Ухвала суду № 8300585, 24.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-8882/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Андрюхіній І.М.

За участю представників сторін:

позивача: Харченка В.Є.

відповідача: не з’явився.

третьої особи: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 16.10.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007

у справі № 5/274/06-АП

за позовом Державного підприємства «Бердянський морський торгівельний порт

до Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області в особі Бердянського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.10.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007, позовні вимоги ДП «Бердянський морський торгівельний порт»задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської МДПІ Запорізької області від 03.11.2005 №0002112310/0 та №0002102310/0, від 23.01.2006 №0002112310/1 та №0002102310/1, від 11.04.2006 №0002112310/2 та №0002102310/2, від 03.07.2006 №0002112310/3 та №0002102310/3.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та про прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення –без змін.

Відповідач та третя особа представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт від 21.09.2005 № 203/23-221/01125761.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.5.1 ст. 5, пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв’язку з несвоєчасною сплатою податку на прибуток за 2003 рік.

На підставі акта перевірки від 21.09.2005 № 203/23-221/01125761, та з врахуванням наслідків апеляційного узгодження податкового зобов'язання, в порядку, визначеному п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 03.11.2005 №№0002112310/0 та 0002102310/0; від 23.01.2006 №№0002112310/1 та 0002102310/1; від 11.04.2006 №№0002112310/2 та 0002102310/2; від 03.07.2006 №№0002112310/3 та 0002102310/3, згідно яких, на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 241334,50 грн., та за затримку на 38 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 533758,45 грн., позивачу визначено штрафні санкції у розмірах 10 % - 24133,45 грн. та 20 % - 106751,69 грн. відповідно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за І півріччя 2003 року податкові зобов'язання позивача склали 363500,00 грн., з яких 353400,00 грн. були погашені проведеним заліком в рахунок відшкодування податку на додану вартість із затримкою, при терміну сплати 20.08.2003, а 10100,00 грн. погашені з рахунку позивача у складі перерахованих ним сум.

За підсумками 9 місяців 2003 року позивачем було задекларовано податок на прибуток в розмірі 948000,00 грн., авансовий внесок за дивіденди 70300,00 грн. термін подачі декларації - 10.11.2003, термін сплати за нею - 20.11.2003, та повідомлено відповідача про готовність погасити зазначене податкове зобов'язання шляхом відшкодування податку на додану вартість в рахунок сплати інших податків.

Заявою від 11.11.2003 №4/241 позивач звернувся до відповідача про проведення заліку відшкодування ПДВ в рахунок платежів задекларованої суми податку на прибуток у сумі 418300,00 грн.

18.11.2003 платіжними дорученнями №5070 від 19.11.2003 та №5075 позивач перерахував 600000,00 грн., відповідно, 320000,00 грн. та 280000,00 грн.

Залишок суми податкових зобов'язань у розмірі 418300,00 грн. погашено відповідачем шляхом проведення заліку 24.12.2003.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що нарахування відповідачем штрафних санкцій здійснено виключно на суми заліків, проведених ним понад строки, встановлені законом для здійснення сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997 №209/72, у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 №200/86, про зміну напрямку відшкодування - не на рахунок платника, а на погашення існуючого податкового боргу, платник податку має право звернутися до податкового органу із відповідною заявою.

Факт проведення Бердянською МДПІ Запорізької області заліків з зарахування сум експортного відшкодування в рахунок погашення податкової заборгованості з інших податків свідчить про погодження органу податкової служби з таким видом погашення заборгованості з інших податків, передбаченим п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, планова документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства проведена за період з 01.07.2004 по 30.06.2005, у той час як нарахування відповідачем за спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій здійснено за 2003 рік, тобто поза межами періоду, що перевірявся, що суперечить Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 за №925/11205, та є самостійною і достатньою підставою для висновку про їх протиправність.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційну скаргу Бердянської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 16.10.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 16.03.2007 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

О.А.Сергейчук

О.І.Степашко