Ухвала суду № 82931245, 09.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4096/19

УХВАЛА

09 липня 2019 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 35405392) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, 7, код ЄДРПОУ 35405392) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року»

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 року відкрито провадження по справі.

До суду також надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року» до винесення остаточного рішення по справі за позовом ТОВ «Гранд Отель» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року видано не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а на підставі доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу №1 Лисого С.О.

Позивач зазначає, що даний наказ на адресу ТОВ «Гранд Отель» не надходив, жодних листів, наказів, повідомлень, направлень, приписів, актів та будь-яких інших документів від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на адресу ТОВ «Гранд Отель» також не надходило.

Роботи, які виконувались позивачем були реставрацією фасаду, які мали право виконуватись на підставі зареєстрованої Декларації про початок виконання будівельних робіт від 18.07.2016р. Однак, після видачі оскаржуваного Наказу дані роботи припинено, господарська діяність ТОВ «Гранд Отель» зазначає значних збитків у зв`язку з зупиненням робіт.

Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з адміністративним позовом, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість позивачу до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право щодо продовження здійснення робіт з реставрації фасаду за адресою: м.Одеса, бульвар Приморський,7 згідно належним чином зареєстрованої Декларації ТОВ «Гранд Отель» про початок виконання будівельних робіт «реставрація фасаду за адресою м.Одеса, Приморський бульвар, буд. 7».

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Виходячи з конкретних доказів, суд має встановити, чи є хоча б одна з названих обставин для вжиття заходів забезпечення позову та оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з Рекомендацією №R (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображена у практиці Європейського Суду з прав людини, яка визначає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона.

У справі “Мікалефф проти Мальти” суд визнав можливість застосування ст. 6 Конвенції до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначенні застосування ст. 6 Конвенції (справа “Меркіка та інші проти Мальти”.

У рішенні “Дорани проти Ірландії” від 31.07.2003 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, ефективний спосіб визначається судом як запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Європейський суд з прав людини від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Ним передбачено у випадках, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти завчасно та в належний спосіб (Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Magadat.com S.r.L. проти Молдови, Москаль проти Польщі). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії від 20.05.2010, Тошкуце та інші проти Румунії від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є зокрема правомірність прийняття Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наказу №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року»

Суд враховує, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року» до винесення остаточного рішення по справі за позовом ТОВ «Гранд Отель» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, у даному випадку, має метою збереження існуючого становища до закінчення розгляду справи по суті. При цьому, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений судом спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення адміністративного позову по справі №420/4096/19 є обґрунтованою та належить до задоволення шляхом зупинення дії наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року», до набрання законної сили рішення за результатом розгляду адміністративної справи №420/4096/19.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Отель» про забезпечення адміністративного позову по справі №420/4096/19 – задовольнити.

Зупинити дію наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/286ДАБК від 02.07.2019р. «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 082162001519 від 18.07.2016 року», до набрання законної сили рішенням за результатом розгляду адміністративної справи №420/4096/19.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук