Рішення № 82931241, 03.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3841/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів припису, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» до Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати п. 4 та п. 12 Припису відповідача від 15.06.2018 року № 28/13.

Ухвалами суду: від 13.08.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; від 01.10.2018 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів; від 10.12.2018 року: зупинено провадження у справі; від 18.12.2018 року: поновлено провадження у справі та зупинено провадження у справі; від 03.06.2019 року: поновлено провадження у справі; відповідно до ч. 5 ст. 223 КАС України почато розгляд справи по суті спочатку.

В судове засідання 03.06.2019 року сторони та/або їх представники не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду. (а.с.154, 155)

03.06.2019 року представником позивача до суду подано заяву, вхід. № 20028/19, про подовження розгляду справи без участі представника позивача у порядку письмового провадження. (а.с.190)

Відповідач про причини неявки його представника суд не повідомив, будь-яких заяв (клопотань) від нього до суду не надійшло.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Згідно зі змістом адміністративного позову, відповіді на відзив та додаткових пояснень щодо окремих питань справи, позивач просить задовольнити позов із зазначенням таких фактичних обставин:

- у період з 4 червня 2018 року по 15 червня 2018 року відповідачем проведено планову перевірку позивача щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. За результатами перевірки 15 червня 2018 року складено акт № 62/13 та виданий припис від 15.06.2018 р. № 28/13. Відповідно до акту перевірки та припису, відповідачем у ході перевірки було виявлено ряд порушень, у тому числі частини 5, 6 статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідно до якої викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природнього середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Також з акту вбачається, що позивач здійснює експлуатацію газових котлів Ferroli типу Pegasus 87 з метою опалення офісних приміщень у кількості 8 (вісім) одиниць (4 котли у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2 та 4 котли у будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115 ) без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин, що передбачений ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». У зв`язку з чим, приписом позивача зобов`язано: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами до 01.09.2018 року; додати до Статуту вид діяльності, як оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів до 01.08.2018 року. Позивач не згодний з п. 4 та п. 12 припису та вважає його протиправним та таким, що порушує його законні права;

- згідно з Переліком типів устаткування, для яких розроблюються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 16.08.2004 року № 317, нормативи викидів встановлюються для теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт;

- відповідно до роздруківки з сайту Ferroli (тх котел Ferroli типу Pegasus 87 2S) на опалювальні прилади, які були предметом перевірки, їх номінальна теплова потужність не перевищує 50 МВт і є значно меншою;

- ТОВ «Українська кабельна компанія» здійснює господарську діяльність, пов`язану із реалізацією кабельно-провідникової продукції, а тому, газові котли, що встановлені у приміщеннях, не є невід`ємними виробничими засобами господарської діяльності позивача, а реалізація продукції не пов`язана із шкідливими викидами в атмосферне повітря;

- відповідачем на наведено підстав та не зазначено будь-яких законодавчих актів, якими керується уповноважений державний орган при видачі дозволів на обладнання, на яке не розроблено нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин. Посилання на ДСТУ 4276-04 «Норми і методи вимірювань димності у відпрацьованих газах автомобілів з дизелем або газодизелями» та ДСТУ 4276-04 «Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, що працюють на бензині або газовому паливі», на думку, позивача є безпідставним. Таким чином, позивач наполягає на незаконності вимог щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин на побутові опалювальні прилади, які були предметом перевірки (тх котел Ferroli типу Pegasus 87 2S) та відповідно зазначає, що не порушував ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- в акті перевірки не зазначений перелік речовин, що викидаються та їх відповідне значення, та відповідачем не здійснено будь-яких заходів щодо підтвердження факту здійснення викидів, не надано будь-яких підтверджень загрози природоохоронного середовища, не здійснено аналіз викидів та проігноровано той факт, що на момент перевірки котли взагалі не працювали та не мали можливості завдавати будь-якої шкоди;

- ні за потужністю побутових теплових котлів, ні за їх цільовим використанням та ні за кількістю шкідливих викидів в атмосферне повітря, перевірені стаціонарні джерела не підпадають під регулювання, визначене вимогами ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- дозвіл на викиди видається насамперед для котелень, для яких розроблюються документи з обґрунтуванням обсягів викидів, для отримання дозволу;

- відповідно до додатку 4 ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні державні будівельні норми України» об`єкти, що були предметом перевірки, взагалі не відносяться до котельних установок, в силу потужності до 100кВт та їх розміщення не більше 2 штук в одному приміщенні. Відповідно вони підпадають під категорію побутових газових опалювальних теплогенераторів та згідно п. 4 вказаного додатку можуть використовуватись для опалення приміщень, організацій, установ, підприємств, вбудованих в будівлі;

- вимоги щодо змісту статуту позивача виходять за рамки повноважень відповідача та не відповідають цілям та його діяльності;

- КВЕД 2010, згідно якого за діючим порядком визначаються види діяльності юридичних осіб, не містять такого класу діяльності, як оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів. Натомість статут позивача (п. 2.2 Розділу 2 «Мета та предмет діяльності») містить такий вид діяльності, як «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням». Згідно КВЕД 2010 оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням включає: оптова торгівля транспортними засобами, крім автомобілів, мотоциклів і велосипедів; оптова торгівля транспортними засобами, крім автомобілів, мотоциклів і велосипедів; оптова торгівля промисловими роботами; оптова торгівля електричним дротом і вимикачами, а також іншими електроустановочними виробами промислового використання; оптова торгівля іншими електротехнічними пристроями, такими як електродвигуни, трансформатори тощо; оптова торгівля іншим устаткуванням, не віднесеним до інших угрупувань розділу 46, для промисловості (крім добувної промисловості, будівництва та легкої промисловості), торгівлі судноплавства та для інших сфер діяльності. Таким чином, п. 12 припису не тільки виходить за рамки повноважень відповідача, а також містить вимоги, що не відповідають вимогам КВЕД 2010.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017 р. № 710 та відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції від 28.09.2017 р. № 652 проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія». На підставі вказаного акту перевірки, винесено припис № 28/13 від 15.06.2018 р. яким зобов`язано позивача, зокрема, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- відповідно до акту перевірки, на підприємстві є такі джерела викидів, як газові котли. Якщо, діяльність суб`єкта господарювання пов`язана з викидами в атмосферу від стаціонарних джерел викидів, то він зобов`язаний виконувати вимоги законодавства і отримувати відповідні дозволи, погодження і сплачувати екологічний податок. Стаціонарні джерела можуть бути організовані і неорганізовані, відповідно дозвіл на викиди необхідно отримувати, як для організованих так і для неорганізованих джерел, оскільки головна їх кваліфікаційна ознака те, що вони є джерелами стаціонарними. Для експлуатації стаціонарних джерел (організованих і неорганізованих) необхідно отримати дозвіл на викиди, на основі яких розроблено комплексну документацію. На підприємстві наявні стаціонарні джерела викидів, на які необхідно одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що у період з 04.06.2018 року по 15.06.2018 року на підставі розпорядчого документа від 31.05.2018 року № 382 та посвідчення (направлення) від 31.05.2018 року № 275пр, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Одеській області Кузнецовою Н.В. проведено плановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Так, наказом відповідача від 31.05.2018 року № 382 «Про проведення планового заходу», на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017 № 710, та відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652, наказано, зокрема, провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем. (а.с.72)

За результатами проведеної перевірки складено акт № 62/13 проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища вимог, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів. (а.с.10-18)

Згідно з п.п. 1, 8 розділу VІ «Опис виявлених порушень» вказаного акта перевірки:

- детальний опис виявленого порушення: відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; найменування нормативно-правового акта або нормативно-правового документа, вимоги якого порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): ч.ч. 5, 6 ст. 11 ЗУ № 2707;

- детальний опис виявленого порушення: вид діяльності, як оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів не прописана в статуті; найменування нормативно-правового акта або нормативно-правового документа, вимоги якого порушено, із зазначенням статті (частини, пункту, абзацу тощо): -.

Приписом відповідача від 15 червня 2018 року № 28/13 (а.с.19-21) приписано позивачу:

- п. 4: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у строк до 01.09.2018 року, обґрунтування: ч.ч. 5, 6 ст. 11 ЗУ № 2707;

- п. 12: додати до Статуту вид діяльності, як оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів, у строк до 01.08.2018 року, обґрунтування: -.

Не погоджуючись з п. 4 та п. 12 Припису відповідача від 15.06.2018 року № 28/13, позивач оскаржив його у зазначеній частині.

Судом також встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі № 815/3210/18 (а.с.138-140), яке набрало законної сили згідно постанови Пятого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 року, зокрема, у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Кабельна Компанія» про застосування заходів реагування до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Кабельна Компанія», а саме призупинення господарської діяльності до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - відмовлено.

Згідно зі змістом вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду, судом встановлено, зокрема:

- номінальна теплова потужність газового котла Ferroli типу Pegasus 87 не перевищує 87,0 КВт, яка є значно меншою ніж мінімальна номінальна теплова потужність теплових установок, на використання яких потрібен дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- окрім цього, позивачем не доведено використання відповідачем газових котлів Ferroli типу Pegasus 87 у своїй господарській діяльності, зокрема у виробництві інших видів електронних і електричних проводів і кабелів чи у будівництві житлових і нежитлових будівель;

- таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ «Українська Кабельна Компанія» правомірно використовує побутові газові котли Ferroli типу Pegasus 87 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо позивача станом на 02.04.2019 року, зокрема, види діяльності включають, в тому числі: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням. (а.с.170-178)

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.22-24):

- роздруківки з сайту Ferroli (тх котел Ferroli типу Pegasus 87 2S);

- Статуту ТОВ «Українська кабельна компанія», затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Українська кабельна компанія», протокол № 110 від 03.04.2018 року, відповідно до п. 2.2 якого, предметом діяльності позивача є, в тому числі оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії, зокрема (а.с.22-24):

- роздруківки з сайту Ferroli (тх котел Ferroli типу Pegasus 87 2S);

- Статуту ТОВ «Українська кабельна компанія», затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Українська кабельна компанія», протокол № 110 від 03.04.2018 року, відповідно до п. 2.2 якого, предметом діяльності позивача є, в тому числі оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем також надано копії, зокрема (а.с.73-74, 80-86, 89-91):

- повідомлення позивача про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.05.2018 року № 1337/13;

- направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем, вих. № 275 пр від 31.05.2018 року, відповідно до якогог, зокрема, предмет здійснення заходу: перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства;

- Додатків №№ 1, 4 до акта перевірки;

- протоколу відповідача про адміністративне правопорушення № 000302 від 06.06.2018 року, складеного відносно гр. ОСОБА_1 - директора підприємства позивача у зв`язку із відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення № 000302 від 07.07.2018 року, прийнятої за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 000302 від 06.06.2018 року, згідно з якою визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.;

- квитанції № ПН1924 від 18.06.2018 року про сплату ОСОБА_1 136,00 грн., як адміністративне стягнення згідно з постановою № 000302 від 06.06.2018 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII), «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XIІ (далі - Закон № 2707-XIІ), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 5 Закону № 877-V, зокрема, планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.

Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.

Річні плани здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період з урахуванням узгоджених дат початку та строків здійснення визначених у плані здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) затверджують органи державного нагляду (контролю), оприлюднюють на своїх офіційних веб-сайтах та вносять відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V, зокрема, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону № 1264-XII, завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. «а» абз. 2 ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства:

про екологічну та радіаційну безпеку, про оцінку впливу на довкілля;

про використання та охорону земель;

про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів;

про охорону атмосферного повітря;

про охорону, захист, використання та відтворення лісів;

про охорону, утримання і використання зелених насаджень;

про використання, охорону і відтворення рослинного світу;

про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу;

щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними;

під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання;

про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі;

про природно-заповідний фонд;

про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;

щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами;

про поводження з відходами;

щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов;

про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об`єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі;

Закон № 2707-XIІ спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2707-XIІ для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами 5, 6 статті 11 Закону № 2707-XIІ визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

1. Щодо п. 4 припису Державної екологічної інспекції в Одеській області № 28/13 від 15 червня 2018 року, яким приписано позивачу отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у строк до 01.09.2018 року, обґрунтування: ч.ч. 5, 6 ст. 11 ЗУ № 2707, суд зазначає таке.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі № 815/3210/18, яке набрало законної сили 02.04.2019 року, зокрема, у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Кабельна Компанія» про застосування заходів реагування до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Кабельна Компанія», а саме призупинення господарської діяльності до отримання відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - відмовлено.

Згідно зі змістом вказаного рішення Одеського окружного адміністративного суду, судом встановлено, зокрема:

- номінальна теплова потужність газового котла Ferroli типу Pegasus 87 не перевищує 87,0 КВт, яка є значно меншою ніж мінімальна номінальна теплова потужність теплових установок, на використання яких потрібен дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- окрім цього, позивачем не доведено використання відповідачем газових котлів Ferroli типу Pegasus 87 у своїй господарській діяльності, зокрема у виробництві інших видів електронних і електричних проводів і кабелів чи у будівництві житлових і нежитлових будівель;

- таким чином суд приходить до висновку, що ТОВ «Українська Кабельна Компанія» правомірно використовує побутові газові котли Ferroli типу Pegasus 87 без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі № 815/3210/18 спростоване встановлене відповідачем порушення позивачем ч.ч. 5, 6 ст. 11 ЗУ № 2707 у звязку із відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

При цьому надані відповідачем на доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, копії: протоколу відповідача про адміністративне правопорушення № 000302 від 06.06.2018 року, складеного відносно гр. ОСОБА_1 - директора підприємства позивача у зв`язку із відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; постанови відповідача про накладення адміністративного стягнення № 000302 від 07.07.2018 року, прийнятої за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 000302 від 06.06.2018 року, згідно з якою визнано гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.; квитанції № ПН1924 від 18.06.2018 року про сплату ОСОБА_1 136,00 грн., як адміністративне стягнення згідно з постановою № 000302 від 06.06.2018 року - не спростовують вищенаведених висновків суду, з тих підстав, що відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, у справі про адміністративне правопорушення, обов`язковою для адміністративного суду в певному питанні, є лише та виключно постанова суду, яка набрала законної сили, а не будь-якого іншого органу, в тому числі відповідача, повноважного на її прийняття.

2. Щодо п. 12 припису Державної екологічної інспекції в Одеській області № 28/13 від 15 червня 2018 року, яким приписано позивачу додати до Статуту вид діяльності, як оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів, у строк до 01.08.2018 року, обґрунтування: -, суд встановив таке.

По-перше, ні в акті № 62/13, ні в оскарженому приписі, немає посилання на вимогу законодавства, відповідну детальному опису зазначеного виявленого відповідачем порушення.

По-друге, жодних доводів та/або доказів щодо правового та фактичного обґрунтування повноважень відповідача перевіряти та встановлювати такі порушення відповідачем не наведені та/або не надані.

Крім того, такі дії відповідача суперечать змісту вищенаведених наказу, повідомлення, направлення та акту щодо предмета здійснення заходу та положенням законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема, п. «а» абз. 2 ч. 1 ст. 20-2 Закону № 1264-XII щодо компетенції відповідача при здійсненні державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами вимог законодавства з певних питань.

По-третє, відповідно до: Статуту ТОВ «Українська кабельна компанія», затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Українська кабельна компанія», протокол № 110 від 03.04.2018 року, відповідно до п. 2.2 якого, предметом діяльності позивача є, в тому числі оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо позивача станом на 02.04.2019 року, зокрема, види діяльності включають, в тому числі: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням.

При цьому відповідачем ні в акті, ні в приписі не зазначено, до якого саме коду КВЕД ним віднесена оптова торгівля електронних та електричних проводів і кабелів.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності складання припису від 15.06.2018 року № 28/13 в оскарженій позивачем частині, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновку, що:

- п. 4 та п. 12 Припису від 15.06.2018 року № 28/13 складені відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому у зазначеній частині він є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 3690 від 27 липня 2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 1762,00 грн. (а.с.4)

Відповідно, стягненню з Державної екологічної інспекції в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» підлягає судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» (місцезнаходження: вул. Мельницька, 26/2, м. Одеса, 65005; ідентифікаційний код юридичної особи: 31595602) до Державної екологічної інспекції в Одеській області (місцезнаходження: просп. Шевченка, 12, м. Одеса, 65058; ідентифікаційний код юридичної особи: 38017120) про визнання протиправними та скасування пунктів припису - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати п. 4 та п. 12 Припису Державної екологічної інспекції в Одеській області від 15.06.2018 року № 28/13.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська кабельна компанія» судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.