Рішення № 82929672, 01.07.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/120/19

Провадження № 2/362/1271/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

з участю секретаря Шевченко М.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі-МТСБУ) звернулось до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ кошти в розмірі понесених витрат в сумі 20892,73 грн., витрати на аваркома в розмірі 720,00 грн. та судовий збір в розмірі 1762 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 серпня 2017 року близько 23 год. 55 хв. на перехресті вулиць Н.Вал – Межигірська в м. Києві з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1 , сталося ДТП. На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в єдиній централізованій базі даних МТСБУ, доступ до якої є у вільному користуванні на сайті МТСБУ. Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року. На підставі звіту № 1035 від 30 жовтня 2017 року складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_3 розмір завданих збитків склав 20892,73 грн. 20 жовтня 2017 року потерпілий повідомив про страховий випадок з метою відшкодування йому шкоди звернувся в МТСБУ. У зв`язку з настанням події, МТСБУ 22 травня 2018 року перерахувало потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 20892,73 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, у випадку існування підстав для винесення заочного рішення, не заперечує проти винесення такого рішення (а.с. 4).

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій, оскільки відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

В судове засідання третя особа не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.58, 63, 71).

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи пояснення відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що постановою Подільського районного суду м. Києва від 12 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень (а.с. 46).

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить громадянину Польщі та за кермом якого знаходився ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в АТ «СК «АХА страхування» згідно полісу №АК/3287985 (а.с. 12-15).

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, ОСОБА_2 повідомив МТСБУ про настання ДТП (а.с.7).

27.04.2018 року ОСОБА_2 звернувся до МТСБУ із заявою про відшкодування завданої шкоди (а.с.8).

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу №1035 легкового автомобіля «Тойота Авентіс», державний номерний знак державний номерний знак НОМЕР_2 від 30 жовтня 2017 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, легкового автомобіля «Тойота Авентіс», державний номерний знак державний номерний знак НОМЕР_2 складає 20892,73 (а.с. 17-20).

Згідно до Наказу Моторно (транспортного) страхового бюро України «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 від 22.05.2018 року №4803 фінансовим управлінням сплачено на рахунок ОСОБА_2 20892,73 грн. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 28, 29).

Як вбачається з наданого відповідачем, посвідчення учасника бойових дій, серія НОМЕР_3 від 23 грудня 2016 року, відповідно до якого на ОСОБА_1 розповсюджуються пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 54).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в дорожньому русі, укладення договору страхування є необов`язковим. Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України. Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, а також відповідно до ст. 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач не несе відповідальності за шкоду спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 979, 993, 1187, 1191 ЦК України, статтями 13, 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", статтями 4, 12, 19, 76, 77, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко