Ухвала суду № 8297657, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-23622/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Конюшка К.В.

                                                                      Карася О.В.

                                                                      Мироненка О.В.

                                                                      Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 14.09.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007

у справі №28/89а

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт»

до          Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про          визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаснафтопродукт»(далі по тексту –позивач, ТОВ «Донбаснафтопродукт») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом (з уточненням позовних вимог) до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2006 №0000252340/1 в частині визначення зобов’язання по податку на додану вартість на суму 13063,50 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.03.2006 № 0000242340/1 в частині визначення зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 50835,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Господарського суду Донецької області від 14.09.2007, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007, позовні вимоги задоволено повністю.

В касаційній скарзі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, просить скасувати постанову Господарського суду Донецької області від 14.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2006 по 30.06.2003, про що складено акт перевірки від 07.02.2006 № 1-23-3/24811068.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пунктів 7.2.1 пункту 7.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 та пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 21.03.2006 № 0000242340/1, яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 50835,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та №0000252340/1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 13278,00 (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у травні 2001року між ТОВ «Аль-Ямі Інтернешнл»(продавець) та позивачем (покупець) було укладено генеральний договір купівлі-продажу нафтопродуктів, за яким продавець зобов'язаний був продати нафтопродукти покупцю, а ТОВ «Донбаснафтопродукт»прийняти товари і своєчасно сплатити.

У жовтні 2001 року між ТОВ «Аль-Ямі Інтернешнл»(комітент) та ТОВ «Донбаснафтопродукт»(комісіонер) укладено договір комісії, за яким позивач зобов'язаний за доручення комітент за винагороду вчинити від свого імені в інтересах ТОВ «Аль-Ямі Інтернешнл»та за його рахунок реалізацію нафтопродуктів.

На виконання договору купівлі-продажу позивачем було перераховано продавцю кошти у сумі 1269589,77 грн. (з урахування податку на додану вартість) та отримано нафтопродуктів на суму 539269,96 грн., що підтверджено відповідними податковими накладними.

Листом позивача до продавця було запропоновано суму раніше зробленої передплати у розмірі 95485,45 грн. (з урахування податку на додану вартість) по договору купівлі-продажу врахувати як оплату по договору комісії. Враховуючи переадресацію платежу, сума оплати по генеральному договору склала 1174104,32 грн. (з урахування податку на додану вартість). На отримане паливо видані податкові накладні та виписані розрахунки коригувань до раніше виданих податкових накладних по передплаті, які були відображені в книзі придбаних товарів. Усього коригувань на зменшення податкового кредиту проведено на суму 340364,46 грн. (з урахування податку на додану вартість).

Сума податку на додану вартість по ТОВ «Аль-Ямі Інтернешнл»у розмірі 195684,50 грн., з урахуванням коригувань на зменшення в сумі 56727,41 грн., була відображена в книзі придбаних товарів за травень 2003 року, та у загальній сумі з іншими податковими накладними по інших постачальникам відображена в декларації по податку на додану вартість за травень 2003 року у складі податкового кредиту на суму 967742,00 грн.

За результатами судово-економічної експертизи встановлено, що податковий кредит з податку на додану вартість, за травень та червень 2003 року, позивачем сформований у результаті проведення господарських операцій та документально підтверджений. Доводів та доказів в спростування експертного висновку відповідачем не наведено.

Преамбулою Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що цей Закон зокрема визначає порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість визначено статтею 7 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, що висновок відповідача зроблений, виходячи тільки з аналізу даних бухгалтерських рахунків, які посвідчують перерахування коштів, без дослідження другої частини виконання господарських зобов'язань, а саме отримання нафтопродуктів. З аналізу прийнятих до обліку податкових накладних вбачається, що вони складені по відвантаженню нафтопродуктів, а не по факту отримання попередньої оплати. Крім того, експертними дослідженнями всі господарські операції досліджені повно з визначенням всіх первинних документів, строків їх проведення та відображення в податковому та бухгалтерському обліку. В свою чергу, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не доведено правомірність визначення податкового зобов'язання та зменшення бюджетного відшкодування за спірні (звітні) податкові періоди.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Донецької області від 14.09.2007 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 14.09.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)О.В. Карась (підпис)О.В. Мироненко (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                            І.Ю. Гончарук