Ухвала суду № 8295363, 17.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-13038/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Голубєвої Г.К.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007

у справі 6/368

за позовом Кіровоградського районного споживчого товариства

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000492320/0 від 16.12.2005 в частині визначення ГВП «Степ»суми податкового зобов’язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 8199,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4099,50 грн., а всього в сумі 12298,50 грн. та №00000502320/0 від 16.12.2005 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 5846,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2923,30 грн., а всього в сумі 8769,90 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення –без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства госпрозрахунковим відособленим підрозділом «Степ»Кіровоградського РСТ за період з 01.01.2002 по 01.04.2005, за результатами якої складено акт №9/23-2/23904796 від 01.06.2005.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв’язку з заниженням валових доходів за другий квартал 2003 року на 1100,00 грн., а також порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону та пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з включенням до складу валових витрат та податкового кредиту за перший-третій квартали 2002 року та за третій квартал 2003 року витрат в сумі 28947,00 грн. та податку на додану вартість в сумі 5846,60 грн. не підтверджених відповідними розрахунковим і платіжними документами та податковими накладними.

За результатами додаткової перевірки встановлено заниження податку на прибуток за 2002-2003 роки на загальну суму 9014,10 грн., податку на додану вартість за 2002-2003 рік на 6171,08 грн.

За наслідками перевірки прийняті Кіровоградською ОДПІ податкові повідомлення-рішення були скасовані вищестоящими податковим органами внаслідок адміністративного узгодження.

Остаточно прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492320/0 від 16.12.2005, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 9014,10 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4507,05 грн., а всього на суму 13521,15 грн., та податкове повідомлення-рішення №00000502320/0 від 16.12.2005, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 6171,08 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3085,54 грн., а всього на суму 9256,62 грн.

Відповідно до пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого зобов'язання.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2002 року фактично подано 08.05.2002 року, граничний строк подання декларації 09.05.2002 року; за 2 квартал 2002 року - 25.07.2002 року, граничний строк подання декларації 09.08.2002 року; за 3 квартал 2002 року - 07.11.2002 року, граничний строк подання декларації 09.11.2002 року; з податку на додану вартість за 1 квартал 2002 року фактично подано 12.05.2002 року, граничний строк подання декларації 09.05.2002 року; за 2 квартал 2002 року - 05.08.2002 року, граничний строк подання декларації 09.08.2002 року; за 3 квартал 2002 року - 10.11.2002 року, граничний строк подання декларації 09.11.2002 року, дійшли вірного висновку, що відповідач мав право визначити ГВП «Степ»суму податкових зобов'язань по податку на прибуток та по податку на додану вартість враховуючи граничний строк подання податкових декларацій за 1 квартал 2002 року не пізніше 09.05.2005 року, за 2 квартал 2002 року не пізніше 09.08.2005 року, за 3 квартал 2002 року не пізніше 09.11.2005 року, у зв’язку з чим донарахування податкових зобов’язань податковим повідомленням-рішенням № 0000492320/0 від 16.02.2005 року по податку на прибуток за основним платежем в сумі 8199,00 грн. (1 квартал 2002 року - 3465,00 грн., 2 квартал 2002 року - 3531,00 грн., 3 квартал 2002 року - 1203,00 грн.) та податковим повідомленням-рішенням № 00000502320/0 від 16.02.2005 року по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 5846,60 грн. (1 квартал 2002 року - 2405,00 грн., 2 квартал 2002 року - 2506,80 грн., 3 квартал 2002 року - 934,80 грн.) здійснено поза межами встановлених пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строків.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятого судами попередніх інстанцій рішення, пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пов’язує початок перебігу строку протягом якого податковий орган самостійно має право визначити суму податкових зобов'язань платника податків саме з останнім днем граничного строку подання податкової декларації, і не передбачає його обчислення до дати подання заяви про ліквідацію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду Кіровоградської області від 12.02.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 - без змін.

          Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Г.К.Голубєва

Н.Г.Пилипчук           О.А.Сергейчук

О.І.Степашко

Суддя Л.В. Ланченко