Ухвала суду № 8294007, 04.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-7703/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Кравченко О.О., Розваляєвої Т.С.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року у справі № 2-а-17360/08 за позовом прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Краматорськ” про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року прокурор м. Краматорська звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “ВК Краматорськ” , в якому просив стягнути з відповідача 8398 грн. 35 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2007 року та 409 грн. 92 коп. пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року, у задоволенні позову прокурора м. Краматорська відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

_____________________

Справа № К-7703/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій товариство з обмеженою відповідальністю “ВК Краматорськ” ЄДРПОУ 34752960 зареєстроване 10.01.2007 року виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, є юридичною особою.

Відповідно до наказів від 11 квітня 2008 року № 10-к та від 02 квітня 2007 року № 4-к до ТОВ „ВК Краматорськ" були прийняті інваліди: ОСОБА_1. - на посаду завідувача виробництвом, ОСОБА_2. - на посаду головного бухгалтера, ОСОБА_3. - на посаду завідувача відділу., згідно поданих заяв.

Згідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Положення, робочим місцем інваліда може бути звичайне робоче місце, якщо за умовами праці та з урахуванням фізичних можливостей інваліда воно може бути використано для його працевлаштування, і спеціалізоване місце інваліда, тобто робоче місце, обладнане спеціальним технічним оснащенням та приладами для праці інваліда в залежності від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювань і з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда.

Згідно п. З Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою КМУ від 03.05.1995 року № 314 робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно п. 5 Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як зазначалося раніше на початку квітня 2007 року на роботу до відповідача були працевлаштовані три інваліди, що відповідає приписам ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Крім того, відповідачем був наданий до суду договір суборенди від 01.04.2007 року № КТ-ВКК/07-2, акт передачі та приймання об'єкту суборенди від 01.04.2007, витяг з рішення Краматорської міської ради від 04.04.2007 № 141 щодо затвердження актів державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію торгівельного центру, податкову звітність, які підтверджують, що ТОВ „ВК Краматорськ" фактично розпочало господарську діяльність тільки з квітня 2007 року, а тому саме у цьому місяці розпочалося формування штату працівників відповідача.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем приписи закону щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів виконані.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в застосуванні до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення строків їх сплати та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції та судом першої інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Г. Леонтович