Ухвала суду № 8297654, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2010 р. м. КиївК-14733/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівКонюшка К.В.

Карася О.В.

Мироненко О.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2007

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007

у справі №2-4/1612-2006А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Стронг-Юніон”

доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стронг-Юніон»(далі по тексту позивач, ТОВ «Стронг-Юніон») звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі по текстувідповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 26.09.2005 № 0013782301/0, № 0013792301/0, №0008641701/0.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2007, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007, позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково нечинними податкові повідомлення-рішення від 26.09.2005 №0013792301/0 у частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 76748,10 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), № 0013782301/0 у частині донарахування 70843,50 грн податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), № 0008641701/0 у частині донарахування 110516,25 грн. податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог валютного та податкового законодавства за період з 04.10.2004 по 30.06.2005, про що складено акт перевірки від 23.09.2005 № 852/23-8/33186961.

Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 59037,00 грн. за IV квартал 2004 року та за І-ІІ квартали 2005 року на 5180,00, усього на суму 64217 грн.

Також порушено вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано суму у розмірі 93,00 грн. податку на додану вартість за травень 2005 року, а також суму 47229,00 грн. за жовтень-листопад 2004 року.

Встановлено порушення пункту 3.4 статті 3, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 37062,88 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 26.09.2005 № 0013792301/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток підприємства у розмірі 82741,00 (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), № 0013782301/0, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 70983,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) та № 0008641701/0 яким визначено суму податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 11188,64 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій).

Також, відповідачем зазначено, що ТОВ «Стронг-Юніон»не мав право віднести до валових витрат витрати, пов'язані із придбанням сільськогосподарської продукції у ПП ОСОБА_1. та ПП ОСОБА_2., а також податкового кредиту - податок на додану вартість, сплачений зазначеними підприємцями за придбання у них сільськогосподарської продукції у зв'язку з тим, що рішеннями Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2005 визнані недійсними свідоцтва про державну реєстрацію приватних підприємців та їх свідоцтва платників податку на додану вартість.

Також ДПІ у м. Сімферополі зазначено, що з суми сплаченій зазначеним приватним підприємцям, позивач повинен був утримати прибутковий прибуток з доходів громадян.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.10.2004 позивачем укладено з ПП ОСОБА_1. контракт, за яким приватний підприємець зобов'язаний продати 200 тонн сорго, а позивач прийняти товари та сплатити за нього кошти. Здійснення контракту підтверджено видатковою накладною на суму 90000,00 грн. та податковою накладною на зазначену суму. Товар отримано ТОВ «Стронг-Юніон»та сплачено вказану суму, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Також позивачем укладено угоду з ПП ОСОБА_2., відповідно до якої приватним підприємцем продано 425 тонн сорго, що підтверджується видатковою накладною та податковою накладною на суму 193375,00 грн, з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, встановлено, що рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2005, якими були визнані недійсними свідоцтва про державну реєстрацію приватних підприємців та їх свідоцтва платників податку на додану вартість приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дати реєстрації, були скасовані ухвалами Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2006 та 01.11.2006, які набрали законної сили.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ТОВ «Стронг-Юніон»мав право на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 15000,00 грн. та 32229,00 грн., оскільки вони сплачені у складі ціни товару на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від платників податку на додану вартість ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_1. А також, що норми підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не застосовуються для оподаткування доходів суб'єктів підприємництва, отриманих від такої діяльності.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2007 та ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.02.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.06.2007залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)О.В. Карась (підпис)О.В. Мироненко (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук