Ухвала суду № 82991982, 09.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 липня 2019 року Справа №160/4382/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді за участі секретаря судового засідання за участі: позивача представника позивача представника відповідача Сліпець Н.Є. Клочек Д.Я . ОСОБА_3 Прокопенко А.В . Власенко О.В.

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі заяву представника Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради - Власенко О.В. про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Профспілковий комітет Дніпровської міської ради, про визнання дій та рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Профспілковий комітет Дніпровської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради № 16к від 11 квітня 2019 року про звільнення ОСОБА_3 з посади головного спеціаліста відділу міського електротранспорту управління транспортної інфраструктури транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради;

- поновити ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста відділу міського електротранспорту управління транспортної інфраструктури транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради;

- стягнути з Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40506227) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 11.04.2019 р., внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_3 з посади головного спеціаліста відділу міського електротранспорту управління транспортної інфраструктури транспорту департаменту;

- стягнути з Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40506227) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсацію у грошовій формі за заподіяну ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.;

- стягнути з Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40506227) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 18 500,00 грн. в рахунок стягнення суми витрати на правову (правничу) допомогу;

- стягнути з Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ: 40506227) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 3073,60 грн. в рахунок стягнення суми судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2019 року о 14:40 год. (а.с. 2-3).

11.06.2019 року представником відповідача заявлено заяву, в якій останній просив залишити адміністративний позов ОСОБА_3 до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, Профспілковий комітет Дніпровської міської ради про визнання дій та рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та зобов`язання вчинити певні дії без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначив, що позивач, зазначаючи, що з оскаржуваним наказом від 11.04.2019 року ознайомилась лише 02.05.2019 року, вводить суд в оману, оскільки в день прийняття наказу була присутня на робочому місці та в своєму робочому кабінеті була ознайомлена з останнім, однак відмовилась від підпису про ознайомлення, про що складено акт від 11.04.2019 року про ознайомлення з наказом, відмову від отримання та відмову від підпису. Отже, позивач дізналась про (нібито) порушення своїх прав, свобод чи інтересів відповідачем саме 11.04.2019 року, коли її було ознайомлено з наказом про звільнення, копію якого вона відмовилась отримувати, а не 02.05.2019 року, коли прийшовши до департаменту і вимагаючи надати копію наказу про своє звільнення, потайки зазначила на зворотному боці цю дату, оперуючи в подальшому викривленою датою для звернення з адміністративним позовом до суду. Таким чином, на момент звернення до суду - 14.05.2019 року, місячний строк позивачем пропущено, однак заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду нею подано не було.

У підготовчому засіданні представник відповідача заяву про залишення позову без розгляду підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Позивач та її представник проти задоволення заяви заперечували, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, оскільки з наказом про звільнення позивача було ознайомлено саме 02.05.2019 року, що підтверджується відповідним записом на зворотному його боці, на підставі викладеного просили суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник третьої особи у підготовче засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини не явки суд не повідомили.

Розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Із аналізу вказаних норм ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що початком обчислення строку звернення до суду із адміністративним позовом вважається день, коли особа дізналася про порушення своїх прав.

Тобто, процесуальний закон обмежує право звернення до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

Як вбачається з обставин справи, спір між сторонами виник щодо оскарження наказу від 11.04.2019 року, яким ОСОБА_3 звільнено із публічної служби, а, отже, позивач мала звернутись до адміністративного суду у місячний строк з дня, коли дізналася або повинна була дізнатись про порушення свого права, а саме з дня, коли позивач ознайомилась із оскаржуваним наказом.

Наявні у справі докази підтверджують, що з наказом № від 11.04.2019 року про звільнення ОСОБА_3 ознайомилась саме 02.05.2019 року, про що свідчить її особистий підпис.

Таким чином, позивач дізналась про своє звільнення та, відповідно, про своє порушене право саме 02.05.2019 року.

Згідно матеріалів справи до адміністративного суду позивач звернулась 14.05.2019 року (згідно вхідного штемпелю суду на позовній заяві), тобто в межах місячного строку від моменту, коли дізналася про порушення свого права, встановленого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Докази, які надані представником відповідача в підтвердження того, що позивач була ознайомлена з наказом про звільнення у день його прийняття, такі як акт від 11.04.2019 року про ознайомлення з наказом, відмову від отримання та відмову від підпису, є суперечливим, порівняно з самим наказом, який містить відмітку позивача про ознайомлення з ним саме 02.05.2019 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущений місячний строк звернення до адміністративного суду, що було встановлено і під час відкриття провадження у справі та відображено в ухвалі суду від 17.05.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, з підстав, визначених ч. 3 та 4 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, а також те, що позивач звернулась до суду з адміністративним позовом у визначений ст. 122 КАС України місячний строк, суд не знайшов правових підстав для визнання пропущеним строку звернення до суду з адміністративним позовом та залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради - Власенко О.В. про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Профспілковий комітет Дніпровської міської ради, про визнання дій та рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 12 липня 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець