Рішення № 82942323, 10.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1371/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення № UA204000/2019/000233/2 від 05.02.2019 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем згідно з фактурою від 23.01.2019 №5/2019 придбано транспортний засіб марки Volvo, модель - ХС 60, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 за ціною 8 880 євро. З метою митного оформлення даного транспортного засобу до Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію №UA204070/2019/002158 та передбачений Митним кодексом перелік документів.

Однак, 05.02.2019 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2019/000233/2, а саме легкового автомобіля марки Volvo, модель - ХС 60, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2400 см.куб., потужність -158 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, збільшивши митну вартість даного автомобіля з 8 930 євро до 12 100 євро, тобто на суму 100 556,37 грн.

Вважає рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.02.2019 № UA204000/2019/000233/2 протиправним, просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмову провадженні).

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2019 представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у відповідача виникли сумніви щодо дійсності рахунку та включення всіх складових до митної вартості товару.

Крім того, вказує, що володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 - 12100 євро.

Тому відповідачем здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в результаті чого встановлено наступне: МД від 09.01.2019 №UA205040/2019/919 - 12 050 EUR.

За результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Однак, позивачем не було надано витребувані документи, тому згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2019 №UA204000/2019/000233/2.

Звертає увагу суду, що в рішенні органу доходів і зборів номер і дата декларації не бралися за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, оскільки така вартість визначена на підставі інформації, згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 - 12 100 Євро, а тому при визначенні вартості КТЗ ні обсяг партії ідентичних чи подібних товарів, ні умови поставки органом доходів і зборів не враховувалися.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення транспортного засобу позивачем подано для митного оформлення митну декларацію № UA204070/2019/002158. Щодо товару легкового автомобіля марки Volvo, модель - ХС 60, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 2400 см.куб., потужність -158 kW, колісна формула - 4x4, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012 декларантом визначена митна вартість за основним методом у сумі 8 930 євро.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи: митну декларацію країни відправлення №19PL341010E0018416 від 23.01.2019, платіжний документ від 23.01.2019, рахунок-фактуру № 5/2019 від 23.01.2019.

За результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення декларантом, митницею встановлено, що дані документи містять розбіжності, зокрема: у платіжному документі від 23.01.2019, поданому до митного оформлення, наявний підпис « ОСОБА_2 », який візуально відрізняється від підпису, який міститься у Довідці про транспортні витрати від 29.10.2018; надана до митного оформлення Довідка про транспортні витрати датується 29.10.2018, в той час як фактура виставлений 23.01.2019.

Зважаючи на це, декларанту надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Однак, позивачем витребувані документи не були надані. У зв`язку з цим та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.02.2019 №UA204000/2019/000233/2. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею.

Також у рішенні вказано, що орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів - згідно форм митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 вартість імпортованого КТЗ становить 12 100 Євро.

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України. за індексом 105-2 та 106-2 -12 100,00 Євро.

Числове значення митної вартості транспортного засобу становить 12 100,00 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 383 827,15 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Відповідно до ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з ч.4 ст.54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення митного оформлення товару обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.06.2019 в справі № 804/7761/15 ( № К/9901/4756/18 ).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так у митній декларації позивачем самостійно заявлено митну вартість товару, визначену за першим методом визначення вартості товару - за ціною договору, в розмірі 8 880 Євро.

На підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу декларантом представлені наступні документи: митну декларацію країни відправлення №19PL341010E0018416 від 23.01.2019, платіжний документ від 23.01.2019, рахунок-фактуру № 5/2019 від 23.01.2019.

З аналізу наявних в матеріалах справи письмових доказів, суд погоджується з позицієб митного органу щодо наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, зокрема, платіжний документ від 23.01.2019 виписаний на ОСОБА_2 , в той час як фактура №5/2019 від 23.01.2019 та митна декларація країни відправлення №19PL341010E0018416 від 23.01.2019 оформлені на ОСОБА_1 .

Відтак, на думку суду, в митного органу обґрунтовано виникли сумніви щодо сплати позивачем коштів у розмірі 8 880 Євро за придбаний автомобіль, що, в тому числі, й слугувало підставою звернення вимоги до декларанта про надання додаткових підтверджуючих документів, зокрема, висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, декларантом на вимогу митного органу не подано жодних підтверджуючих документів, що усувають розбіжності у поданих документах та однозначно надають можливість визначити митну вартість за методом, обраним декларантом, зокрема, позивачем не надано висновку про вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Вищенаведене стало наслідком коригування відповідачем митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Під час дослідження матеріалів справи з`ясовано, що надані позивачем для митного оформлення документи, а саме: платіжний документ від 23.01.2019, фактура №5/2019 від 23.01.2019 та митна декларація країни відправлення №19PL341010E0018416 від 23.01.2019 викладені на іноземній мові, що в повній мірі не дає можливості зрозуміти їх зміст, що перешкоджає встановленню дійсних обставин справи.

При цьому, позивачем переклад на українську мову документів, що були надані для митного оформлення, ні митному органу, ні суду не надано, що в свою чергу перешкоджає встановленню дійсних обставин справи, а саме не можливо встановити дані, для визначення митної вартості імпортованого товару «легкового автомобіля марки Volvo, модель - ХС 60, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 …».

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні митний орган навів достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. А рішенню про коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу передувала процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України, як це встановлено частиною 4 статті 57 цього Кодексу, а також витребувано відомості на підтвердження митної вартості вказаного товару.

За наявності обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару у зв`язку з відсутністю у наданих декларантом документах, що дозволяють чітко ідентифікувати оцінюваний товар відомостей про об`єктивні і достовірні дані на підтвердження митої вартості імпортованого транспортного засобу за ціною договору, у відповідача були правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, однак позивач на його вимогу не надав.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, що документи, надані позивачем до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої вартості товару, а враховуючи ненадання декларантом додаткових документів на пропозицію митного органу, дії відповідача щодо коригування є цілком правомірними.

Таким, чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи, що транспортний засіб придбаний позивачем у нерезидента і позивачем не надано на законну вимогу відповідача витребуваних документів, тому суд прийшов до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством, а відтак Рівненською митницею ДФС правомірно винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA204000/2019/000233/2 від 05.02.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Рівненська митниця Державної фіскальної служби України, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 104.

Суддя Ю.Ю. Сорока