Вирок № 82945530, 11.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14395/19

Провадження № 1-кп/520/788/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019 року м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді Борщова І.О., який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання Гораш А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду кримінальне провадження №12019161480001269 від 03.06.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Одеси, громадянин України, українець, з середньою освітою, повар за наймом, у т.ч. на кораблях далекого плавання, не одружений, раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 Волобоєва А.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чекаленка В.Л.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 03.06.2019 приблизно о 14:00 год. перебуваючи біля будинку № 64-Б на вул.Академіка Корольова в м.Одеса, проводив час разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з яким у них виник умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна з метою покращити своє матеріальне становище за рахунок чужого майна. Визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить потерпілому ОСОБА_2 , який йшов по вулиці та розмовляв по телефону, а саме: мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 4А» сірого кольору, вартістю 2400 грн., в чохлі чорного кольору вартістю 100 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_1 , що не представляє для потерпілого матеріальної цінності, маючи корисний умисел, з метою особистої наживи, бажаючи відкрито заволодіти названим майном потерпілого, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 з лівого боку обхвативши його за шию правою рукою та лівою рукою відкрито, шляхом ривку, намагався викрасти вищевказаний мобільний телефон, який був в руках у останнього. В цей час невстановлена досудовим розслідуванням особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, зупинилась перед потерпілим ОСОБА_2 , тим самим загородивши йому подальший прохід та висловлював вимогу щодо передачі їм мобільного телефону. Проте з причин, що не залежали від їх волі, вони не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки потерпілий ОСОБА_2 чинив опір та свій мобільний телефон не віддавав, кликав на допомогу та почав втікати. ОСОБА_1 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, злякавшись, що будуть затримані, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Наведені навмисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Повторно, ОСОБА_1 03.06.2019 приблизно о 14:30 год. перебуваючи біля будинку №10-Б на вул. Ільфа і Петрова в м. Одеса, у нього виник умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Визначивши об`єктом свого злочинного посягання майно, що належить неповнолітній потерпілій ОСОБА_3 , маючи корисний умисел, з метою особистої наживи, бажаючи відкрито заволодіти майном потерпілої, ОСОБА_1 підбіг до потерпілої та відкрито, шляхом ривку з задньої кишені штанів викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 4А» золотистого кольору, вартістю 3000 грн., в чохлі чорного кольору вартістю 200 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_2 , що не представляє для потерпілої матеріальної цінності, спричинивши потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 3200 грн. Після цього ОСОБА_1 з місця злочину зник, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Наведені навмисні дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся і показав, що 03.06.2019 приблизно о 14:00 год. він разом з малознайомим йому чоловіком на імя ОСОБА_4 він відпочивав біля будинку № 64-Б на вул.Академіка Корольова в м.Одеса. Вони вдвох вирішили викрасти чиєсь майно, щоб продати, а виручені кошти витратити на власні потереби. В цей момент вони побачили чоловіка, як потім йому стало відомо - ОСОБА_2 , який йшов по вулиці та розмовляв по телефону. Він, ОСОБА_1 підійшов до потерпілого ОСОБА_2 з лівого боку, обхвативши його за шию правою рукою та лівою рукою, шляхом ривку, намагався викрасти мобільний телефон, який був в руках у останнього. В цей час ОСОБА_4 , з яким він домовився пограбувати потерпілого, зупинився перед потерпілим ОСОБА_2 , тим самим загородивши йому подальший прохід та вимагав від потерпілого передачі їм мобільний телефон. Потерпілий ОСОБА_2 чинив опір та свій мобільний телефон не віддавав, ста кликати на допомогу, вирвався та почав втікати. Вони, побоюючись, що їх спіймають, також почали тікати та розбіглися в різні сторони.

Дали обвинувачений показав, що того ж дня, тобто 03.06.2019, приблизно о 14:30 год., він, знаходячись біля будинку №10-Б на вул. Ільфа і Петрова в м. Одеса, побачив дівчину, як потім йому стало відомо - ОСОБА_3 , у які був телефон, який він вирішив вкрасти, бо треба було гасити кредит. Він підбіг до потерпілої ззаду та шляхом ривку з задньої кишені штанів викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 4А» золотистого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС». Він став тікати з викраденим майном і чув, як дівчина бігла за ним і кликала на допомогу. Він від неї відірвався але через деякий час його затримали і він повернув викрадений телефон.

В завершення обвинувачений повідомив, що він не оспорює встановлену слідством приналежність та вартість викраденого ним майна.

Вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, крім його показань та визнання вини, також підтверджується наступними доказами:

- протоколом слідчого експерименту, згідно якого обвинувачений детально відтворив обставини вчинених ним злочинів, відомості про які повністю відповідають показанням обвинуваченого;

- протоколами прийняття заяв від потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколами пред`явлення осіб для впізнання, згідно яких потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , кожний окремо, впізнали серед пред`явлених осіб для впізнання ОСОБА_1 , як особу, яка намагалася викрасти і викрала мобільні телефони;

- протоколоми огляду предметів, згідно яких слідчий оглянув мобільні телефони, належні потерпілим;

- протоколами огляду місць події, якими оглянуті ділянки місцевості, на яких були вчинені злочини;

- звітом про незалежну оцінку майна, викраденого у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , вартість якого складає 2500 грн. і 3200 грн. відповідно.

- витягами з ЄРДР про реєстрацію кримінальних правопорушень.

Судом згідно ч.3 ст.349 КПК України на підставі відсутності заперечень з боку учасників судового провадження було визнано недоцільним дослідження інших доказів, що є у справі, відносно фактичних обставин незакінченого замаху ОСОБА_1 на відкрите викрадення майна (грабіж) потерпілого ОСОБА_2 , вчинений за попередньою змовою групою осіб, та відкритого викрадення ОСОБА_1 майна (грабіж) потерпілої ОСОБА_3 , вчинений повторно, які правильно розуміються учасниками судового розгляду і ніким не оспорюються.

Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчинені інкримінованих злочинів доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставинами, які пом`якшують покарання, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, фактичне повернення майна потерпілим, які не мають до обвинуваченого жодних претензій і просять суворо не карати обвинуваченого. Суд також враховує інші відомості про обвинуваченого: образ його життя, негативну оцінку вчиненого ним, зайняття суспільно-корисною працею.

Наведені дані про особу винного в їх сукупності з урахуванням наявності у ОСОБА_1 реєстрації і постійного місця проживання, соціальних зв`язків, характеру, тривалості і обставин вчинених злочинів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не являється суспільно небезпечною особою, яка потребує обов`язкової ізоляції від суспільства, а тому його виправлення можливе в рамках звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, на підставі яких призначити йому покарання у виді позбавлення волі:

за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 - на строк 4 роки,

за ч.2 ст.186 - на строк 4 роки 6 місяців.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк перебування його під вартою в цій справі в період з 03.06.2019 по 11.07.2019.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 змінити на особисте зобов`язання, звільнивши ОСОБА_1 з під варти в залі суду.

На строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого обов`язки: не відлучатися із міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або роботи.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання і покладені обов`язки втрачають дію після набрання вироком законної сили.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:

- мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 4А» сірого кольору, вартістю 2400 грн., в чохлі чорного кольору вартістю 100 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку, вважати повернутим за належністю потерпілому ОСОБА_2

- мобільний телефон «Хіаоmі Rеdmі 4А» золотистого кольору, вартістю 3000 грн., в чохлі чорного кольору вартістю 200 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку «МТС» № НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 під розписку, вважати повернутим за належністю потерпілій ОСОБА_3 .

На вирок учасниками кримінального провадження може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Борщов І. О.