмінь фуражний», який є предметом договору купівлі-продажу, у Державному класифікаторі продукції та послуг ДК 016-97, який до того ж не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, не впливає на показники фінансової та податкової звітності позивача, за підтвердження факту здійснення цієї господарської операції відповідними документами.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 266600 грн. на підставі виданої ТОВ «Вторметекспорт»податкової накладної №377 від 26.07.2005 за правом першої події є правомірним. Посилання в касаційній скарзі на наявність на час перевірки у позивача кредиторської заборгованості в сумі 1599600,00 грн. не впливає на формування ним податкового кредиту.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.02.2007 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко