Ухвала суду № 8298142, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2010 р.                                                                       К-24312/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області

на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року

у справі № А-12/58

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін»

до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Серін»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області(далі –відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 18 грудня 2006 року № 00014032301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 24836,00 грн.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 18 грудня 2006 року № 00014032301/0. В частині визнання нечинним податкового повідомлення –рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області від 18 грудня 2006 року № 00014032301/0 в сумі 2523,82 грн. в позові відмовлено. Стягнуто з Держаного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін»3,40 грн. судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Серін», посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу щодо прийняття оскаржуваного рішення, просить залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року –без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

08 грудня 2006 року Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області провела виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Серін»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства за вересень місяць 2006 року, за результатами якої було складено акт № 657/23-32472639.

В акті перевірки було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Серін»підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мало вираз у завищенні суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в вересні 2006 року на 24836,00 грн., оскільки сума податку на додану вартість, фактично оплачена постачальникам товарів (робіт та послуг) за серпень 2006 року складає 346933,00 грн., а не 371769,00 грн., як зазначено платником податку.

18 грудня 2006 року Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 00014032301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 24836,00 грн. на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, в зв’язку з чим попереднім податковим періодом для вересня 2006 року є всі податкові періоди, що йому передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на 22312,18 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період»слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, визначальним для бюджетного відшкодування є фактична сплата отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Закон України «Про податок на додану вартість»не обмежує бюджетне відшкодування сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду.

Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення відповідачем позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24836,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 12 червня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

           ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ Т.М. Шипуліна