Постанова № 8299578, 11.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-5516/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Ланченко Л.В.

                                                  Нечитайла О.М.

                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

при секретарі: Окунському А.Р.

за участю представників:

позивача: Шух О.І.

відповідача: не явка

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року

у справі № 7/268-2006

за позовом                               Виробничо-комерційного підприємства «Кристал»

до                                         Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції                                                   Закарпатської області

про                    скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

          У липні 2006 року Виробничо-комерційне підприємство «Кристал»звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240 від 17.07.2006 року.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до статті 20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 відсотків від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток. Враховуючи те, що на ВКП «Кристал»працювало одинадцять учасників бойових дій та два інваліди війни, що становить 69 відсотків від середньоспискової чисельності працюючих, то визначення підприємству податкового зобов’язання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним.

          Постановою Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

          Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Мукачівська об’єднана державна податкова інспекція Закарпатської області оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

          Позивач в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував.

          Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з’явились.

Справу розглянуто відповідно до приписів частини 4 статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2006 року, за результатами якої складено Акт № 537 від 12.06.2006 року (далі –Акт перевірки).

За даними Акта перевірки встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР), що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 52341,00 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001792340/0/2782/23-01/13587840/15240 від 17.07.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 77065,80 грн., в тому числі 52341,00 грн. основного платежу та 24724,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції про безпідставність визначення підприємству податкового зобов’язання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій, оскільки Виробничо-комерційне підприємство «Кристал»звільнено від сплати вказаного виду податку на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(далі – Закон України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ) підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, звільняються від сплати податку на прибуток. Проте, цей Закон не є спеціальним законом з питань оподаткування. Він лише визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

У статті 14 Закону України від 25.06.1991року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування»зазначено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) належить, зокрема, податок на прибуток підприємств у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону встановлення та скасування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування (частина 1). Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування (частина третя).

Спеціальним законом з питань оподаткування підприємств податком на прибуток є Закон України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскільки даним Законом не були встановлені пільги зі сплати такого податку підприємствами, на яких не менше ніж 60 процентів від середньоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни, то Закон України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ не є чинним у частині, що суперечить зазначеному спеціальному закону.

Отже, оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне на підставі статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області задовольнити.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 18.08.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2006 року в даній справі скасувати.

Прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий(підпис)Конюшко К.В.

Судді (підпис)Ланченко Л.В.

(підпис)Нечитайло О.М.

(підпис)Пилипчук Н.Г.

(підпис)Степашко О.І.