Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2010 р. м. Київ К-9542/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2006 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року
у справі № 11/764/06-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб»
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя
про скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2006 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 12 вересня 2006 року № 0001442302/0 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року скасовано рішення суду першої інстанції частково. Резолютивну частину постанови господарського суду Запорізької області від 26 грудня 2006 року викладено в наступній редакції: адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0001442302/0 від 12.09.06 р. в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн., в решті позову відмовити.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя оскаржила його в касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанцій порушив норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим просив його скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001442302/0 від 12 вересня 2006 року в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2003 року по 22 серпня 2006 року, за результатами якої складено Акт № 100/23-2/32692125 від 30 серпня 2006 року (далі - Акт).
Перевіркою виявлено порушення, зокрема приписів статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки та збори»(далі –Декрет Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20 травня 1993 року) та приписів підпунктів 2.2, 2.3 та 2.5 пункту 2 Положення «Про комунальний податок», затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 126 від 05 червня 2002 року, а саме встановлено заниження суми комунального податку на суму 13,6 і неподання розрахунку комунального податку за серпень 2006 року.
На підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення №0001442302/0 від 12 вересня 2006 року, яким визначено позивачу податкове зобов’язання в сумі 353 грн. 60 коп., в т.ч. 13 грн. 60 коп. –основного платежу та 340 грн. –штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до приписів статті 9 Закону України № 1251-XII від 25 червня 1991 року «Про систему оподаткування»(далі –Закон України № 1251-XII від 25 червня 1991 року) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно з приписами частини третьої статті 15 Закону України № 1251-XII від 25 червня 1991 року місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому податки і збори (обов'язкові платежі), зазначені у пункті 2 частини першої і пунктах 2 - 4, 13 та 14 частини другої цієї статті, є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.
Приписами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 січня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки для комунального податку встановлено базовий період –календарний місяць, то граничним строком сплати даного податку за серпень 2006 року було 20 вересня 2006 року.
А відтак, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що, подавши розрахунок комунального податку 12 вересня 2006 року, позивач виконав приписи норм чинного законодавства в частині виконання обов’язку сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Отже, податковим органом неправомірно нараховано позивачу суму штрафних санкцій у розмірі 170 грн. за порушення строків сплати податкового зобов’язання з комунального податку.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, а оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для його зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя відхилити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.
Головуючий(підпис)Конюшко К.В.
Судді (підпис)Ланченко Л.В.
(підпис)Нечитайло О.М.
(підпис)Пилипчук Н.Г.
(підпис)Степашко О.І.
Судове рішення № 8299586, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 11/764/06-ап. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: